WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці - Курсова робота

Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці - Курсова робота

життєвому виборі, у реальних вчинках. Отже, в ранній юності складаються всі передумови для досягнення ідентичності: завершується фізичне і статеве дозрівання, відбувається перехід до формального абстрактного мислення, що дозволяє узагальнити і оцінити власний життєвий досвід, осмислити інформацію, яка поступає із зовнішнього світу та сформувати адекватний образ Я. В старшокласників удосконалюється емоційно вольова регуляція поведінки та самоконтроль діяльності. Молода людина усвідомлює свою само тотожність, може віділити у самосвідомості зміст власної ідентичності. Уявлення про себе у підлітковому віці завжди співвідноситься із груповим образом "Ми", з образом типового ровесника своєї статі, але ніколи не співпадає з ним. Таке порівняння дуже важливе для формування адекватної ідентичності і встановлення реально досяжного рівня домагань. Канадський психолог Джеймс Марша (1966) виділив чотири етапи розвитку ідентичності молодої людини, які визначаються мірою професійного, релігійного та особистісного самовизначення. 1. На етапі "невизначеної" (розмитої) ідентичності індивід ще не виробив яких-небудь чітких переконань, не обрав професію та не зіткнувся з кризою ідентичності. 2. "Дострокова (передчасна ідентифікація) має місце тоді, коли індивід включився у відповідну систему відносин, але зробив це не самостійно та обдумано, а на основі чужих думок чи наслідуючи авторитетний приклад". 3. Етап "мораторію" характеризується нормативною кризою самовизначення, коли індивід вибирає із багато чисельних варіантів розвитку той єдиний, котрий може вважати своїм. 4. На етапі "досягнутої, зрілої ідентичності" криза успішно завершена і молода людина від пошуку себе прийшла до практичної самореалізації. Дана послідовність етапів є досить умовною, бо юнак з невизначеною ідентичністю може вступити в стадію мораторію і потім досягнути зрілої ідентичності, але може також назавжди залишитись на рівні розмитої ідентичності чи піти по шляху дострокової ідентифікації, відмовившись від активного вибору та самовизначення. Дані етапи розвитку ідентичності можна вважати типологічними ознаками становлення особистості. Наукові дослідження (1980), що проводилися в США, Канаді та ряді європейських країн довели, що рівень ідентичності пов'язаний із певним набором індивідуально-особистісних рис. Для стадії мораторію характерний високий рівень тривожності та більш сформована моральна свідомість, більш розвинута рефлексія та домінування інфернального (внутрішнього) локусу контролю. Молода людина на етапі дострокової ідентифікації проявляє, навпаки, низький рівень тривожності, що пов'язано із відсутністю кризової ситуації вибору або дією механізмів психологічного захисту, які не допускають усвідомлення суперечностей в уявленнях про себе. Було виявлено, що високі рівні формування ідентичності корелюють із більш високою самоповагою. Разом з тим, поняття зрілої ідентичності і самі його критерії не однозначні. Особливості індивідуального розвитку залежать від багатьох соціальних факторів, які можуть впливати на динаміку розвитку ідентичності, ніж ті , хто вчиться у вузах, професійно- технічних училищах. Існують статеві розбіжності особистісної значимості сфер реалізації: професійно-громадської чи комунікативної. Ядро особистості і самосвідомість юнака більшою мірою залежить від його професійного самовизначення та досягнень у вибраній сфері діяльності. Традиційне уявлення про жіночність надає більшого значення сім'ї, тому для дівчат часто важливішим є міжособистісні стосунки. Проте, індивідуальні розбіжності становлення ідентичності мають більше значення, ніж вікові та статеві. Наявність саме внутріособистісних передумов та сприятливий соціальний вплив є визначальними чинниками розвитку гармонійної особистості. Таким чином, підлітковість - один із найскладніших і найбільш важливих та відповідальних в плані формування особистості періодів онтогенетичного розвитку. Високий рівень розвитку інтелектуальних, вольових здібностей та розширення емоційної сфери дозволяють в підлітковому віці сформувати особистості адекватну ідентичність. Саме в підлітковості основні компоненти ідентичності (образ Я та самооцінка) набувають стабільності та визначеності. Соціалізація, біологічно детерміновані задатки, набутий досвід можуть чинити як позитивний, так і негативний вплив на особистісний розвиток. ВИСНОВКИ ДО І - РОЗДІЛУ Один із аспектів Я особистості - ідентичність, замість як стан усвідомлення індивідуальної самототожності, наступності та єдності які формуються на основі ототожнення себе з цінностями, що існують у суспільстві. Ідентичність - це поняття, яке виражає унікальність та неповторність особистості, єдність реальної поведінки з прагненнями, переконаннями людини. Ідентичність - динамічна структура, її становлення відбувається протягом всього життя людини, починаючи із найперших етапів онтогенезу. У психологічній науці розмежовують два аспекти ідентичності: особистісний та соціальний. Під поняттям "особистісна або особиста ідентичність" розуміють набір рис чи інших індивідуальних характеристик, які відрізняються певною постійністю і дозволяють диференціювати даного індивіда від інших людей. Тобто, особиста ідентичність робить людину схожою на саму себе та відмінною від інших. Становлення ідентичності відбувається протягом всього життя людини, починаючи із раннього дитинства. Сенситивним періодом формування адекватної ідентичності є дошкільний вік, коли відбувається концепція емоцій, інтелектуальних і вольових зусиль на цьому процесі. Е. Шпрангер вважав, що основоположний феномен юності - становлення індивідуальності, коли центром внутрішнього життя стає прагнення до самостійності, мрії та цілопокладання [35]. Основним завданням цього вікового періоду є формування психологічної готовності до життєвого самовизначення. Психологічна готовність до формування життєвих перспектив визначається адекватністю ідентичності. Набуття молодою людиною особистої ідентичності є багаторівневим процесом, що має багаторівневу структуру та складається із декількох фаз. Фази різняться як психологічним змістом ціннісно - вольового аспекту розвитку особистості, так і характером проблематики життєвих труднощів, які переживаються особистістю. Різні також і динамічні компоненти, а саме: темп та інтенсивність переживань людини. Змінюються інтереси, уподобання, ідентифікаційні зразки, тематики проблемних ситуацій, значимість різних сфер життя (вибору професії та професійногошляху, релігійних та моральних переконань, політичних поглядів, міжособистісного спілкування, сімейних ролей), способи подолання труднощів. Таким чином, підлітковість - один із найскладніших і найбільш важливих та відповідальних в плані формування особистості періодів онтогенетичного розвитку. Високий рівень розвитку інтелектуальних, вольових здібностей та розширення емоційної сфери дозволяють в підлітковому віці сформувати особистості адекватну ідентичність. Саме в підлітковості основні компоненти ідентичності (образ Я та
Loading...

 
 

Цікаве