WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці - Курсова робота

Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці - Курсова робота

концепцію власного життя. Але мислення в підліковості своєрідно егоцентричне, керується більшою мірою категорію можливого, а не дійсного (43). У концепції Б.Г.Ананьєва юність розглядається як стартова пора, коли людина входить у суспільне життя як самостійний діяч. Це період "пошуку себе" у різних сферах життя (43). Також дослідженнями періоду підлітковості, його специфіки і значення в житті людини займалися Т. В. Говорун, І. В. Дубровіна, О. Н. Прихожан, В. А. Ромонець, О. Л, Кононко. Зокрема, В. А. Ромонець, автор "Вчинкової моделі" життєвого шляху характеризує юність як пошук принципових основ несуперечливої поведінки, як пору створення "філософії життя", як прагнення до абсолютних цінностей, несумісних з цінностями реального світу (29). Таким чином, дорослішання як процес соціального самовизначення є багатомірним та багатогранним. Найяскравіше всі суперечності та труднощі його проявляються у становленні власного Я, ідентичності. Одна із найгостріших проблем підліткового віку - стосунки "батьків і дітей", конфлікт поколінь. В певному смислі ця проблема являється вічною, але суспільно - історичний прогрес спричинив її загострення. Адже, чим вищий темп історичного розвитку, тим більше соціально - значимих змін відбувається в одиницю часу, тим помітніші розбіжності між поколіннями, тим складніші механізми передачі досвіду та культури від старших до молодших і тим вибірковіше ставлення молодих до свого соціального та культурного спадку. Прискорення технічного та соціального розвитку робить опору на досвід попередніх поколінь недостатньою. Молодь не тільки вчиться у старших, засвоюючи їх досвід, але повинна проявляти власну ініціативу та активність. Сучасне інформаційне суспільство пропонує безліч різнотипних, часто прямо протилежних варіантів і моделей поведінки, серед як молода людина повинна зробити свій вибір. В ідентичності цей вибір усвідомлюється та конкретизується. Рання юність - актуальний період формування ідентичності, коли здійснення особистісного самовизначення є умовою подальшого гармонійного розвитку особистості. У вітчизняній психології згідно загальноприйнятої періодизації підлітковість охоплює період від 14 до 18 років. Для більшої частини молоді це час навчання в старших класах загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій. Підлітковість - завершальний етап первинної соціалізації. Підлітковий вік - період реального переходу до справжньої дорослості. Попри те , як зазначає Р,С.Нємов, старшокласників повністю дорослими ще не назвеш, так як у них ще багато збереглось дитячих уявлень та переконань. Багато хто із них на порозі закінчення школи Ще не достатньо відповідально відносяться до вибору своєї майбутньої професії, до необхідності посилено працювати, щоб в подальшому витримати конкуренцію, до питань особистісного самовизначення. (26) Порівняно з підлітковим віком, до старшокласників суспільство висуває більш жорсткі та чіткіші вимоги, що стосуються як навчальної діяльності, так і сфери міжособистісних контактів, емоційно-вольових якостей та переконань молодої людини. В підлітковому віці розвиток пізнавальних процесів досягає такого рівня, що молоді люди стають практично готовими до виконання всіх видів розумової роботи дорослої людини, виключаючи найскладніші. Старшокласники засвоюють багато наукових понять, вчаться використовувати їх в процесі вирішення різних задач. Сформованість теоретичного або словесно-логічного мислення приводить до інтелектуалізації всіх інших пізнавальних процесів. Нові інтелектуальні можливості підвищують адаптивні можливості молодої людини до нової соціальної ситуації розвитку(26). В ранньому підлітковому віці формується психологічна готовність до самовизначення, яка передбачає становлення самосвідомості - усвідомлення своїх якостей та їх оцінка, уявлення про своє реальне та бажане Я, про рівень домагань в різних областях життя і діяльності, це оцінка себе та інших з точки зору приналежності до певної статі чи соціальної групи. Саме нова якість когнітивного розвитку приводить не лише до розширення самосвідомості ,а також до ускладнення емоційної сфери, збільшення діапазону переживань та ставлень, диференціації моральних оцінок. Передумовою особистісного самовизначення є самопізнання, яке стає можливим в старшому шкільному віці завдяки удосконаленню рефлексивних механізмів самосвідомості. Відкриття свого внутрішнього світу, на думку І.С.Кона, - головне психологічне надбання раннього підліткового віку. Дитина усвідомлює свої вчинки та зовнішні прояви поведінки, а підліток здатен оцінити психологічні детермінанти поведінки, усвідомити свої внутрішні психічні стани. Особистісне самовизначення, належно від того, йде мова про вибір професії чи світоглядний пошук, є свідомим актом утвердження свого положення в світі. Воно спрямоване на зовнішній світ. В той же час відповідь на запитання "Ким бути?" та "Яким бути?" припускає також оцінку себе та своїх можливостей (34). Чим активніше та глибше включається індивід у суспільну діяльність, тим важливішим для нього є усвідомлення загального смислу своєї діяльності. В ранньому підлітковому віці питання про сенс життя постає як роздуми над свої майбутнім в дуже загальній, нерозчленованій формі. Самовизначення - багатомірний та багатоступеневий процес співвіднесення молодою людиною власних життєвих цілей, задатків, здібностей з об'єктивними можливостями їх реалізації, а також конкретними умовами свого життя. Відсутність у особистості Стійких та виражених інтересів, поєднана з інфантильністю поведінки та соціальних орієнтацій, затягує і відкладає процес самовизначення, який є одним із компонентів дорослішання та формування стійкого образу Я (34). У підлітковості - це перш за все уявлення про своє суперечливе ідеальне та реальне "Я"; усвідомлення свого "Я", яке в ранній юності характеризується розмитістю та невизначеністю; оцінка себе та інших стає автономною від зовнішніх оцінок; особистісна рефлексія переходить на новий, більш складний етап розвитку. Зростає здатність до інтроспекції, яка характеризується тим, що молода людина може подумки розглядати власні думки, почуття та вчинки; поділяти себе на суб'єкт та об'єкт, свідомо спостерігати як власні реакції, так і реакції оточуючих на свою поведінку (35). Здатність до рефлексії своїх переживань сприяє більш загостреному сприйняттю власного Я, це проявляється у відношенні до себе як до унікальної особистості, яку не можуть зрозуміти інші. На думку І.В.Дубровіної, усвідомлення своєї несхожості на інших можеспровокувати почуття самотності чи страху самотності (12). Тому зростає потреба в спілкуванні і одночасно підвищується вибірковість у соціальних контактах. З розвитком формального мислення у підлітковому віці нового сенсу набуває становлення моральної свідомості. Старшокласники задумуються над етичними проблемами, надіндивідуальні цінності та ідеали стають для них важливими та актуальними. Молоді люди намагаються втілити моральні принципи порядності, чесності та відповідальності у власному
Loading...

 
 

Цікаве