WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Професійне самовизначення старшокласників в умовах профільного навчання - Дипломна робота

Професійне самовизначення старшокласників в умовах профільного навчання - Дипломна робота

відповідно до його потреб. Необхідно виокремити кілька предметних домінант такого складного психологічного простору як профконсультаційна практика. Особистість клієнта. Людина, яка звернулася за допомогою до профконсультанта, певною мірою приписує йому здатність враховувати весь спектр особистих проблем клієнта. Процес надання допомоги у виборі чи зміні професії, працевлашту-ванні, перенавчанні відбувається шляхом: o встановлення взаємовідносин довіри і прийняття; o забезпечення належної динаміки стосунків, що веде до усвідомлення та можливого розв'язання проблем клієнта; o зняття психологічних бар'єрів; o визначення й використання можливостей впливу на клієнта. Профконсультаційна бесіда найбільш сприятлива, а часто навіть єдина можливість переконати людину в обґрунтованості їх спільної з профконсультантом позиції, щоб сам клієнт з нею погодився і підтримав її. Оскільки бесіду не завжди можна повторити, необхідно повністю використати надану можливість. Під час проведення профконсультаційної (і психологічної) бесіди виді-ляють декілька етапів, що мають досить умовний характер, без чітких меж, а тому профконсультант може реалізовувати мету декількох етапів одночасно. Важливе значення для налагодження контакту, досягнення взаєморо-зуміння має зустріч із клієнтом. Основне завдання профконсультанта на початку бесіди - активізувати процес спілкування. При цьому профкон-сультант може займати комунікативну позицію рівноправності або не-рівноправності. Багато профконсультаційних бесід закінчуються, так і не розпочавшись. Причина цього полягає в тому, що профконсультанти не надають належного значення налагодженню контакту з клієнтом. Часто саме декілька перших фраз профконсультанта є вирішальними, формують внутрішнє відношення клієнта до консультанта і до бесіди взагалі (робочу атмосферу). Бесіда має відбуватися в ізольованому приміщенні, де немає сторонніх осіб, шумів, звуків. Неабияке значення надається розташуванню стола і стільців. Не добре, щоб присутніх розділяв стіл, виступаючи своєрідною перепоною. Якщо стола взагалі немає і клієнта від профконсультанта ніщо не відділяє - така позиція може бути надто відкритою для тривожного клієнта, бо в нього обмежені можливості відвести погляд й уникнути пильного погляду профконсультанта. Найбільш оптимальною вважається позиція віч-на-віч під кутом 90° на з'єднанні сусідніх сторін стола. При такому розташуванні між співбесідниками є достатній контакт. Концентрація уваги профконсультанта на клієнтові призводить і до концентрації уваги клієнта. В той же час клієнт має можливість відвести погляд, коли йому цього захочеться. Вже з перших хвилин бесіди профконсультант досить точно може визначити, як сам клієнт ставиться до своїх проблем. Наполеглива вимога чогось певного (наприклад, клієнт просить поговорити з спеціалістом центру зайнятості, який займається перенавчанням) свідчить про ригідність установки, опір власним змінам. Жвава увага до оточуючого, спроба зав'язати з профконсультантом розмову про щось інше (наприклад, інтерес до того, який то стоїть за прилад, що він вимірює), свідчить про те, що істинної проблеми у клієнта немає, і він прийшов до профконсультанта з якоїсь іншої причини. Це може бути цікавість або бажання "відмітитися" в очах іншого спеціаліста служби зайнятості, щоб сказати, що він робив усе, що міг, у пошуках роботи, навіть відвідав проф-консультанта. Не слід говорити про нещирість клієнта, не потрібно позбавляти людину можливості вийти на розуміння якоїсь проблеми. Будь-хто, прийшовши вперше на консультацію, не зовсім готовий до змістовної розмови з профконсультантом стосовно своїх проблем. Клієнт або хвилюватиметься, або ще деякий час перебуватиме в стані переживань і роздумів, пов'язаних зі своїми попередніми справами. В будь-якому випадку клієнту необхідний час, щоб заспокоїтися й психологічно налаштуватися на серйозну розмову з профконсультантом, тобто час для адаптації. Тому після того, як клієнт зайняв своє місце й зручно розмістився, профконсультант уважно і доброзичливо може звернутися до нього з та-кими, наприклад, словами: "Я радий бачити Вас тут. Добре, що Ви звер-нулися до нас. Я сподіваюся, що наша бесіда, наша спільна робота буде приємною й корисною справою як для Вас, так і для мене. Насамперед давайте познайомимося ближче..." Далі профконсультант знайомиться з клієнтом, називаючи своє ім'я та по батькові, і просить клієнта розповісти про себе, що його привело до профконсультанта, які проблеми хвилюють. Після цього профконсультанту слід зробити паузу в бесіді, щоб надати клієнту можливість зібратися з думками і грунтовно відповісти на поставлені йому запитання. Якщо клієнт хвилюється або, розпочавши розмову, раптом перериває її, то профконсультант повинен зразу ж втрутитися в ситуацію, що склалася. В цьому випадку краще терпляче і доброзичливо зачекати, поки клієнт заспокоїться і сам продовжить розмову. Якщо ж пауза затягується досить довго і стає зрозуміло, що клієнт потрапив у скрутне становище, не знає, про що говорити далі, то профконсультанту слід самому звернутися до клієнта, скориставшись, наприклад, репліками такого змісту: "Я Вас уважно слухаю, продовжуйте, будь ласка", "Для нашої з Вами плідної роботи мені особисто цікаво все те,про що Ви говорили, продовжуйте, будь ласка". Якщо і після цього клієнт буде мовчати, профконсультанту слід його запитати: "Поясніть, будь ласка, чому Ви мовчите? Може Вам щось заважає? Давайте обговоримо це, і я постараюся Вам допомогти". При достатньому умінні й досвіді профконсультант через систему уточнюючих, додаткових запитань досить швидко "розговорить" клієнта, усунувши психологічний бар'єр, і отримає від нього необхідну інформацію. Профконсультант повинен пам'ятати: клієнт відчуває внутрішній стан співбесідника, тому підміна цих глибоких психотерапевтичних настанов чисто зовнішньою демонстрацією різних прийомів може викликати зворотній ефект, - відторгнення клієнтом консультанта й неприйняття допомоги. При наявності описаних настанов клієнт починає говорити більш відкрито про свої проблеми, навіть про те, чого він не хотів або остерігався розповісти на початку бесіди. Важливо вже на початку бесіди з'ясувати наскільки важка ситуація і психологічний стан клієнта. Чим серйозніша проблема, тим більше необхідно фокусувати увагу клієнта на її змісті. Клієнт може бути дезорганізований, і йому, можливо, не легко викласти суть переживання. Тому профконсультант має допомогти клієнту ідентифікувати проблему. Для цього можна використовувати техніки активного слухання: інтонації й паузи, що спонукають клієнта продовжувати розповідь; уточнюючі фрази, репліки, які спонукають клієнта розширити розповідь; об'єднання в підсумках основних ідей і почуттів клієнта в одне ціле. У процесі бесіди, профконсультант допомагає клієнту в інтелекту-альному і ціннісному оволодінні проблемою: запитання дають можливість глибокого проникнення в життєво-сутісну реальність людини, уточнення джерела її проблем і негативних емоцій. При цьому профконсультант вербалізує те, що клієнт тільки має на увазі, виділяє опорні суттєві моменти подій, упорядковує структуру переживань, таким чином допомагає клієнту в формувати
Loading...

 
 

Цікаве