WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Професійне самовизначення старшокласників в умовах профільного навчання - Дипломна робота

Професійне самовизначення старшокласників в умовах профільного навчання - Дипломна робота

переживанні задоволення від самого процесу діяльності) мотивація-Причому, коли результативні потреби і мотиви втрачають свою актуальність, процесуальні - під час активності і в результаті активності, навіть посилюються. Система процесуальних, внутрішніх потреб виступає фактором розвитку особистості, оскільки їй властиві ряд специфічних особливостей, які слугують стимулами до розвитку: прагнення новизни, прагнення самодетермінації (потреба бути собою, керуватися власними поглядами і думками), прагнення до самоактуалізації (реалізації Свого "Я), прагнення до активності та ін. ? 1.1. Професійно значущі психофізіологічні властивості. В психології існують різні визначення особистості, які сформульовані представниками різних шкіл і напрямків. Кожна школа обґрунтовує своє визначення. Згідно з поглядами більшості вітчизняних психологів, особистість визначається як інтегральне поняття, яке характеризує людину в якості об'єкта і суб'єкта біосоціальних відносин, що поєднує в собі загальнолюдське, соціально-специфічне та індивідуально-неповторне. Складовою професійно обумовленої структури особистості є професійно значущі психофізіологічні властивості, розвиток яких відбувається в процесі засвоєння діяльності. В процесі професіоналізації одні психофізіологічні властивості визначають розвиток професійно важливих якостей, інші професіоналізуючись, набувають самостійного значення. До цієї підструктури відносять такі якості, як зорорухова координація, нейротизм, стабільність, екстраверсія - інтроверсія, реактивність, енергетизм та ін (3). В.Д.1±Іадріков вважає, що в процесі професіоналізації особистості утворюються інтегративні ансамблі (симптомокомплекси) якостей. Компонентний склад професійно обумовлених ансамблів постійно змінюється. Проте для кожної професії існують свої відносно стійкі ансамблі професійних характеристик, які в зарубіжній психології іменуються як ключові кваліфікації. Дослідженням ключових кваліфікацій займався німецький вчений Д.Мартене, який серед найбільш важливих називає такі: абстрактне теоретичне мислення, здатність до планування складних технологічних процесів, креативність, прогностичні здібності, здатність до самостійного прийняття рішень, комунікативні здібності, здатність до співпраці та співробітництва, надійність, працездатність, відповідальність тощо. В процесі професійного становлення зміст підструктур змінюється, відбувається інтеграція компонентів як на внутрішньоструктурному, так і на міжструктурному рівнях, що і призводить до утворення ключових кваліфікацій. Ключові кваліфікації, на погляд Мартенсона, забезпечують конкурентноздатність, професійну мобільність, продуктивність професійної діяльності, сприяють професійному зростання, підвищенню кваліфікації та розвитку кар'єри спеціаліста. ? 1.2. Професійно обумовлена структура особистості та психодіагностичне поле професійного консультування 3a визначення О.М. Леонтьева, діяльність являє собою складну систему, що розвивається, має свою будову, свої внутрішні зміни і перетворення. Діяльність кожної людини залежить від її місця в суспільстві, від того, як вона формується в індивідуальних і неповторних для неї обставинах. Характер і особливості діяльності визначаються потребами і мотивами, а її структура забезпечується певними діями й операціями. Таким чином, в діяльності виділяють дві сторони: мотиваційно-потребнісну і операційно-технічну. Потреби конкретизуються в системі мотивів, які являють собою складну ієрархію: основні, стрижневі мотиви, і додаткові, доповнюючі мотиви-стимули. Будь-яка діяльність, яка здійснюється суб'єктом, включає в себе мету, засоби, процес перетворення і результат, коли змінюється не лише об'єкт, на якого спрямована діяльність, але й сам суб'єкт. Діяльність розвивається функціонуючи і функціонує розвиваючись. Саморозвиток конкретної діяльності полягає у виникненні нових, прогресивних її елементів, замість існуючих старих. Становлення діяльності - це розвиток і суб'єкта, і самої діяльності. Професійне становлення суб'єкта виражається в розвитку його особистості та індивідуальності і здійснюється завдяки розвитку його професіоналізму і формуванню індивідуального стилю діяльності. Становлення професійної діяльності проявляється в розвитку засобів і способів виконання діяльності, вдосконалення технології, збагачення технологічного інструментарію тощо. В результаті розвитку суб'єкта зростають його можливості. Йому стають доступними нові і ще більш складні види діяльності. За рахунок цього збагачується і вдосконалюється техніка і технологія професійної діяльності, розширюється система знань і практичного досвіду суб'єкта. Є.О. Клімов в структурі професійної діяльності виділив mat3 складові:: o цілі, уявлення про результат праці; o предмет праці; o система засобів праці; o система професійних службових обов'язків; o система прав; o виробниче середовище, предметні та соціальні умови праці. Вивчення професійної діяльності тісно пов'язане з проблемами психології особистості, з особливостями взаємозв'язку особистості і діяльності. Ці особливості обумовлені, з одного боку, особливостями психічної регуляції поведінки самої людини, особливостями її психічної сфери та особистісних якостей, а з другого - специфікою діяльності, її операційних, просторово-часових та інших характеристик. Процес розвитку особистості відбувається в результаті взаємодії цих двох факторів, кінцевим результатом якої є формування стійких зразків поведінки як в типових життєвих, так і в професійних ситуаціях, формування стійких особистісних якостей, найбільш адекватних для певного виду діяльності. Під час професійного вибору та професійного навчання, в процесі професійного становлення та професійного вдосконалення, перекваліфікації та післядипломного навчання, побудови кар'єри та досягнення професійних успіхів, на всіх етапах розвитку людини як професіонала вона перебуває під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів. Об'єктивні - це вимоги, норми і обмеження, які висуває професія до праці людини і наявність у неї певних властивостей і особливостей, зокрема, професійних знань, умінь і навичок, професійно значущих якостей. Суб'єктивні - це задатки і здібності кожного працівника, індивідуально-психологічні властивості і особливості його мотивації, рівень домагань, його самооцінка і здатність до захисту від помилок і невдач (Н.В.Самоукіна). Якщо система об'єктивних професійнихвимог відповідає суб'єктивним особливостям і можливостям людини-професіонала, то ця людина визнається придатною до тієї професійної діяльності, яку обрала. Таким чином, професійна придатність визначається як сукупність психологічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних і достатніх для досягнення нею суспільно прийнятної ефективності праці. Професійна придатність забезпечує високу професійну ефективність праці при наявності у працівника спеціальних знань, умінь то навичок, вироблених під час навчання. В зарубіжній психології профпридатність розглядалась як вроджена характеристика людини, тому визначення придатності або непридатності людини до певної професійної діяльності здійснювалось на основі того, Скільки її здібності та індивідуальні
Loading...

 
 

Цікаве