WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Професійне самовизначення старшокласників в умовах профільного навчання - Дипломна робота

Професійне самовизначення старшокласників в умовах профільного навчання - Дипломна робота

Передчасні висновки профконсультанта, тобто, зроблені до того, як буде зібрана вся необхідна для цього інформація від клієнта і про клієнта. Помітити і попередити таку помилку можна, слідкуючи за реакцією клієнта. Якщо він сумнівається у правильності висновків і рішень, що пропонуються профконсультантом, значить консультант, мабуть, поквапився і не прийняв до уваги всього того, що уже сказав, а може й не договорив клієнт. Якщо клієнт не виговорився і продовжує свою розповідь після того як профконсультант уже прийняв певне рішення, це означає, що він поспішив з висновками, йому слід продовжувати слухати клієнта. 3. Неправильна інтерпретація профконсультантом повідомлених клієнтом фактів. Основна причина цієї помилки - недостатність практичного досвіду профконсультаційної роботи та нерозуміння й неувага до того, що повідомив клієнт. Уникнути цієї помилки можна сформувавши звичку уважно вислуховувати клієнта, зауважуючи кожну деталь із його розповіді. 4. Односторонні поради і рекомендації профконсультанта. Ці помилки виникають внаслідок: o неповноти інформації, отриманої профконсультантом; o неуваги профконсультанта до деталей розповіді клієнта: o поспішності профконсультанта у висновках стосовно проблеми клієнта; o недостатньої теоретичної підготовки і односторонньої орієнтації проф-консультанта в інтерпретації розповіді клієнта. Ігнорування будь-якої з указаних причин загрожує повторенню даної помилки. 5. У цілому правильні поради й рекомендації профконсультанта клієнту, але практично їх не можна реалізувати. Це відбувається тому, що профконсультант, пропонуючи клієнту рекомендації, не враховує його індивідуально-психологічних особливостей і можливостей, не приймає до уваги умови його життя, які можуть стати серйозною перешкодою на шляху до практичної реалізації цих рекомен-дацій. Щоб уникнути цієї помилки, профконсультант, перед тим, як щось ра-дити клієнту, повинен пізнати його як особистість, вияснити його можливості, умови життя. 6. Неправильні дії клієнта, викликані неправильним розумінням або неповним розумінням того, що йому радить робити профконсультант. Пропонуючи клієнту практичні рекомендації, профконсультант недо-статньо враховує його індивідуально-психологічні особливості, зокрема загальний рівень культурного й інтелектуального розвитку, не піклується про те, щоб упевнитися чи правильно зрозумів клієнт всі поради й реко-мендації. Уникнути такої помилки можна шляхом перевірки правильності розу-міння клієнтом того, що йому радить профконсультант, поставивши про-думані й чітко сформульовані запитання. Слід зауважити, що кожна з перерахованих помилок може суттєво впли-нути на результати профконсультаційної бесіди й знизити ефективність профконсультативної роботи. Основні помилки при проведенні профконсультаційної бесіди, що припускають початківці: o відсутність необхідного психологічного контакту, що перешкоджає створенню сприятливої для проведення бесіди психологічної атмосфери; o вирішення проблеми клієнта без достатнього вивчення її сутності й тих умов, в яких вона проявляється; o ідентифікація себе з клієнтом, судження про клієнта за образом і по-добою самого себе; o упереджене, суб'єктивне, позитивне або, навпаки, явно виражене негативне ставлення до клієнта; o жорстка прихильність вибраній гіпотезі; o дискредитація й ігнорування думки клієнта; o безмовне вислуховування клієнта: o приниження клієнта ("Ви бачите це в неправильному світі", "Ти кажеш нісенітниці", "Як ти не розумієш, це ж і дитині ясно" тощо); o постановка клієнту прямих запитань ("в лоб") за неясних мотивів бесіди. Для того, щоб уникнути або звести до мінімуму названі помилки, проф-консультанту можна рекомендувати: o не будувати ніяких гіпотез про суть проблеми клієнта доти, доки не буде достатньо інформації про його особистість і життя; o не слід поспішати давати клієнту практичні поради й рекомендації, спочатку необхідно оцінити його індивідуально-психологічні особливості й установити можливістьпрактичної реалізації цих порад; o з розумінням ставитися до спростування клієнтом його тлумачення розповіді, бо нерідко таке спростування або протест є лише захисною реакцією й ознакою того, що профконсультант думає правильно і запро-поноване ним тлумачення вірне; o не розглядати клієнта, як, наприклад, слідчий розглядає свого співбе-сідника, намагаючись його "розколоти" або "переграти"; o постаратися зрозуміти клієнта як своєрідну й унікальну особистість, відмінну від нього самого; o навіть досвідченому профконсультанту під час бесіди корисно дещо занотовувати, щоб згодом повернутися до записаного і спокійно розібра-тися; o допомогти клієнту прийняти відповідальність за рішення щодо вибору чи зміни професії, місця роботи, перенавчання; o допомогти клієнту позбутися почуття неповноцінності, спрямувати його прагнення в соціально корисне русло, знайти своє справжнє "Я"; o розумно й ненав'язливо підвести клієнта не тільки до усвідомлення, але й до правильного вирішення своєї проблеми, до прийняття відповідальності за свої дії і за кінцевий результат; Профконсультант - не порадник, його основне завдання полягає в тому, щоб допомогти клієнту навчитися правильно самостійно приймати відповідальні рішення. ? ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ Без педагогічної допомоги діти, як правило, використовують тільки найпростіший спосіб довільного вибору професії. Профорієнтаційна робота в школі повинна проводитись систематично і поетапно. Починаючи з І по ХІ клас. Перший етап - знайомство зі світом професій, основне завдання якого - сформувати правильне емоційне ставлення до праці, сформувати бажання займатися корисною справою, відповідально ставитися до дорученої справи. Другий етап - знайомство з професіями свого регіону, де основним завданням є врахування специфічних характеристик. Діти повинні знати, де і які знання вони зможуть застосувати у своєму регіоні, щоб не лише задовольняти потреби регіону у спеціальностей, але й сприяти його розвитку у тих галузях, які ще мало розвинені. Третій етап - формування стійких професійних інтересів, надання допомоги у виборі навчання після закінчення середньої школи. Особливе значення на цьому етапі має курс "Основи вибору професії", під час якого учні знайомляться з класифікацією професій Клімова і за допомогою тестування з'ясовують, до якої сфери професійної діяльності вони мають схильність. Четвертий етап - вибір профілю навчання та вивчення предметів. Основне завдання - надання допомоги учням в самооцінці своїх психофізіологічних якостей, здібностей і інтересів з метою остаточного самовизначення у професійному виборі. Таким чином, форми профорієнтаційної роботи зі школярами можуть бут найрізноманітніші. ? ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ Вибір професії школярів розвивається передусім у напрямку посилення її довільності, зростання можливостей свідомого керування вибором. Дослідні дані свідчать, що при вмілому керівництві навчальною діяльністю старшокласники можуть виділяти і розуміти свої можливості і потреби оточуючих. Усвідомлення необхідності, цінності нової інформації. Інтерес до її змісту зумовлює стійкість у виборі професії. Профорієнтаційний процес залежить і від доступності та
Loading...

 
 

Цікаве