WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Професійне самовизначення старшокласників в умовах профільного навчання - Дипломна робота

Професійне самовизначення старшокласників в умовах профільного навчання - Дипломна робота

своєї особистості та зваживши свої власні потреби та потреби суспільства, скориставшись своєю свободою, має можливість самостійно прийняти рішення. ? 2.3. Профільне навчання як основний шлях до професіоналізації старшої школи. Концепція профільного навчання в старшій загальноосвітній школі розроблена на виконання Закону України "Про загальну середню освіту", постанови Кабінету Міністрів України від 16. 11 2000 р. №1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання". У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Впровадження профільного навчання забезпечить реалізацію принципу особистісно орієнтованого навчання, що значно розширить можливості учня під час професійного вибору в майбутньому. Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи є її орієнтація на диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної і допрофесійної школи. Профільне навчання у 10-12 класах здійснюється за такими напрямами: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний та спортивний. Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором. Базові предмети є обов'язковими для всіх профілів, які покликані реалізувати цілі і завдання загальної середньої освіти. Профільні загальноосвітні предмети реалізують цілі і завдання кожного профілю і є обов'язковими для учнів, які обрали даний профіль навчання. Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених галузей, наприклад: фізика, інформатика і математика, або хімія технології; біологія та екологія; географія й економіка тощо. У профілях, де профільними обрано природничі предмети, наприклад біологія і екологія - усі інші природничі предмети вивчаються за програмою загальноосвітнього рівня. Курси за вибором покликані розширити і поглибити вивчення профільних предметів, зокрема їх основна функція - це забезпечення профільної прикладної та початкової професійної спеціалізації навчання. Профільне навчання може проводитися у найрізноманітніших формах: як на рівні внутрішкільних профільних класів в загальноосвітніх і багато-профільних школах, так і на рівні індивідуальних навчальних планів і програм, а також в так званих динамічних групах, коли протягом навчального року учні мають право переходити з однієї профільної групи в іншу. Профільне навчання може реалізуватися в міжшкільних профільних групах, наприклад в міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, де діти мають можливість більш змістовно й організовано вивчати спецкурси, де більш глибоко здійснюється допрофесійна підготовка та профорієнтаційна робота. ? 2.4. Навчально-методичний кабінет профорієнтаційної роботи психолога у школі Кожна школа чи організація повинні мати свій організаційний навчально-методичний центр профорієнтаційної роботи, в якому був би зосереджений довідково-інформаційний матеріал, де можна було б провести бесіду, конференцію, диспут, професіографічну зустріч, отримати консультацію або провести діагностику щодо професійної придатності. Незважаючи на важливість і необхідність наявності кабінету, досить часто його заміняє куток профорієнтації, який досить бідно оформлений, де міститься мінімум інформації, не завжди актуальної. В зміст роботи кабінету входить: o ознайомлення з професіями, найбільш поширеними і мало відомими; o виявлення і розвиток професійних інтересів, здібностей; o формування у дітей професійних спрямувань, які б відповідали психофізіологічним особливостям та індивідуальним особистісним якостям школяра і одночасно враховували потреби суспільства в кадрах; o організація консультацій для учнів з питань, що стосуються вибору професії, трудовлаштування та продовження освіти; o робота з вчителями і батьками учнів (збори, лекції, зустрічі, індивідуальні консультації) o встановлення зв'язку з трудовими колективами та громадськістю з питань профорієнтації та ін. Матеріальне забезпеченнякабінету: 1) стенди, які містять опис найбільш поширених професій, інформацію про потреби народного господарства країни, матеріали про учнів старших класів, які відображають їх навчання, позакласну громадсько-корисну працю, успіхи в певних видах діяльності; 2) папки з професіограмами; 3) бібліотека з профорієнтаційною літературою; 4) відеомагнітофон та касети з розповідями про найбільш поширені професії; 5) комп'ютер для збору банку даних інформаційного характеру та для діагностики школярів чи працівників з метою вивчення їх схильностей та здібностей; в комп'ютері повинен бути створений файл на кожного учня, який би вміщував наступну інформацію: демографічні дані, відомості про сім'ю, про зміни в інтересах та захопленнях, починаючи з VП по X клас, участь у гуртках, семінарах, факультативах, а також відомості про особливі успіхи дитини (в навчанні, участь та перемоги на олімпіадах, змаганнях тощо) та психолого-педагогічну характеристику за кожен рік навчання. Ці матеріали можуть використовуватися під час довідкової та індивідуально-психологічної консультації. 6) Сценарії семінарів, практикумів, наприклад, "Профорієнтаційна робота в процесі викладання літератури, історії, математики тощо", "Сценарій вивчення особистості учня з метою профорієнтації" тощо. Бажано, щоб при кабінеті сформувався актив старшокласників, які б безпосередньо допомагали психологу та вчителям-предметникам в оформленні профорієнтаційної діяльності, у проведенні факультативних занять, присвячених проблемі вибору професії, тобто були тією ланкою, яка б єднала учнів з психологом, вчителями, представниками підприємств чи організацій. ? 2.5. Типові помилки в проведенні профконсультаціної бесіди та шляхи їх усунення. Помилки в процесі проведення профконсультаційної бесіди знижують результативність й ефективність профконсультаційної роботи. Розуміння суті й джерел помилок, шляхів їх усунення й попередження дозволяє звести їх дію до мінімуму, хоча, ймовірно, повністю виключити їх із практики проведення профконсультаційних бесід неможливо. Основні помилки при проведенні бесіди: 1. Неправильний висновок профконсультанта про суть проблеми клієнта. Це той випадок, коли профконсультант або не бачить реальної проблеми клієнта (хоч насправді така проблема існує), або приписує клієнту проблему, якої в дійсності немає. Ці помилки може спричинити недостатня точність і повнота інформації, отриманої від клієнта в процесі бесіди. Буває, що профконсультант робить висновки на основі недостовірної інформації, яку дав йому клієнт. Уникнути цих помилок можна тільки шляхом постійного, але ненав'яз-ливого нагадування клієнту про те, що він повинен давати профконсуль-танту повну і точну інформацію про себе і про проблему. Консультант в свою чергу може час від часу перевіряти клієнта, запитуючи його повторно про те, що він уже було сказано раніше, але через ті чи інші причини викликало в консультанта сумнів. 2.
Loading...

 
 

Цікаве