WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Формування гендерних установок у дітей молодшого шкільного віку - Дипломна робота

Формування гендерних установок у дітей молодшого шкільного віку - Дипломна робота

розуміння: "Якщо виростаючи, дитина не навчилась любити батька, братів, сестер.... якщо в її характері виховані основи грубого егоїзму, дуже важко розраховувати, що вона здатна глибоко покохати вибрану нею жінку чи чоловіка", -- писав А.С.Макаренко [17, 182]. У вихованні такого досвіду нестатевої любові важливе значення варто приділити культивуванню у дітей таких соціальних видів любові: любов до рідного дому, до рідних і близьких, праці, мистецтва, природи, тварин. Навчити любити - значить навчити завжди захоплюватись прекрасним, навчити творити добро, приносити близьким радість. Ефективним і цілком педагогічно сприйнятним способом гендерної соціалізації дітей є танці. Танець, крім виховання почуття прекрасного, допомагає у встановленні взаємин між хлопчиками і дівчатками. Це школа живого, природного спілкування, під час якого учні вчаться триматися один одного просто, красиво, без манірності і грубощів. З хорошим музичним супроводом танці сприяють підвищенню загальної культури. Поведінка під час танців має безпосереднє відношення до сфери моральних норм. Танці вчать правильно рухатись, парні танці привчають діяти в унісон, підлаштовуватись під партнера. Це засіб самоутвердження, прояву своїх рис, себе як своєрідної особистості. Права дітей на сексуальні знання так часто порушуються (їх не отримують в дитячому освітньому закладі, від батьків, немає відповідних друкованих видань), що спеціалісти вважають реалізацію принципу авторитетності джерела сексуальної інформації важливою умовою нормального психосексуального розвитку дитини. Якщо через якісь причини батькам чи вчителю незручно пояснювати дітям те, про що вони запитують (не вистачає знань чи вміння говорити на теми сексуальності), таким авторитетним джерелом інформації може бути медпрацівник школи, психолог, компетентний родич. Психологи застерігають, що уникнення дорослими "важких" питань дітей надає їм гіпертрофованої привабливості. Розбещує уяву дитини не науковий, об'єктивний факт, а незнання, яке створює психологічний вакуум. А щоб інформація про стать та сексуальність не обростала "вуличними знаннями", важливо дотримуватися однієї з найважливіших педагогічних вимог в школі та сім'ї - всіляко сприяти створенню атмосфери готовності відповісти на будь-яке запитання. Послідовність, системність сексуальної просвіти передбачає наступність у передачі знань, адекватність віковим можливостям їхнього усвідомлення дитиною. Принцип опори на життєвий досвід дитини багато в чому збігається з дотриманням принципу природовідповідності у доборі дидактичного матеріалу. Пояснення дорослих має бути доступним для осмислення дітьми, а значить, відповідати рівню їх психічних та інтелектуальних можливостей, опиратись на їхній досвід. Зрозуміла для дитини інформація не викликає, як правило, додаткових питань. Відомий російський психіатр В.Леві підкреслював, що батькам не потрібно входити в деталі питання, забігаючи на три роки вперед, без потреби поглиблювати інформацію, перетворювати коротку відповідь на доповідь чи лекцію. Спеціалісти підкреслюють, що інформація з питань статі повинна бути адресною, тобто розрахованою на індивідуальність дитини. Потрібно з'ясовувати тільки ті питання, які цікавлять в даний момент, говорити про те, про що запитують. При цьому відповіді повинні бути короткими та однозначними. Психологи рекомендують керуватися таким принципом - говорити правду, і тільки правду, але не всю. Статева просвіта дітей не повинна їх сексуально збуджувати, включати елементи стимуляції сексуальної поведінки. Нехтування цим принципом в засобах масової інформації, зокрема на телебаченні, призводить до збочень у сексуальній поведінці дитини. Водночас, сексуальне виховання має залишатись сексуальним, а не моральним чи медичним. Тобто основою виховання є розвиток чуттєвої відкритості, ніжності, адже сексуальність є чудовим, гуманним втіленням прагнення людини до любові, приязні, комунікації, взаємного визнання. Будь-яка інформація та методика її висвітлення для дітей має спрямовуватися на формування позитивного ставлення до будь-яких проявів людської сексуальності, культу сім'ї, особистого щастя. Ще А.С.Макаренко застерігав батьків, що статеве виховання не повинно бути тільки "фізіологічним". Фізіологічні, біологічні знання повинні органічно поєднуватися із соціально-етичними. Найголовнішим, на думку В.П.Кравця, в статевій освіті дітей має бути формування позитивного ставлення до шлюбної поведінки, до закоханих, до весілля, народження дітей як до подій, що в житті кожної людини завжди є великим святом [16, 94]. Якщо дорослі невміло коментують характер міжстатевих взаємин і механізм народження дітей, це може негативно позначитись на подальшому розвитку статевих установок дитини. Тому природна поведінка дорослих, звичний тон спілкування - одна з найлегших і, одночасно, найважчих умов статевої освіти дітей. Природність поведінки дорослих, атмосфера готовності вичерпно відповісти на всі без винятку запитання дитини, вміння пояснити важкі теми без сорому і страху - необхідний принцип правильного статевого виховання. Освітній компонент гендерного виховання молодшого школяра спрямовується на задоволення його цікавості щодо репродуктивної функції дорослої людини, виховання ролі батька-матері. Педагогічно спрямоване статеве виховання дітей дозволяє виробити у них стійкий імунітет проти "вуличної" просвіти, сформувати уявлення про відмінність правил чоловічої і жіночої поведінки. Така виховна робота сприяє засвоєнню нормативних основ дівчачої, хлопчачої поведінки, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, нагромадженню певного емоційного досвіду між статевого спілкування з однолітками. Як результат виховних зусиль сім'ї та дошкільних закладів формуються особливості поведінки, адекватні статевій належності чоловіка і жінки в сім'ї та суспільстві. Враховуючи актуальність проблеми, нами була проведена просвітницька психолого-педагогічна робота з батьками та вчителями Верховинської ЗОШ І-ІІІ ступенів, що складалася з циклу лекцій стосовно досліджуваної проблеми, заключним етапом якого був круглий стіл на тему "Хлопчики та дівчатка як майбутні чоловіки та жінки". З метою підвищення педагогічної культури батьків учнів початкової школи як фронтальна, так і диференційована робота з окремими сім'ями, в ході якої ми застосовували тематичні доповіді, лекторії, рекомендації для батьків. Підвищення педагогічної культури батьків складається з двох аспектів: 1. повідомлення їм певного кола знань, які могли забезпечити розумінняважливості гендерного підходу до диференційованого виховання різної статі в сім'ї; 2. озброєння батьків конкретними методами цього виховання і вмінням їх реалізовувати на практиці. Враховуючи ці аспекти, нами були розроблені рекомендації для батьків стосовно статевого виховання молодших школярів (Див.: Додаток Д). На заключному етапі просвітницької діяльності між батьками відбувся обмін досвідом зі статеворольового виховання учнів 1-4 класів; вони зазначили, що
Loading...

 
 

Цікаве