WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Формування гендерних установок у дітей молодшого шкільного віку - Дипломна робота

Формування гендерних установок у дітей молодшого шкільного віку - Дипломна робота

усвідомлюють відмінності у психосексуальному розвиткові дівчаток і хлопчиків а через те допускають у вихованні помилки психологічного характеру. Дослідження показують, вихованням дівчаток батьки переважно опікуються більше, ніж хлопчиків, дівчаткам ніж хлопчикам роблять компліменти, що стосуються їхньої зовнішності. Від доньок батьки здебільшого чекають, що вони будуть лагідними, тендітними, а від синів - що ті будуть агресивними і атлетичними. Зазвичай, хлопчиків не виховують у сім'ї, як майбутніх батьків чи чоловіків - а тільки як мужніх , витривалих людей. Дівчинку ж готують бути дружиною і матір'ю. Якщо розглянути специфіку соціалізації кожної статі, то можна побачити що загалом хлопчик перебуває в менш сприятливій виховній ситуації, ніж дівчинка. Зокрема, про це переконливо свідчать дослідження: І.С.Кона [55,57] , Т.В.Говорун, О.Кікінежді, О.Шарган [4; 5; 6;], В.П.Кравця [16; 17], Т.М.Титаренко [33; 34], Л.Ф.Куликової [19], В.В.Абраменкової [37] та інших вчених-психологів. Батьки частіше хвилюються з приводу хлопчиків, які грають у дівчачі ігри, ніж з приводу дівчаток-шибениць. Мабуть це пов'язано з тим, що чоловічі ролі вважаються ціннішими за жіночі. Нерідко дівчаткам прищеплюють відчуття другосортності, меншовартісності нав'язується комплекс вини не тільки за свою "негідну для дівчаток поведінку", але й за негідну поведінку хлопчиків. Суттєвим недоліком психосексуальної соціалізації є й відсутність у батьків правильного уявлення про те, як ця соціалізація фактично відбувається і які прояви сексуальності у дітей належать до вікової норми. Найрозповсюдженіша помилка сімейного виховання - говорити про чоловіків і особливо про інтимні зв'язки дуже погано. Дочка може бачити шанобливе ставлення матері до батька й перейняти таке ставлення до чоловіків. Загалом є такі типові помилки батьків у сексуальному вихованні: 1. неврахування вікових особливостей дітей (нерозуміння їх), а значить і неправильний підбір виховних засобів; 2. добір матеріалу в бесідах з дітьми на сексуальну тематику, що зводиться до концепції, запобігання небажаній вагітності, переривання вагітності тощо; 3. педагогіка "залякування", що в своїй основі має залякування наслідками сексуальних контактів, що призводить до формування різноманітних комплексів; 4. виховання у дітей надмірної сором'язливості; 5. неправильні реакції батьків на такі дії дітей, як підглядання, оголення, мастурбація, інтерес до порнографії тощо; 6. ігнорування впливів на дитину неформальних груп та асоціального оточення; 7. шпигування за дитиною, за її щоденником, листами, прогулянками, надмірний контроль за вільним часом, друзями тощо. [16, 248] Стрижневе питання соціалізації полягає в тому, як батьки сприймають вроджену сексуальність дитини і якою мірою дають їй гармонійно розвинутися. Батьки повинні усвідомлювати, що ні відмінити, ні навіть загальмувати сексуальний розвиток дітей неможливо, що сексуальність - природна потреба людини, і задоволення її має пов'язуватись не з почуттям сорому чи провини, а з почуттям радості і задоволення. Інша справ - навчити підростаючу людину розбиратись у людях, вмінню досягати взаєморозуміння з партнером, вміння співпереживати іншій людині. Це створює передумови до особистісного спілкування, що гармонійно вплітається в спілкування сексуальне. Ставлення батьків до цієї проблеми та спроможність її розв'язувати у процесі виховання значно важливіші для формування статевої поведінки дитини, ніж уся інформація чи дезінформація, яку вони можуть додати дитині з цього питання. [16, 238]. Батькам не варто обходити мовчанням приклади неправильної поведінки юнаків і дівчат, особливо випадки нестриманості, демонстрування "на публіку" своїх почуттів, природних обіймів, девальвації почуттів, неповаги до дівочої честі, відсутності чоловічої поваги до жінки тощо. Водночас знання дітей про інтимні стосунки є й засобом їх захисту. Адже люди, що чинять сексуальне насильство, невипадково обирають жертву серед тих, хто не володіє відповідною інформацією, хто не зможе нічого розповісти. Ґрунтовні дослідження проведені сексологами, психологами та соціологами Боднарчук О.І. [3], Коном І.С. [56; 55; 57;], Палієм А.Д. [27], Віденко С.В. [11], Кравцем В.П. [16;17;18;], Каганом В.Е. [50; 51;], Колновим Д.В. [52; 53;] засвідчують, що низькі ціннісні пріоритети, несформовані моральні засади статевої поведінки, збочення у статевих поняттях і між статевих стосунках нерідко беруть свій початок у несприятливих умовах батьківської сім'ї. Адже саме у сім'ї дитина набуває свого першого статевого, гендерного досвіду - досвіду спілкування між статями, засвоює норми гендерної поведінки на прикладі взаємин батьків. Вивчаючи науковий доробок про психологічні особливості статево рольової соціалізації молодших школярів, ми врахували також принципово важливі для нашого дослідження висновки вчених-психологів (Див.: Говорун Т.В.; Шарган О.М. [5; 6; 10;]; Колесов Д.В. [52; 53;]; Кон І.С. [55]; Гридковець Л.М. [7]). Ці висновки свідчать, що загалом процесу статевої соціалізації дитини у сім'ї, притаманні такі якісні психологічні характеристики: 1) батьки, інші дорослі у родині по-різному будують характер розмови залежно від статі дитини; до дівчинки використовується лагідний, ніжний, заспокійливий тон, для хлопчиків - бадьорий, нижчий за тембром, заохочувальний до активності та змагання. Різна інтонація означає різний ступінь вимогливості щодо поведінки та гри; 2) дівчинці дістається значно більше погладжувань, обіймів, поцілунків від дорослих, ніж її одноліткові хлопчикові; 3) для дівчаток обираються ніжні кольори одягу, м'які, пухнасті, округлі іграшки, для хлопчиків - яскраві, помітні здалеку та тверді іграшки з жорсткими каркасами; 4) функціональне призначення іграшок, загалом ігор у хлопчиків та у дівчаток не просто різне за характером, а часом діаметрально-протилежне. Так, конструктори, автомобільна техніка, словом усе те, що рухається, крутиться, вкручується та викручується, гуде та свистить, призначено для хлопчиків. Для дівчаток пропонують те, що можна пригорнути, прикрасити, заховати, доповнити, укомплектувати. Так, у 5-6 річних малюків вже чітко сформовані уявлення про те, які ігри призначені для хлопчиків, а які - для дівчаток. Дівчатка грають у лікаря, школу, доньок-матерів, а хлопчики - у солдатів, міліцію, прикордонників, війну тощо. Психологи вважають, що в дівчаток, як правило однотипні, іграшки, а у хлопчиків вони різноманітні за формою та функціональним призначенням. Зазвичай, дівчаток та хлопчиків виховують по різному. Перевага хлопчиків - вільне освоєння довкілля, змагання між собою в незалежності. Лазячи по деревах, учиняючи бійки, беручи участь у жорстких забавах, вони сприй-мають своєтіло як засіб підкорення природи, як знаряддя боротьби. Забави, спорт, бійки - у всьому цьому вони знаходять застосування своїх сил. Вони завзяті, винахідливі, відважні. Інша справа - дівчинка. Автономія існування жінки і її "для інших" від перших кроків
Loading...

 
 

Цікаве