WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Формування гендерних установок у дітей молодшого шкільного віку - Дипломна робота

Формування гендерних установок у дітей молодшого шкільного віку - Дипломна робота

неправильно. Мати своєю неадекватною позицією може також ускладнити цей процес. Цьому перешкоджає насамперед власницька материнська любов. Егоїстична мати, котра прагне дитини виключно для себе, усіма силами намагається перешкодити дитині відійти від неї. Переважно такими є жінки, які не відчувають міцної та стабільної емоційної опори у своєму чоловікові і прагнуть знайти її в дитині. Жінка із схильністю до емоційної ненаситності після народження першої дитини наражається на небезпеку, що коло її інтересів замкнеться на цій дитині. Нажаль, часті випадки, коли жінка, особливо на початку материнства, мало цікавиться чоловіком, а всю увагу віддає дитині. Така "любов" має відбиток страху, а дитину мати сприймає як свою власність. Не усвідомлюючи свого егоїзму, жінка наслідує створений нею самою образ ідеальної матері, котра все віддає дитині. Але жінка в родині є насамперед не матір'ю, а дружиною. Лише будучи доброю дружиною вона може стати доброю матір'ю. Для того, щоб стати міцною емоційною підтримкою для своєї дитини, вона сама мусить знаходити таку опору в своєму чоловікові. Якщо жінка займає позицію емоційної ненаситності, дитина боїться відірватися від матері і перейти до батька, боїться, що мати її відштовхне. Дитина сприймає віддалення від матері як причину майбутньої відмови від любові та безумовного прийняття. Власницька любов матері виявляється також у тому, що хоч дитину і обдаровують почуттями, вона платить за це цілковитою підлеглістю та нехтування власних потреб, насамперед потреби у свободі.[31, 12] Між раннім дитинством і періодом дозрівання дитина, хоча і не втрачає статевих інтересів, значно більше цікавиться навколишнім світом. Основне її завдання - вивчення довкілля, і насамперед - світу людей. Після переходу від матері до батька дитина відкриває для себе і інших членів родини. Далі вона поступово виходить з родинного кола, щоб вивчити такий важливий для неї світ однолітків. Відбувається це поступово і залежить від взаємин дитини з батьками. На певному етапі товариство однолітків стає настільки ж важливим, а деколи навіть важливішим ніж родина. Привертає увагу дитини і довкілля: світ матеріальних речей природа. Чим більше емоційного тепла, батьківської та материнської доброзичливості одержить дитина, чим спокійніші та вичерпніші відповіді їй дадуть на пов'язані зі статтю запитання тим менша нездорова зацікавленість сексуальною сферою виникає у перехідний період. Дитина, котра має міцну емоційну підтримку батьків і одержує відповідно її потребам інформацію щодо до проблем статі, сексуальні питання у перехідний період сприймає як малоцікаві, навіть нудні. Розбестити таку дитину нелегко. Питання сексу приваблюють лише тих дітей, у яких сексуальна сфера позначена глибоким хворобливим страхом. Отже, чільне місце у формуванні статеворольової позиції та соціалізації поведінки дитини належить сім'ї. Саме вона відіграє основну роль у соціалізації сексуальності людини, у прищепленні культури між статевих взаємин. (Див. додаток 1) Кожен день родинного життя знайомить дитину з великою різноманітністю взірців і форм поведінки представників обох статей - слів, міміки, жестів, вчинків і манер трудової діяльності, взаємин, оцінних орієнтирів, установок тощо. Найважливішими завданнями статевої соціалізації в сім'ї визначені: формування правильної статевої ідентифікації дитини і гетеросексуальної установки; виховання жіночності і мужності; статева просвіта та сексуальне виховання формування досвіду нестатевої любові; підготовка до виконання подружніх, батьківських ролей у майбутній власній сім'ї. Сім'я здійснює вагомий внесок статеворольової ідентифікації, у якому зростаюча особистість засвоює статеву роль і правила поведінки щодо неї. Так, батьки з раннього дитинства конструюють гендерну роль дитини різними способами: - соціальними маніпуляціями, наприклад, вибором одягу; - вербальною апеляцією - підкреслювання властивостей, що відповідають гендерним стереотипам відповідно, до яких вони прагнуть розвивати свою дитину; - вибором іграшок, що "відповідають статі"; - демонстрацією та очікуванням відповідних видів домашньої діяльності .[16, 325] Українським дослідником В.Кравцем виділено такі ознаки, які характеризують переваги та значущість виховання у статевій соціалізації дітей: природність; тривалість виховних впливів батьків на дітей (від народження дитини до перед подружнього періоду); інтегральний характер; емоційність виховних впливів; індивідуалізація; зацікавлений характер; контроль сім'ї за негативними впливами однолітків, кіно, фільмів, ЗМІ, неякісної або шкідливої літературної продукції, в тому числі порнографічного типу. [16,326] Отже, формування повноцінної гендерної ідентичності, відповідно до статі насамперед, залежить від батьківських очікувань. Іноді батьки не задоволені статтю своєї дитини й своїм розчаруванням розвивають в ній комплекс неповноцінності. Якщо стать дитини не співпадає з планами батьків, то в цих випадках дорослі часом спотворюють образ статі своєї дитини. Батьки впливають на формування гендерної ролі за допомогою розподілу різних типів домашніх обов'язків: дівчатка прибирають у квартирі, хлопчики працюють у дворі біля будинку. Виховання в рамках традиційних уявлень сприяє розвиткові в дівчаток більшої симпатії й здатності глибше зрозуміти почуття інших людей, а в хлопчиків - здатності приховувати й придушувати свої почуття. У процесі соціалізації заохочують прагнення дівчаток до спілкування, до розвитку взаємин та прив'язаності, а у хлопчиків - здатність передбачувати і контролювати оточення. В результаті для дівчаток як майбутніх жінок взаємодія і залежність від оточення стає більш значущою, ніж для хлопчиків як майбутніх чоловіків. Відомо, що глобальні погляди на жінку в чоловіка формуються його матір'ю, першою та найближчою йому у період дитинства жінкою. Це стосується й формуванню всіх сторін взаємодії у подальшому з протилежною статтю - від уявлень про зовнішню красу до поведінки. Отже саме матір є для зростаючого хлопчика первинним еталоном жінки у всіх відношеннях. І від того, що матір жінка закладає у систему цих уявлень свого сина, особливо у перші 5-7 років його життя, буде залежати його ставлення до жіночої статі у подальшому житті. Негативно відбиваються на розвитку дитини й безстатеве виховання в сім'ї, коли батьки не докладають зусиль для формування її повноцінної статевої ідентичності, помилково вважаючи, що це прийде само собою. Так шкідливим у вихованні майбутнього сім'янина є явище, яке вчені назвали "неправильною статевою орієнтацією". Батьки часом не роблять жодних відмінностей у вихованні хлопчиків і дівчаток, придушують у дитині прояви її статевої незалежності: насамперед висміюють прагнення дівчинкидо нарядів і прикрас, прищеплюють думку про аморальність, гріховність сексуальних проявів тощо. У результаті дитина може прийняти нав'язаний їй "нетиповий" стиль поведінки, що порушує її життєву і сімейну адаптацію. Нерідко батьки не завжди
Loading...

 
 

Цікаве