WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Формування гендерних установок у дітей молодшого шкільного віку - Дипломна робота

Формування гендерних установок у дітей молодшого шкільного віку - Дипломна робота

відповідності до суб'єктивної, внутрішньої (тобто від ролі до ідентичності). Дитина приблизно до 2-2,5 років навчається відповідній поведінці, потім засвоює фізичні і поведінкові прояви маскулінності і фемінінності від оточуючих і до 5-6 років, усвідомивши незворотність своєї статевої приналежності, слідує поведінці своєї статі. Ф.Катц підкреслює, що засвоєння соціальних статевих ролей залежить, в першу чергу, від загального рівня розвитку інтелекту, пізнавальних психічних процесів. Основна причина деформації статеворольової поведінки і орієнтації вбачалася не стільки в генетичних і гормональних факторах, не в поведінці батьків і соціальних стереотипах маскулінності - фемінінності, скільки в індивідуальних інтелектуальних можливостях індивіда об'єктивно сприйняти, згрупувати і засвоїти інформацію [72, 53]. В деякій мірі висвітлюється процес становлення психологічної статі і в мовній теорії, автор якої Дж.Плек спирається на основні положення лінгвістичної теорії породжуючих граматик американського лінгвіста і філософа мови Н.Хомскі: говорячи або розуміючи мову, людина відтворює дію, яка відповідає цій мовній моделі. Згідно цієї теорії, інформація, яку сприймає дитина (інформація в широкому розумінні - не тільки зміст мови, але і тон, тембр мови, звукова ритміка, мова жестів і т.ін.), сигналізує їй про її статеву приналежність і впливає на вибір моделей для ідентифікації і наслідування. Однак Д.Н.Ісаєв і В.Е.Каган вважають, що приймаючи до уваги те, що на ранніх етапах онтогенезу провідну роль відіграє права півкуля мозку, яка забезпечує цілісне і неусвідомлюване сприймання інформації, ступінь правдоподібності мовної теорії досить високий. І якщо врахувати діалектику безперервності і дискретності в мисленні й мові, то дану теорію доведеться визнати варіантом когнітивної теорії [48, 26]. На думку більшості дослідників (Д.Н. Ісаєв, В.Е. Каган [48; 49; 50; 51], І.С. Кон [55; 56; 57], Т.А. Рєпіна [72]) всі ці теорії представляють сторони єдиної моделі формування психологічної статі, кожна з яких містить певну долю істини, але не охоплює всю складність даного процесу. На основі теоретичного аналізу проблеми нашого дослідження можна зробити такі висновки: - жіночі та чоловічі ролі залежать від багатьох соціально-культурних умов і змінюються від культури до культури; - уявлення про мужність-жіночність є неоднаковим для різних епох, в різних економічних і соціальних умовах, національних прошарках населення, культурних традиціях; - кордони між сімейними, соціальними і громадськими ролями статей постійно змінюються, що накладає відбиток на уявлення про "я - концепцію" і "я - образи" чоловіка та жінки; - формуюча сила культурних сподівань та очікувань проявляється в уявленнях про те, як повинні поводитися чоловік і жінка, хлопчик і дівчинка; - в процесі статевої соціалізації дитини і засвоєння нею гендерних ролей формується індивідуальний статево-рольовий тип поведінки; - психологічна стать дитини активно формується в дитинстві, збагачується й ускладнюється на кожному етапі психосексуального розвитку і завершується цей процес в основному у юнацькому віці; - у молодшому шкільному віці формується статево-рольові орієнтації, гендерні установки щодо орієнтації на маскулінні, фемінні та андрогінні цінності, але статево-рольовий тип поведінки залишається ще незавершеним. Розділ 2. Психологічні чинники формування гендерних установок у молодшому шкільному віці. 2.1. Відмінності у засвоєнні гендерних установок хлопчиками та дівчатками 6 - 10 р.р. у контексті впливу ціннісних пріоритетів сім'ї. Психологічно стать не виникає одно моментно, а складається в процесі становлення особистості дитини, формування самосвідомості, образу самого себе. На усвідомлення своєї статі впливають як біологічні, так і соціальні чинники. Онтогенез людини розкривається як послідовна зміна вікових періодів, однією з характеристик якої є своєрідний статевий метаморфоз: поступове розгортання і посилення статевого диморфізму в період росту і дозрівання, потім його стабілізація, за якою визначається статево зрілість, потім послаблення і згасання статевого диморфізму у процесі старіння. Перші уявлення про мужність та жіночність, статеві відмінності, несхожі ролі, що їх виконують батько і мати, виникають у дитини під час спілкування з батьками, в процесі життєдіяльності сім'ї . Все, що відбувається в сім'ї справляє істотний вплив на ранню статеву соціалізацію дітей. Ставлення до статі дитини з боку батьків уже з самого її народження створює ніби особливий світ, сприйнятливіший для розвитку за жіночим або чоловічим типом. Ранній період життя дитини тісно пов'язаний з матір'ю. Саме від неї немовля одержує їжу, тепло, підтримку. Відразу після народження дитина реагує насамперед на присутність матері. З часом вона "відривається" від неї і "переходить" до батька. І хоч дитина тягнеться насамперед до матері, вона водночас шукає присутності батька. Дитина легше залишає матір, якщо впевнена в її прихильності. Саме почуття безпеки у присутності матері додає їй відваги у спілкуванні з батьком. Процес "відриву" від матері і переходу до батька стосується однаковою мірою і дівчаток, і хлопчиків. "Відрив" хлопчика від матері і перехід його до батька має принципове значення для розвитку його чоловічості. Адже батько є для сина основним взірцем статевої ідентифікації, тому його присутність для хлопчика надзвичайно важлива. Про те, і дівчинки контракт із батьком має неменше значення, оскільки позитивне ставлення до чоловіків у дорослому житті жінки розпочинається саме із позитивного ставлення до батька. [31, 11] що до ролі батька, то він повинен постійно наголошувати на своєму позитивному ставленні до дитини. Відчуваючи доброзичливість батька, дитина легше відривається від матері і переходить до нього. Тепло і доброзичливість як матері, так і батька є міцною основою для ставлення статевої ідентифікації. Позитивне ставлення дитини до своєї сталевості розвивається лише тоді коли вона відчуває однакову безпеку і в материнських, і в батьківських обіймах. Відсутність батька може спричинити значні труднощі у статевому розвитку дитини, яка в цьому випадку не має до кого перейти. Холодна, а тим більше агресивна позиція батька є причиною того, що дитина боїться відірватися від матері і зблизитися з ним. Відсутність батька або така його поведінка, що викликає лише страх, завдає шкоди статевій ідентифікації як хлопчика так і дівчинки. У хлопчика розвивається негативне ставлення до своєї статі, страх бути чоловіком, у дівчинки - страх перед чоловіками. Перехід дитини від матері до батька відбувається просто і природно лише тоді, коли між батьками є злагода, гармоніяі любов. Тоді батьківську і материнську любов вона сприймає не окремо, а як єдине ціле, що походить з одного джерела. Їхнє взаємне кохання для дитини єдиною любов'ю, що живить її. Дитині важко відірватися від матері не лише тоді, коли батько поводиться
Loading...

 
 

Цікаве