WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості виховання творчого мислення дітей молодшого шкільного віку. Методика викладання психології у дітей молодшого шкільного віку - Реферат

Особливості виховання творчого мислення дітей молодшого шкільного віку. Методика викладання психології у дітей молодшого шкільного віку - Реферат

людини. Зміст цілі визначає засоби її досягнення. Цілі можуть бути віддаленими, близькими, ситуативними, альтруїстичними або егоїстичними. Значимі цілі спонукують, мобілізують, спрямовують волю і поведінку людини. Особистість ставить перед собою ціль на основі потреб, інтересів або задач, які висувають інші люди, суспільні і соціальні вимоги.
В цілепокладанні важливу роль відіграє мислення, уява, емоції, почуття, мотиви поведінки.
3. Концептуальні положення теми
Дитячий практичний психолог, працює в школі, має справу з дітьми різного віку: змолодшими школярами, підлітками, старшокласниками.
При цьому він бачить вік у динаміці. Допомогти переходу з однієї ступені на іншу більш вигідну - одна з задач шкільного психолога.
Багатогранний інтелектуальний і особистісний розвиток учнів вимагає створення оптимальних психологічних і педагогічних умов, що забезпечують повноцінне переживання дітьми кожного вікового періоду і тим самим сприяють реалізації їхніх індивідуальних творчих потенцій.
В основі найбільш сприятливих психолого-педагогічних умов лежить реалізація в роботі з дітьми усіх вікових категорій принципу "Зони найближчого розвитку" (Л.С. Вигодський). Використання цього принципу в розробці психолого-педагогічних програм дозволяє проектувати той рівень розвитку, котрий школяр може досягти найближчим часом.
"Зона найближчого розвитку" молодшого шкільного віку і старшокласників припускає співробітництво з дорослими в просторі проблем самосвідомості, особистісної самоорганізації і саморегуляції, інтелектуальної й особистісної рефлексії. Саме в цей період формуються моральні цінності, життєві перспективи, відбувається усвідомлення самого себе, своїх можливостей, здатності, інтересів, прагнення відчути себе і стати дорослим, тяга до спілкування з однолітками, в середині якого формуються загальні погляди на життя, на відношення між людьми, на своє майбутнє, іншими словами - формуються особистісні сенси життя.
Для того, щоб ці якості розвивалися, вони повинні бути "закладені", виховані. Розвиток не походить з чогось, новоутворення не виникають самі по собі, вони є підсумком власного досвіду дитини, отриманого нею у результаті активної участі у виконанні найрізноманітніших форм суспільне корисної діяльності: навчальної, спортивної, художньої і т.п. При цьому школярі вступають у визначені відносини з однолітками і дорослими, що формує в них здатність будувати спілкування з оточуючими в залежності від різних задач і вимог життя, орієнтуватися в особистих особливостях і якостях людей, свідомо підкорятися нормам, прийнятим у колективі.
Л.І. Божович говорила, що в психологічному розвитку дитини визначальним є не тільки характер її провідної діяльності, але й характер тієї системи взаємин з оточуючими її людьми, у які вона вступає на різних етапах свого розвитку.
Тому спілкування молодшого віку і старшокласників з однолітками і дорослими необхідно вважати найважливішою психологічною умовою їхнього особистісного розвитку. Невдачі в спілкуванні ведуть до внутрішнього дискомфорту, компенсувати який не можуть ні які об'єктивно високі показники в інших сферах життя і діяльності. Спілкування суб'єктивне сприймається підлітками і старшокласниками як щось особистісно дуже важливе. Про це свідчить їхня чутлива увага до форми спілкування, його тональності, довірливості, спробі осмислити, проаналізувати свої взаємини з однолітками і дорослими.
Спілкування з однолітками - необхідна умова психологічного й особистісного розвитку дитини на всіх етапах онтогенезу, але воно виконує свою функцію тільки тоді, коли в дитини одночасно є спілкування з "нормальним" (розумним, доброзичливим і морально-вихованим) дорослим. Власне в такому спілкуванні відбувається перевірка і розуміння тих цінностей, що формуються в середовищі однолітків. Саме в спілкуванні зі старшокласниками дитина засвоює цілісну систему моральних і інших цінностей ідеалів, типових для даного суспільства і специфічного соціального середовища.
У молодшому шкільному віці або ранній юності спілкування з дорослими здобувають доленосне значення у зв'язку з виникаючими в старшокласників проблемами перспективного життєвого самовизначення.
Однак, як показує аналіз сучасного педагогічного процесу, учні підліткового і старшого шкільного віку, маючи потребу в сприятливому і довірливому спілкуванні з дорослими в школі, дуже часто не одержують свого задоволення. Ця обставина веде до формування підвищеної тривожності; розвитку почуття непевності в собі, пов'язаного з неадекватною нестійкою самооцінкою, зі складностями в особистісному розвитку, установленні міжособистісних контактів; заважає професійному самовизначенню, орієнтації в життєвих ситуаціях і ін. Усе це в багато разів збільшується, якщо в хлопців відсутнє сприятливе спілкування в родині.
Встановлено, наприклад, що діти надто авторитарних батьків рідко в житті покладаються на свої власні сили, не здатні діяти і мислити самостійно, позбавлені можливості втілити в життя свої далекі плани, брати на себе відповідальність і часто самі цього не бажають. Вони менше впевнені у собі, менше допитливі і менше зрілі в соціально-моральному плані, як правило, гірше долають проблеми інтелектуального характеру.
Випробовуючи себе в контактах один з одним, в спільних справах, в різноманітних ролях, вони засвоюють рольові форми поведінки, формують і розвивають в собі ділові якості, вчаться керувати і підпорядковуватися, бути організаторами справи і виконавцями. Спілкування в цьому віці є дуже важливою школою самовиховання, йому підлітки приділяють велику увагу.
Для того, щоб наявні в спілкування можливості були максимально реалізовані дітьми, необхідно, щоб вони якомога більше взаємодіяли не тільки між собою, але й з дорослими в різноманітних справах і ситуаціях. Бажано, щоби такі природні угруповання дітей були на очах у дорослих людей, однак не для того, щоби вмішуватися в їх справи, а з тією метою, щоби педагогічне і психологічно уміле керувати ними, посилюючи їх позитивний виховний вплив на дітей. Тільки групи, зокрема, можна використовувати для організації шкільного учнівського самоврядування.
Одне з найбільш примітних явищ, пов'язане з підлітковим віком, - це сильна тяга до самовиховання. Активний процес самовиховання починається саме в цьому віці і звичайно продовжується в тій або іншій формі протягом усього людини життя. Говорячи про початок самовиховання в підлітковому віці, ми маємо на увазі той факт, що досягши віку 12-13 років, діти вперше починають задумуватися над можливостями інтелектуального й особистісного самовдосконалення і прикладати для досягнення цієї мети свідомі, цілеспрямовані зусилля.
Loading...

 
 

Цікаве