WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Розвиток творчого мислення дітей - Реферат

Розвиток творчого мислення дітей - Реферат

розв'язання, і в проблемних ситуаціях з "розмитими кордонами". У таких завданнях саму проблему не завжди чітко визначено, ; тому вона потребує остаточного формулювання, j Отже, від того, хто розв'язує проблему, вимагається вміння побудувати проблемну ситуацію: визначити проблему, критерії оптимального розв'язання, відокремити головне від другорядного, вишикувати предмети та об'єкти за ступенем важливості.
Найбільша психологічна небезпека за еврестичного мислення - це занадто поспішне приймання варіанту розв'язання, що здається оптимальним. Подолати цю небезпеку можна, якщо спробувати ' знайти декілька варіантів розв'язання і порівняти їх для вибору найкращого.
ІІІ. Програма розвитку творчого мислення
Програма складається з трьох розділів. Кожен розділ названий згідно з етапами розвитку творчого мислення. Перший розділ розраховано на 5-7-річ-1 них дітей, у ньому зібрано творчі завдання, пов'яза-1 ні з наочно-дійовим мисленням. У цьому розділі ставиться завдання сформувати такі вміння:
o відтворювати зовнішній вигляд і властивості предмета з пам'яті;
o вгадувати предмет за словесним описом властивостей і ознак;
o відтворювати зовнішній вигляд предмета на підставі якоїсь його частини;
o узнавати, в невизначених графічних формах (чорнильніплями тощо) різні знайомі предмети;
o комбінувати та сполучати в одному предметі властивості й ознаки інших предметів та об'єктів;
o знаходити у двох і більше об'єктах загальні та відмінні ознаки;
o узнавати об'єкт за описом можливих дій з ним;
o переносити дії, що можна застосувати до одного предмета, на інший;
o складати сюжетне оповідання про який-небудь об'єкт;
o використовувати мірку, порівнюючи предмети за величиною, вагою;
o розташовувати предмети у порядку зменшення або зростання якої-небудь властивості та робити звідси висновки;
o знаходити дії, протилежні за значенням (збільшувати-зменшувати, розрізати - поєднувати).
Деякі з перелічених умінь можуть формуватися і паралельно і незалежно одне від одного. Ми відокремили дві групи щодо незалежних умінь та об'єд-нали їх у два блоки: перший пов'язаний з розвитком уявлень, другий - з розвитком розумових дій. Другий розділ спрямовано на розвиток причинно-го мислення. З цими завданнями можуть працювати діти 8-11 років. У цей віковий період у дітей важливо сформувати такі уміння:
o передбачати наслідки взаємодії об'єктів і явищ;
o установлювати логіку причинно-наслідкових відносин;
o уміти формулювати правила та закони функціонування природних і соціальних явищ;
o розуміти та застосовувати засоби образного по рівняння (аналогії);
o використовувати методи керування мисленням (формулювати дослідницькі питання, мозковий штурм, комбінаційний аналіз тощо).
У цьому розділі значної уваги приділено розвитку мовленєвих умінь. Наукові досліди педагогів свідчать, що невміння висловити свою думку, бідний словниковий запас, негнучкість у використанні синонімів і антонімів тощо, може суттєво загальмувати процес творчості школяра. Тому в другому розділі наведено вправи для праці зі словами, реченнями й цілими текстами.
Останній, третій розділ програми спрямовано на розвиток евристичного мислення. Завдання третього розділу розраховані на дітей та підлітків 11 - 14 років. Основне місце тут займають проблемні ситуації високого ступеня невизначеності. Для їх розв'язання формуються такі вміння:
o будувати проблемні ситуації;
o визначати альтернативні гіпотези розв'язання проблемних ситуацій;
o гнучко переходити від аналізу одної гіпотези до іншої;
o уміти розв'язувати протиріччя;
o порівнювати ефективність різних стратегій розв'язання проблемних ситуацій.
Для добору завдань до різних частин програми ми керувались двома принципами: принципом дисоціації та принципом відкритості завдань.
Принцип дисоціації означає, що кожне розумове вміння можна розкласти на окремі здібності. Ці здібності пов'язані або з характером матеріалу, що розвиває (графічний, мовленєвий, предметний, математичний), або з внутрішньою логікою формування розумового уміння. Безперечно, що уміння розуміти причинно-наслідкові закономірності, це дещо інше, ніж розуміння мовленєвих зворотів, що виражають ці закономірності.
Дисоціація також необхідна, якщо формування уміння відбувається в декілька етапів, і остаточні результати залежать від відпрацювання дитиною кожного етапу формування уміння. Приміром, уміння працювати з образом-уявленням складається послідовно на основі формування таких здібностей: уміння аналізувати контур предмета - уміння запам'ятати положення предмета в просторі - уміння в пам'яті відтворювати зоровий образ пред-мета - уміння подумки конструювати образ предмета з частин (елементів) - уміння довільно змінювати зоровий образ тощо. Для ліпшого орієнтуван-ня в програмі над кожним завданням позначено те вміння, на вироблення якого спрямовано цю вправу. Отже, програма намічає головні цільові орієнтири для праці педагогів і батьків.
Принцип відкритості завдань означає, що більшість вправ передбачають не один, а декілька варіантів розв'язання. Відкриті завдання максимально наближені до життєвих і виробничих проблемних ситуацій, що існують у повсякденному житті. У цих ситуаціях дуже важливо вміти висувати якомога більше альтернативних стратегій розв'язання, а потім, оцінивши їх згідно з критеріями трудовитрат, вартості, ефективності, вибрати одну або декілька кращих.
Тому бажано заохочувати дитину до висунення якомога більшої кількості способів розв'язання, а потім разом з нею оцінювати їхню якість.
Незважаючи на те, що формулювання умов завдань у програмі звернено до дитини, виконання завдань неможливе без допомоги дорослих - батьків або педагога. Лише дорослі можуть визначити рівень складності кожного завдання для конкретної дитини і, у випадку ускладнень, прийти на допомо-гу. Дорослі також можуть відчути, що запропонованих у програмі завдань недостатньо для формування того або іншого вміння. У цьому випадку, ко-ристуючись загальною структурою завдання програми, можна добирати проблемний матеріал із оточуючого дитину життя. Крім того, будь-яка дитина потребує заохочення та підтримки. Увага та доброзичливе ставлення дорослих дозволять підтримати і розвинути у дитини інтерес до творчих розумових завдань.
Loading...

 
 

Цікаве