WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Внесок наукової школи академіка В.М. Синьова в розвиток загальної та спеціальної психолого-педагогічної науки - Реферат

Внесок наукової школи академіка В.М. Синьова в розвиток загальної та спеціальної психолого-педагогічної науки - Реферат

для засудженого реальних перспектив поліпшення свого становища (соціального статусу); відкрите довірливе спілкування й контактна взаємодія; надання засудженим психологічної та іншої допомоги для подолання труднощів у різноманітних ситуаціях; оптимістичний прогноз в оцінці перспектив позитивних змін в особистості; активізація самосвідомості особистості й апеляція до її власного інтелектуального потенціалу; зміцнення й розширення позитивних соціальних зв'язків засуджених; самокритичний аналіз і самокорекція вихователем власної особистості та діяльності" [8, с 130].
Всебічне вивчення вченими КІВС практики роботи пенітенціарних установ свідчить про можливості формування колективістських взаємовідносин у середовищізасуджених. Для цього, на їх думку, потрібно структурно реорганізувати формальні утворення на основі ідеї А.С. Макаренка про первинний колектив, педагогічне керівництво ним, його функціонування та розвиток. Актуальним у цьому плані є і макаренківські положення про активізацію різноманітних видів соціально корисної колективної діяльності, посилення її особистісного смислу, творчої спрямованості та самостійності, розвиток суб'єкт-суб'єктних відносин [8].
На практичне підтвердження вчення А.С. Макаренка педагогами Київського інституту внутрішніх справ - єдиного в Україні вищого навчального закладу пенітенціарної системи - було проведено спеціальні дослідження ефективності діяльності виховних колоній, де неповнолітніх засуджених залучали до різноманітної соціально корисної та особистісно значущої колективної творчої діяльності, яка вимагала від них співчуття, милосердя, доброти і відповідала їхнім віковим та індивідуальним особливостям, запитам та інтересам. Це, наприклад, шефство над будинками для сиріт і дітей, які втратили батьківську опіку, навчання національних ремесел, підготовка до звільнення й майбутнього сімейного життя тощо. Дослідження показали: чим багатший зміст і різноманітніші форми й- методи перевиховання неповнолітніх, тим швидше відбувається їхня ресоціалізація. Неабияке значення при цьому має єдність виховних впливів на інтелектуальні, емоційно-вольові, ціннісно-мотиваційні компоненти їхньої свідомості та поведінки [8].
Результати науково-дослідної роботи академіка В.М. Синьова та доцента В.І. Кривуши мали вагомий науковий і практичний резонанс на теренах всього колишнього СРСР.
Глибоко вивчаючи психолого-педагогічні аспекти діяльності виховних колоній, В.М. Синьов, як вчений-дефектолог, перш за все прагнув вивчити широкий спектр вихованців із особливостями фізичного та психічного розвитку. Результатом цих багаторічних досліджень стала низка наукових праць, що ґрунтувалися на методологічній базі методології та пенітенціарної теорії [9; 12]. Всебічне вивчення підлітків, а згодом і дорослих засуджених з тими чи іншими особливостями психофізичного розвитку, дало змогу цьому вченому, а також цілій групі його колег та учнів (О.П. Северов, Д.О. Ніколенко, А.С. Рождественський та інші) заявити про створення нового наукового напрямку, що інтегрував у собі найсучасніші досягнення пенітенціарної та дефектологічної науки - пенітенціарної дефектології.
Помітним явищем у розвитку цієї галузі знань був вперше у колишньому Радянському Союзі захист під науковим керівництвом академіка В.М. Синьова кандидатської дисертації О.Д. Гришко. яка була присвячена всебічному вивченню мотиваційної сфери розумово відсталих засуджених підлітків [2].
Будучи людиною високої загальної та педагогічної культури В.М. Синьов постійно і особливо відповідально ставиться до формування особистості офіцера правоохоронних органів. Бачення офіцера людиною, що є носієм високої моралі спонукало В.М. Синьова спільно із B.C. Медведєвим вивчати протягом тривалого часу прояви професійної деформації в співробітників органів внутрішніх справ. Професійна деформація - явище, яке має для людини руйнівний все проникаючий характер, що врешті-решт призводить до професійної непридатності правоохоронця.
Дослідженню цих проблем, а також вивченню питань недопущення професійної деформації й було присвячено першу на Україні докторську дисертацію із юридичної психолог: B.C. Медведева, наукове керівництво якою здійснював В.М. Синьов [4]. Доречно буде зазначити, що кількість докторських та кандидатських дисертацій із різних галузей педагогіки та психології, що були виконані під керівництвом вченого сягає вже за тридцять.
Однією з важливих умов недопущення профілактики професійної деформації, на думку вченого, є педагогічно виважене формування та удосконалення професійної культури правоохоронця нового покоління, що є актуальною для теорії і практики підготовки та безперервної-післядипломної освіти співробітників-органів внутрішніх справ. При цьому принципово важливим, наголошує академік, є виховання в правоохоронців системи професійно значущих для якісного виконання соціально-педагогічних функцій особистісних властивостей, зокрема таких, як:
* соціальна відповідальність;
* готовність прийти на допомогу в поєднанні з провідним місцем цінностей служіння людям і закону в підсистемі духовно-аксіологічних властивостей особистості;
* перцептивні здібності (здатність швидко Гадёкватно розуміти інших людей, у тому числі емпатично, бути одночасно уважним до багатьох об'єктів тощо);
* емоціональна стабільність у поєднанні з умінням емоційно забарвлено передавати інформацію;
* особистісний динамізм (інтерактивність) як здатність впливати на інших людей;
* вольові якості;
* висока мовленнєва культура;
* здатність до антиципації (прогнозу розвитку подій, поведінкових явищ);
* креативність (здатність до творчих, нестандартних рішень) у поєднанні з професійними стереотипами діяльності [11, с 3].
Поряд із розвитком цих значущих соціально-педагогічних функцій правоохоронцеві, вважає В.М. Синьов, вкрай необхідно володіти конкретними методами і прийомами активізуючого або гальмуючого виховного впливу на особистість та різні малі чи великі соціальні групи (роз'яснення, доведення, переконання, дискусія, "вибух", приклад, прохання, прояв доброти і турботи, комплімент, пробудження і активізація гуманних почуттів, наказ, заборона, прояв компетенції, натяк, попередження про наслідки, іронія та ін.), а також уміти ці прийоми
Loading...

 
 

Цікаве