WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Видатні психологи: Фромм Еріх та Юнг Карл Густав - Реферат

Видатні психологи: Фромм Еріх та Юнг Карл Густав - Реферат

вибухнула світова війна, немовби явивши собою категоричне заперечення раціональних основ культури і цивілізації. Тоді Юнг поставив перед собою завдання якнайглибше досліджувати духовну історію людини, щоб виявити й подо-лати те, що штовхає її до ірраціонального саморуйнування.
Плоди кантівських міркувань побачили світ у 1921 р. у монументальній праці "Психологічні типи, або психологія індивідуації". Обсяг цієї книги перевищував 700 сторінок, з яких перші 470 являли собою найширшу па-нораму філософської думки - західної і східної, давньої і сучасної. Решта 240 сторінок були викладом концепції Юнга. Слід зазначити, що його на-ступні досліди в наукових колах були оцінені по-різному, однак концепція психологічних типів була визнана в усьому світі й принесла Юнгу велику популярність.
Як головний фактор диференціації психологічних типів Юнг визначив чотири функції свідомості: мислення, відчуття, чуття та інтуїцію. Кожна функція може реалізуватися інтровертивно або екстравертивно.
Серед інших, введених Юнгам понять, інтроверсія і екстраверсія були найпоширенішими.
Юнг вважав: кожного індивідуума можна охарактеризувати як первинно орієнтованого на внутрішнє або на зовнішнє.Енергія інтровертів спрямована на внутрішній світ, енергія екстравертів - на зовнішній.
За Юнгом, немає "чистих" інтровертів або екстравертів. Юнг по-рівнював ці два процеси з роботою серця - ритмічною зміною в циклі стискання (інтроверсія) і розширення (екстраверсія). Однак кожен індивідуум більш схильний до однієї з цих орієнтації і діє переважно в її рамках.
Концепцію екстраверсії інтроверсії згодом розвинув Г. Айзенк, який визначив цей параметр (поряд з емоційною стійкістю) головним для осо-бистості. В інтерпретації Айзенка ці поняття дотепер широко використо-вуються в психології особистості.
Погляди Юнга на природу психічного життя формувалися в полеміці з фрейдистським трактуванням лібідо. Юнг дав енергетичне трактування лібідо як потоку вітально-психічної енергії. Усі феномени свідомого й не-свідомого життя людини він розглядав як різні вияви єдиної енергії лібідо. Неврози й інші розлади є результатом регресії лібідо, здатності повертатися назад під впливом нездоланних життєвих перешкод. Це призводить до репродукції у свідомості хворого архаїчних образів і переживань, що яв-ляють собою первинні форми адаптації людини до навколишнього світу.
Юнг радикально переосмислив фрейдистську концепцію природи не-свідомого. На його думку, несвідоме містить у собі не тільки суб'єктивне й індивідуальне, витіснені за поріг свідомості, а й насамперед колективний і безособистісний психічний зміст.
Емпіричною базою введення ідеї "колективного несвідомого" була встановлена Юнгом у його психіатричній практиці схожість між міфоло-гічними мотивами стародавності, образами сновидінь у нормальних людей і фантазіями душевнохворих. Ці образи - носії колективного несвідомого - Юнг назвав архетипами. Юнг по-різному описував архетипи, але усі його трактування мають щось спільне: фундаментальні образи-символи принципово протистоять свідомості, їх не можна логічно осмислити й адекватно висловити. Єдине, що доступно психологічній науці, - це опис, тлумачення і деяка типізація архетипів, чому і присвячена значна частина творів Юнга.
Юнг висунув і такий метод, як "психологічний компас", що дає змогу аналізувати типи людей. У кожної точки компаса є протилежний полюс. Почуття підкріплюються інтуїцією, а мислення-відчуттям. Наприклад, у людини, яка мислить, чуттєва сфера буде менш розвинутою (вона здатна оцінювати обставини спонтанно, чуттям, не вдаючись до раціонального аналізу мотивів дії). У кожної особистості ці сфери можуть накладатися. Наприклад, у людини, що діє, можуть бути однаково розвинуті розумова і чуттєва сторони (інтуїція в цьому випадку буде послабленою). Очевидно, що неактивні почуття і відчуття витісняються у підсвідоме, що може призвести до їхньої раптової активізації й неконтрольованого прориву у вигляді стресів або нападів одержимості.
Інтерес до фундаментальних психологічних процесів Юнга сприяв вивченню ним давніх західних традицій алхімії та гностицизму, а також до дослідження неєвропейських культур. У 1924-1925 pp. він живе серед індіанців пуебло в штаті Нью-Мексико, у 1926 р. бере участь в експедиції до Кенії до племені елгонів, у 1937 р. - подорож до Індії.
В останні десятиліття життя Юнга в його розпорядженні був унікальний лекційний зал під відкритим небом біля Лаго-Маджоре. Починаючи з 1933 р. сюди щороку з усього світу з'їжджалися на конференції вчені, щоб виступити з доповідями і взяти участь у дискусіях. Це були збори товариства "Еранос", що відбувалися в маєтку його фундаторки Ольги Фройбе-Каптейн. Багато важливих робіт, що належать до останніх років життя Юнга, вперше було обговорено в науковому товаристві саме на цих зборах.
Карл Густав Юнг помер після нетривалої хвороби у своєму будинку в Кюснахті 6 червня 1961 р.
Використана література
1. Орбан-Лембрик, Лідія Ернестівна Соціальна психологія: У 2-х кн.:Підруч. для студ. вузів. Кн. 1. Соціальна психологія особистості і спілкування.- К.: Либідь, 2004.- 576с.- 18.00
2. Психологія.- К.: Либідь, 2001.- 560с.
3. Психологія.- К.: Либідь, 1999.- 558с.
4. Політична психологія.- К.: ЦУЛ, 2003.- 216с.
5. Загальна психологія.- К.: Либідь, 2005.- 464с.
6. Гуманістична психологія.- К.: Університетське вид-во "Пульсари", 2001.- 252 с.
7. Бондарчук Олена Іванівна Психологія сім'ї.- К.: МАУП, 2001.- 96с.
8. Морозов С.М., Бондар В.В. Клінічна психологія.- К.: ІПО КНУ ім.Т.Г.Шевченка, 2001.- 116с.
9. Пащенко, Світлана Юріївна Загальна психологія.- Запоріжжя, 2004.- 32с.- 1.50
10. Петро Андрійович Загальна психологія.- К.: Вища школа, 2004.-
Loading...

 
 

Цікаве