WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психодіагностика: історія розвитку, суть, етапи формування - Курсова робота

Психодіагностика: історія розвитку, суть, етапи формування - Курсова робота

проблема життя і ставлення людини до смерті, наявності у неї внутрішніх ресурсів, енергетики протистояння небуттю і ствердження реальності її існування. Умовно позначимо цей критеріальний ряд як "Конституювання я-буття".
2. Кожна здорова людина, незалежно від віку, статі, соціального стану тощо, прагне бути людиною, намагаючись при цьому поєднати і примирити в собі загально людське, конкретно-історичне та індивідуально-неповторне. І це зрозуміло. Проте, означена онтична характеристика може суттєво відрізнятися від індивіда до індивіда. Це другий сутнісний критеріальний ряд. Назвемо його як "Прагнення автентичності". Одне з центральних завдань суб'єктної психодіагностики тут - оцінити означений вище онтичний гін, потяг у конкретної людини і дати йому адекватну інтерпретацію й оцінку.
3. Процес становлення людини людиною у тій частині, в якій він залежить від самої людини як суб'єкта власного життя, передбачає наявність певних можливостей і відповідних внутрішніх ресурсів. Наскільки той чи той індивід здатен сам розгортати себе як людина, як особистість, як щось індивідуальне і водночас універсальне? Чи має для цього достатньо сил, енергії, хисту, талану? Це і є питання суб'єктної психодіагностики, які визначають специфіку третього критеріального ряду. Назвемо його "Функціональні можливості сутнісного саморозгортання".
4. Кожний момент свого життя людина занурена в ситуацію, яка може бути для неї більш чи менш значущою. Успішність її активності залежить від того, наскільки вона здатна зорієнтуватися у своєму внутрішньому і зовнішньому світах і правильно приймати рішення щодо часу і напряму своїх дій. Тобто здатність адекватно співвідносити свої цілі, способи і засоби діяльності з динамікою ситуаційних змін, серед яких особливе місце займають природні і соціальні умови. Отже, спроможність людини зорієнтуватися в життєво значущих ситуаціях (інтра- й інтерпсихічних, суб'єктивних і інтерсуб'єктивних, індивідуальних і соціальних тощо) визначає четвертий критеріальний ряд - "Сутнісна орієнтація у часі, просторі і змісті життя". Одним із актуальних завдань суб'єктної психодіагностики тут може бути оцінка рівня і форм прояву самостійності людини у прийнятті нею життєво важливих рішень типу: "Сьогодні - зарано, завтра - запізно. Отже, в ніч!".
5. Основним онтопсихологічним визначенням людини є визначення її як суб'єкта, здатного до творення світу ідей, речей, стосунків, себе самого і собі подібних. Тому п'ятий критеріальний ряд утворений на основі наукових уявлень про творчість як вищий вияв людської активності. Назвемо його "Сутнісна креативність". Суб'єктна психодіагностика знаходить тут своє специфічне завдання в оцінці творчих можливостей людини і, насамперед, як автора і виконавця проекту власного життя. Це стосується, зокрема суб'єктного відпрацювання людиною своїх життєвих цілей і смислів, технологій саморозвитку і впливу на динаміку ситуації своєї життєдіяльності.
6. Одна справа - розкрити загальні закони, яким підпорядковується процес розгортання "я" людини взагалі, інша - дати оцінку наслідкам свого власного діяння в світі. Тобто мова йде про таку сутнісну функцію як зворотній зв'язок між впливами людини на світ і на саму себе та їх наслідками. Власне ця онтична функція і дає життя шостому критеріальному ряду, який доцільно позначити словосполученням "Сутнісна рефлексія". Тобто суб'єктна психодіагностика цікавиться не будь-яким рефлексуванням, а саме тим наскільки вірно, глибоко і зацікавлено людина оцінює та інтерпретує сутнісні акти, вчинки, діяння, а також зміни, що відбуваються в ній в результаті творення світу і самотворення.
7. Процес становлення людини людиною, її сутнісного саморозгортання можна по-іншому визначити як процес накопичення людського в людини. Але кількісна оцінка: "чим більше людського, тим краще", не є достатньою. Адже ефект розвитку виникає тільки тоді, коли все успадковане і набуте, викохане і вистраджене певним чином синтезується (В.Вундт писав про "творчі синтези психіки") як кожного разу нове ціле у динамічному просторі психічного життя. Критеріальний ряд, що тут вибудовується, умовно позначимо як "Сутнісний синтез". На кожному етапі розвитку людини світ її психіки має свою сутнісну специфіку, свою особливість творчого синтезування, в результаті чого формується досвід психічного життя. Процес і результат формування такого досвіду суб'єктного буття покликана виявляти і оцінювати суб'єктна психодіагностика.
8. Якщо людина визнається суб'єктом власного життя (що не виключає вибіркове врахування і творче застосування досвіду людства), то їй повинна бути онтично притаманна здатність до проектування своєї життєдіяльності. Сутнісного, специфічно людського характеру таке проектування набуває тоді, коли проект прийдешнього, бажаного, очікуваного буття є кроком самоперевершення (П.Тилліх) і самоконституювання (Е.Гуссерль), тобто має виразне авторське обличчя. Назвемо цей критеріальний ряд "Сутнісне проектування". Конкретне замовлення суб'єктній психодіагностиці полягає у тому, щоб адекватно оцінити притаманні конкретному індивіду індивідуальні особливості, мотиви і способи сутнісного проектування свого людського "майбуття".
9. Кожний авторський проект наступного буття, який собі розробляє людина, має сенс лише за умови його обов'язкового здійснення у практиці життя. Розгортання такого сутнісного проекту вимагає нових, власне вчинкових кроків щодо довизначення, а можливо і перевизначення сутності свого "я", смислу і цілей свого подальшого існування, відшукання в собі нових резервів самоактуалізації, а також розробки нових проектів, які б якісно перевершували вже досягнуте. Назвемо цей критеріальний ряд "Сутнісне самоперевершення". Суб'єктна психодіагностика у цьому контексті повинна бути готовою якісно і кількісно оцінити наявність у конкретного індивіда спроможності (інтенції і потенції) до такого сутнісного самоперевершення.
Запропонований варіант критеріальної моделі суб'єктної (сутнісної) психодіагностики може обговорюватись іуточнюватись на теоретичному і методологічному рівнях. Проте, навіть якісно кращий альтернативний варіант вже не може бути побудований на "немодельній", "несистемній" основі. Адже сутнісне ядро людини, її природна властивість бути суб'єктом психічного життя є цілісним структурно-функціональним динамічним утворенням, вищу онтичну основу якого складають закони свідомої вчинкової (творчої і моральної) саморегуляції, самоактуалізації і саморозвитку. Тому, ефективність тієї чи іншої моделі сутнісної (суб'єктної) психодіагностики може бути остаточно оцінена лише після розробки відповідної методичної моделі і наступної її практичної апробації саме як цілісної системи.
В сучасній психології найбільш рішучо і послідовно методологія проникнення в сутнісні глибини внутрішнього світу людини розробляється в межах феноменологічної та екзистенціальної філософсько-психологічних традицій (4).
Намагаючись віднайти онтологічні засади очевидності, спираючись на які, філософія, а за нею й інші науки могли б гарантувати істинність своїх положень, Е.Гуссерль запропонував метод феноменологічного епохе, за допомогою якого, послідовно і безжалісно відкидаючи все, що викликає сумнів, можна кінець-кінцем, дійти висновку щодо аподиктичної очевидності буття транцендентального суб'єкта (ego), як
Loading...

 
 

Цікаве