WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психічний розвиток дітей з ДЦП - Реферат

Психічний розвиток дітей з ДЦП - Реферат


Реферат на тему:
Психічний розвиток дітей з ДЦП
Поняття ДЦП.
Дитячий церебральний параліч (ДЦП) - це важке захворювання , яке виникає у дитини внаслідок головного і спинного мозку на ранніх етапах його формування (всередньоутробному, в період пологів або в період новонародженості). Основним клінічним симптомом при ДЦП є порушення рухових функцій, однак, крім цього, у дітей з ДЦП мають місце порушення зору, слуху, мови, інтелекту. У деяких дітей спостерігаються судомні синдроми. За даними ряду авторів, на 10000 новонароджених припадає 34-32 дитини, які страждають церебральним паралічем.
Перший клінічний опис ДЦП було зроблено англійським лікарем-хірургом В.Літтлем у 1861 році. Він вперше доклав про це на засіданні англійського Королівського медичного товариства, а потім опублікував свої спостереження за дітьми, у яких після перенесеної при пологах травми голови розвинулись паралічі кінцівок (Little, 1862). Протягом майже 100 років дитячий церебральний параліч називали хворобою Літтля.
Термін "дитячий церебральний параліч" належить Зігмунду Фрейду. В 1893 році він запропонував об'єднати всі форми спастичних паралічів всередині утробного походження з однаковими клінічними ознаками в групу церебральних паралічів.
У 1958 році за засіданні восьмого перегляду ВОЗ в Оксфорді цей термін було затверджено і було дано визначення: "Дитячий церебральний параліч - не прогресуюче захворювання головного мозку, які уражують його відділи, котрі відповідають рухом і положенню тіла, захворювання набувається на ранніх етапах розвитку головного мозку". В даний час цей термін є загальноприйнятим. В 1983 році Л.О. Бадалян запропонував іншу назву дитячих церебральних паралічів - "дизонтогенетичні поступальні дискенизії". Автор справедливо відмічає, що ураження нервової системи при ДЦП представляє собою не "поломку" уже готового механізму, а затримку чи "викривлення" розвитку. "Ці порушення не можна вважати виключно церебральними, так як механізми реалізації патологічної рухової активності лежить не горизонтально, а охоплює всю вертикальну систему регуляції рухів" (Бадалян, 1993, с.214). Безперечно, термін "дискенизії" значно точніше відображає характер рухових порушень при ДЦП, підкреслює їх обумовленість розладами локомоторних функцій. Хоча термін "дитячий церебральний параліч" не відображає сутність належних при цьому захворюванні порушень, однак його широко використовують в світовій літературі, а іншого поняття, всебічно характеризую чого ці патологічні стани, на даний час не запропоновано.
М.Я. Брейт ман (1902) першим описав патолого-анатомічну і клінічну картину ДЦП і відмітив, що при даному захворюванні страждає не тільки рухова сфера, але інтелект і мова.
В 1960 рр. з'явилось багато робіт, присвячених вивченню пізнавальних процесів і мови у дітей з церебральним паралічем (Rastein, Hendin, 1951; Botta N., Botta P., Eйдіновова і Правді на-Вінорська, 1959; Henderson, 1961; Кіріченко, 1962; Абрамович-Лехтман, 1962, 1965; Хейссерман, 1964; OswinБ 1967; Іполітова, 1967; Данилова, 1969; Мамайчук, 1976; Сімонова, 1981; Saran, 1986; Калижнюк, 1987 та інші).
В даний час ДЦП розглядається як захворювання, отримане внаслідок краження мозку, перенесеного в пренатальний період чи у період новонораженості; як одна з форм резидуальної нервово-психічної патології центральної нервової системи складного генезіса. Мозковий органічний дефект, який складає основу ДЦП, виникає рано у період незавершеного процесу формування основних структур і механізмів мозку, що обумовлює складну об'єднану структуру неврологічних і психічних розладів (К.А.Семьонова, Є.М.Мастюкова, А.О.Бадалян, Е.С.Калижнюк та інші).
Важливою ланкою в патогенезі психічних порушень у дітей з церебральним паралічем є недорозвиток або аномальний розвиток найбільш молодих мозкових структур, які розвиваються уже в постнатальний період. У дитини з ДЦП перш за все в тій чи іншій ситуації виключена з діяльності важлива функціональна система - рухова.
Виражена рухова патологія нерідко в поєднанні з сенсорною недостатністю може бути однією з причин недорозвитку пізнавальної діяльності і інтелекта у дітей з ДЦП.
Причини розвитку ДЦП різноманітні. Прийнято виділяти пренатальні, натальні постнатальні шкідливі фактори, котрі можуть мати відношення до походження ДЦП. На практиці частіше за все зустрічаються комбінації шкідливих впливів, діючих на різних етапах розвитку. До шкідливих факторів, які мають шкідливий вплив на розвиток мозку дитини на різних етапах формування відносяться інфекційні захворювання матері в період вагітності, психічні і фізичні травми під час пологів, асфіксії, черепно-мозгові травми та інші.
Вітчизняній клінічній паткиці використовується класифікація К.А. Семьонової (1968), в яку включені особисті дані і елементи класифікації Д.С. Футера (1967) і М.Б. Цукер (1947). В даній класифікації виділено п'ять основних форм ДЦП: спастична диплегія, геміпаретична форма ДЦП, гіперкінетична форма ДЦП, двійна гіміплегія і атонічно-астатична форма. На практиці виділяється також змішана форма ДЦП. Зупинимось на короткому описі цих клінічних форм ДЦП.
1.ж Спастична диплегія - найбільш часто зустрічається. Відома під назвою хвороби або синдрома Літтля. В даній формі найбільш уражені ноги, однак дитина може навчитися частково обслуговувати себе. При цьому часто спостерігається затримка психічного розвитку, 30-35% дітей з даною формою ДЦП страждають розумовим відхиленням в степені нерізко вираженої дебільності. У 70% спостерігаються мовні розлади в формі дизартрій.
2. Геліпаретична форма ДЦП у 80% випадках розвивається у дитини в ранній постнатальний період, коли внаслідок травм, інфекцій були уражені пірамідні шляхи, які тільки почали формуватись. При цій формі уражений один бік тіла: лівий - при правосторонньому ураженні головного мозку і правий - при ураженні лівої півкулі. В цій формі, зазвичай, більше вражається верхня кінцівка. У 25-30% дітей з цією формою ДЦП спостерігається дебільність, у 40-50% - вторинна затримка розумового розвитку.
3. Гіперкінетична форма ДЦП розвивається у дитини
Loading...

 
 

Цікаве