WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія важковиховуваних підлітків - Курсова робота

Психологія важковиховуваних підлітків - Курсова робота

рівня моральної вихованості здійснювалось три рази: після прибуття вихованця в колонію, після відбуття ним половини визначеного судом терміну покарання, при завершенні відбуття покарання. За цей період знову скоїли злочини всі три вихованці з дуже низьким рівнем моральної вихованості, дванадцять - з низьким рівнем і два - з достатнім рівнем морального розвитку. Всього -17(8,5%) чол. Аналіз випадків повторного скоєння неповнолітніми злочинів показав не тільки їх моральну непідготовленість до життя на волі, а й об'єктивні причини: не змінилася на краще криміногенна обстановка, посилились негаразди сімейного життя, неможливість влаштуватися на роботу і ін.
Загальне зниження моральності населення на сучасному етапі розвитку нашого суспільства, зокрема серед молоді, що призвело до зростання злочинності з її боку, викликає потребу посиленняморального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудових колоніях. Моральне виховання покликане сформувати у них негативне ставлення до свого злочинного минулого, викликати бажання позбутися тих негативних моральних якостей, які призвели до злочинів, виховати перспективу в житті й діяльності після звільнення на волю.
Традиційна система морального виховання у виховно-трудових колоніях, яка склалася за десятиліття панування тоталітарної системи, з її негуманним ставленням до тих, хто в якійсь мірі відхилявся у своїй поведінці від норм "комуністичної моралі і правил соціалістичного співжиття" , не може забезпечити моральне оздоровлення молодих людей, які оступилися, і підготувати їх до життя в умовах перебудови політичних, економічних і суспільних відносин у нашій державі. Нові умови вимагають відповідного корегування змісту, форм і методів морального виховання неповнолітніх засуджених у цих установах.
У процесі дослідження було проведено значну роботу по виявленню відхилень у моральній вихованості неповнолітніх засуджених, які спричинили до скоєння ними злочинів. До найбільш небезпечних з них слід віднести: недостатня обізнаність з моральними нормами нашого суспільства, зневажливе ставлення до вимог моралі і права, відсутність позитивних моральних ідеалів, слабка несприятливість до аморальних явищ оточуючого середовища, наявність нездорових матеріальних і духовних потреб і аморальний характер їх задоволення та інші.
Специфічними труднощами в організації морального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудових колоніях є:
а)несприятливе у виховному відношенні середовище, яке складається з неповнолітніх злочинців; б)процес морального виховання, його форми і методи суворо регламентуються правовими нормами; в)моральне виховання здійснюється в умовах ізоляції неповнолітніх засуджених; моральне виховання в колонії здійснюється в однорідному в статевому відношенні середовищі; г)перебування неповнолітніх у виховно-трудових колоніях регламентовано в часі, якого не завжди достатньо для їх морального виправлення; Ґ)в умовах колонії дуже мало можливостей для формування у вихованців досвіду моральної поведінки.
Враховуючи відхилення у моральній вихованості неповнолітніх засуджених і специфічні умови навчально-виховної діяльності виховно-трудової колонії, зміст морального виховання має грунтуватися навколо таких моральних проблем: а) національні моральні вартості: мається на увазі, що людина, яка усвідомлює себе громадянином своєї Батьківщини, не ставатиме на шлях злочинності; б) загальнолюдські моральні вартості: вони мають відігравати роль моральних "гальм" при бажанні неповнолітнього "котитися" від добра до зла; в) виховання несприйнятливості до наркотичних речовин: алкоголь і наркотики - супутники злочинності; г) моральні проблеми статевого виховання і підготовки до сімейного життя: переважна більшість неповнолітніх засуджених виховувалась у морально неповноцінних сім'ях, частина з них скоїла сексуальні злочини; Ґ) проблеми християнської моралі: розкриття питань, які мають особливе значення для процесу морального вихоовання.
У процесі пошуково-експериметальної роботи, окрім виявлення умов підвищення виховної ефективності основних засобів перевиховання (навчальний процес, праця, режим утримання, виховна робота, колектив і ін.), було доведено, що істотне поліпшення процесу морального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудових колоніях можливе за таких умов:
- усунення найістотніших хиб традиційної системи морального виховання, зокрема в її змісті, при розумному збереженні всього позитивного в його методах і формах;
- забезпечення єдності, послідовності і наступності в реалізації змісту і завдань морального виховання у всіх сферах життя і діяльності неповнолітніх засуджених (виховна робота, навчання, праця, побут, дозвілля тощо);
- посилення практичної спрямованості методів і форм морального виховання з метою формування у вихованців досвіду практичної поведінки, подолання негативних звичок;
- оптимальне поєднання суворої режимної регламентації життя вихованців вимогами режиму з організацією умов для розвитку їх самостійності, творчості та ініціативи;
- налагодження контактів з оточуючим середовищем з метою зниження негативного впливу на психіку неповнолітніх засуджених ізоляції, отримання інформації про життя за колонійським муром та морально-психологічної підготовки їх до життя на волі. Про рівень морального виправлення неповнолітніх засуджених можна судити передусім за сформованістю у них: критичного ставлення до своєї особи і допущених злочинів; почуття вини за скоєне і признання справедливим покарання;
Розділ 2
Методика організації виховного процесу Макаренка
У педагогічній системі Макаренка важливими є його ідеї стосовно виховання у дітей свідомої дисципліни. Він доводить, що дисципліна є не засіб виховання, а його результат, вона є наслідком усього виховного процесу, а не окремих спеціальних заходів. Дисципліна повинна бути свідомою, вона є явищем моральним і політичним. У поняття свідомої дисципліни Макаренко вкладав не таку дисципліну, яка випливає із свідомості на основі проповіді, роз'яснення і вимоги її дотримуватися, а таку, яка супроводжується свідомістю, тобто цілковитим розумінням того, що таке дисципліна і для чого вона потрібна. Розглядаючи загальні способи досягнення свідомої дисципліни, Макаренко вказував, що вона повинна вимагатися від колективу. Мету дисципліни треба ставити прямо, ясно і чітко, вона повинна бути предметом повсякденної уваги. Про дисципліну треба часто говорити з вихованцями, особливо на загальних зборах, на засіданнях органів самоврядування, виробляти на кожному кроці у дітей погляд на дисципліну як форму їхнього політичного і морального благополуччя. У формуванні свідомого ставлення до дисципліни важливу роль, на думку Макаренка, відіграє роз'яснювальна робота з дітьми (вони можуть відчувати весь тягар недисциплінованого життя, але не розуміти його). З цього приводу навіть пропонує ввести у школи вивчення
Loading...

 
 

Цікаве