WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія важковиховуваних підлітків - Курсова робота

Психологія важковиховуваних підлітків - Курсова робота

результатами бесід і збору незалежних характеристик, які надаються учню його друзями, товаришами по класу, педагогами та іншими дорослими. На підставі заповнених карток організуються групи дітей та їхніх батьків, з якими необхідно проводити профілактичну роботу, і групи, які потребують психологічної корекції, а також відокремлюються діти, яким необхідна індивідуальна профілактика і корекція.
Як приклад можна запропонувати практичному психологу зміст психологічної роботи з підлітками "групи ризику", яка допоможе налагодити учням добрі стосунки з дорослими в школі і сім'ї, а суб'єктам навчально-виховного процесу - прийняти і зрозуміти підлітків, зберегтиїхнє психічне і фізичне здоров'я в сьогоденні та в майбутньому:
І. Організаційні питання:
1. Запит адміністрації на роботу з дітьми та підлітками "групи ризику":
- формування мети та завдань роботи з точки зору адміністрації.
2. Зустрічі, індивідуальні та групові бесіди, консультації з педагогами, які працюють у класах, де є діти з відхиленнями в поведінці:
- отримання інформації про дану групу дітей;
- знайомство, одержання інформації про можливості, характер, професійні якості тощо педагогів, які мають вплив на учнів і здійснюють процес виховання та навчання щодня.
3. Зустрічі, індивідуальні та групові бесіди, консультації з батьками дітей, у яких виявлено проблеми в поведінці:
- ознайомлення батьків з метою психологічної роботи з їхніми дітьми;
- отримання згоди батьків на діагностичну та корекційну роботу з їхніми дітьми, які потребують допомоги з питань виправлення поведінки.
4. Зустрічі практичного психолога з дітьми та підлітками, яких занесено до "групи ризику":
- формування мотивації до спільної роботи;
- бесіди, індивідуальні та групові консультації на теми, які стосуються поведінкових порушень;
- заохочення до психолого-діагностичної, корекційної, тренінґової роботи тощо.
5. Обробка отриманої інформації.
6. Планування діяльності практичного психолога з девіантними дітьми:
- добір конкретних діагностичних методик, які допоможуть при вирішенні поставлених завдань;
- складання тем для лекторію з проблемних питань для всіх суб'єктів навчально-виховного процесу;
- підбір психологічного матеріалу, літератури, що стане у пригоді під час виховання "важких" дітей батькам та педагогам.
ІІ. Діагностична робота:
1. Виявлення особливостей учня:
- тест Шмішека (виявлення акцентуацій у підлітків);
- тест "Установче поле" (виявлення сфер, де більш за все можливий прояв відхилення в поведінці);
- тест МПДО (виявлення акцентуації характеру) - патохарактерологічний діагностичний опитувальник (А.Лічко, С.Подмазін);
- кольоровий тест М.Люшера (спрогнозування міри виразності відхиленої поведінки).
2. Визначення самооцінки дітей та підлітків:
- тест "Особистісний диференціал";
- тест "Хто я?" (Т.Кун);
- шкала самооцінки особистісної тривожності Ч.Спілбергера;
- шкала самооцінки ситуативної тривожності Ч.Спілбергера;
- шкала самооцінки особистісної тривожності Дж.Тейлора.
3. Визначення інтелектуального розвитку:
- тест Амтхауера;
- тести Векслера;
- методика ШТРР (шкільний тест розумового розвитку).
4. Визначення взаємовідносин:
- методика "Соціометрія";
- метод незакінчених речень;
- тест-опитувальник самооцінки Т.Лірі.
5. Визначення професійної орієнтації:
- карта інтересів "Любите ви? Подобається вам?"
- методика "Визначення переважного типу майбутньої професії" (Є.А.Клімов);
2. методика ДДО (диференційно-діагностичний опитувальник);
- анкета виявлення інтересів учнів (Голомшток).
6. Виявлення мотивів поведінки:
- вимір мотивації досягнення;
- визначення мотиваційної сфери при допомозі теста гумористичних фраз;
- методика "Цінність орієнтації" (М.Рокач);
- виявлення напряму особистості.
ІІІ. Консультативно-методична робота:
1. Індивідуальна робота практичного психолога на запит учня.
2. Індивідуальна робота практичного психолога з батьками учнів з проблемами в поведінці.
3. Залучення до даної роботи спеціалістів навчального закладу.
4. Виступ практичного психолога на педагогічних радах, консиліумах:
- передача інформації про проблемних дітей;
- ознайомлення з даними діагностик;
- обговорення вікових особливостей учнів;
- обговорення вчинків дітей та підлітків з "групи ризику";
- надання рекомендацій щодо випрямлення поведінки проблемних учнів.
IV. Профорієнтаційна робота:
1. Індивідуальні співбесіди з кожним підлітком за результатами діагностики:
- обговорення професійних нахилів;
- інформування про місце отримання бажаної професії;
- розсуди про випрямлення поведінки шляхом залучення до професійної праці.
2. Робота з класними керівниками, які мають у своїх класах дітей з порушеннями поведінки:
- повідомлення про можливості кожного підлітка;
- надання рекомендацій з питань залучення "важких" дітей до професій.
V. Підведення підсумків:
- виділення функцій психологічного та педагогічного супроводу проблемних підлітків;
- планування роботи на наступний навчальний рік з
дітьми, які потребують корекції поведінки;
- надання рекомендацій щодо роботи з проблемними дітьми всім суб'єктам навчально-виховного процесу.
1.4 Психологія засуджених підлітків та адаптація до життя після покарання
Виправно-трудова психологія досліджує психологічні сторони перевиховання осіб, які скоїли злочини, залучення їх до трудової діяльності і адаптації до нормального існування в нормальному соціальному середовищі, динаміку особи засудженого, фактори, які впливають на його перевиховання, структуру колективу засуджених, а також розробляє практичні рекомендації по перевихованню та ресоціалізації засуджених.
Являючись покаранням за скоєний злочин, кримінальне покарання переслідує взаємопов'язані і взаємообумовлені цілі виправлення, перевиховання засудженого і попередження вчинення злочину як засудженим, так і іншими особами.
Покарання має три завдання: покарати, виправити і перевиховати засудженого, а також попередити злочин (загальна і спеціальна профілактика). Всі вони мають різну психологічну основу, свій психологічний механізм.
Можливість виправлення і перевиховання засудженого базується на властивості людської психіки змінюватися під впливом спеціально організованого зовнішнього середовища, тобто на її пластичності.
Спеціальне попередження, тобто попередження відносно окремих осіб, які вже скоїли злочини, досягається створенням в процесі виконання покарання таких умов, такого "психологічного клімату", які повинні виключити або зашкодити вчиненню цими особами нових злочинів.
Психологічна основа загального попередження полягає в тому, що у свідомості осіб, які хочуть вчинити злочин, завжди виникає образ можливих страждань, заснований на
Loading...

 
 

Цікаве