WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія важковиховуваних підлітків - Курсова робота

Психологія важковиховуваних підлітків - Курсова робота

школярів посилюється прагнення здійснити якесь незвичайне "лихе", "хоробре" діяння. Вихід воно може знайти в нападі на фізично слабшого, нетверезого або старого чоловіка.
Деякім дошкільникам і молодшим школярам може бути притаманне присвоєння чужих речей, викликане недостатньою етичною вихованістю або величезною розбещеністю.
В середньому шкільному віці крадуть педагогічно занедбані підлітки. У них своя "філософія": красти у своїх не можна, учужих - можна.
Присвоєнню чужого підлітками може бути притаманний мотив гласності, пов'язаний з підвищеною потребою підлітків випробувати і загартувати себе в важких і ризикованих справах, відчути себе діючим членом компанії однолітків і одержати їхнє схвалення (наприклад, діти здійснюють набіги на сусідські сади з метою "зірвати - украсти" фрукти, хоча яблука, груші у них самих ростуть у саду і вони їх зовсім не потребують). Подібні дії не дозволяють підліткам серйозно і глибоко задуматися над неправильною формою їхніх учинків. З такими дітьми необхідно проводити роз'яснювальну роботу з розкриття протиправності подібних дій. Необхідно досягти того, щоб дитина розуміла і захищала не тільки інтереси постраждалих, але і стала на їхню позицію.
Свої особливості має поведінка дівчат-школярок, які здійснюють крадіжки. Деякі дівчата крадуть чужі іграшки і приваблювальні для них предмети, щоб грати ними на самоті. Це частіше відбувається в тих сім'ях, де батьки позбавляють дітей цих речей. Дівчата можуть привласнювати модні і гарні предмети жіночого туалету через бажання добре одягатися і заздрість заможним подружкам. Відмічаються також крадіжки під час спільного проживання, наприклад, у будинках відпочинку, таборах, в процесі обміну особистими речами. Іноді в крадіжці буває співучасть подруги, що також прагне ліпше одягтися, або молодого чоловіка, який бажає зробити цій дівчині "подарунок" з числа вкрадених речей.
Найбільш серйозні, свідомо організовані напади розбійного типу з метою оволодіння майном потерпілого визначаються у підлітків і старшокласників значно рідко.
Бродяжництво, втечі з дому можуть бути притаманні підліткам з різних категорій сімей з таких причин, як: страх покарання, протест, потреба вирватися з-під опіки і набридлого укладу з його нотаціями і суворо регламентованою поведінкою. Головна мета таких утеч - пожити без турбот і контролю. За деклараціями неприйняття цінностей старших, прагнення до свободи від влади державних інститутів, наприклад школи, стоять, як правило, вузькоегоїстичні мотиви, банальне небажання програвати, годуватися за свій рахунок. В оточенні бродяжок широко поширені такі явища, як: вживання наркотиків, венеричні захворювання, статеве розбещення.
Через те що зовнішній світ дуже небезпечний, підлітки, які зазнали емоційного напруження і розірвали зв'язок із домом, легко потрапляють у біду. Намагаючись вижити без сторонньої допомоги, хворі, голодні, без грошей і даху над головою, вони стають об'єктами побиття, насильства, пограбування, залучаються до наркотиків і злочинів, починають тероризувати інших, провокуючи їхній гнів і помсту.
Дана характеристика типів девіантної поведінки свідчить про необхідність, значимість, посилення надання психолого-профілактичного впливу на школярів, здатних до правопорушень.
Стан злочинності неповнолітніх і всі супутні йому явища є відображенням суспільства. Правова пропаганда повинна допомогти підліткам усвідомити весь негатив злочинної поведінки, навчити активно протидіяти такій поведінці. Незаконне для молоді повинне стати не тільки "не нашим", але і "не моїм". Профілактика з питань попередження злочинності серед неповнолітніх приносить значну суспільну користь, знижує кількість злочинів у молодіжному середовищі.
Більшість спеціалістів-психологів вважає, що девіантна поведінка підлітків є закономірною в тому розумінні, що вона не виникає на порожньому місці, ні з того ні з сього. Існують глибинні причини, які є показниками девіантної поведінки. Всі ці причини мають пряме відношення до найважливіших інститутів цивілізації - сім'ї та суспільства.
Причини відхиленої поведінки підлітків:
І. Біопсихологічні причини.
1. Спадкові:
а) ураження генетичного матеріалу;
б) спадкові дефекти обміну, які мають вплив на визрівання мозкових структур.
2. Уроджені:
а) властивість нервової системи;
б) внутрішньоутробне ураження (токсикоз, енцефаліти, інтоксикації, пологова патологія).
3. Придбані:
а) нервові захворювання;
б) соматичні захворювання.
ІІ. Соціально-психологічні причини:
1. Несприятливі обставини в сім'ї (алкоголізм, наркоманія, куріння, психічні порушення у батьків).
2. Єдина дитина в сім'ї.
3. Неповна сім'я.
4. Зразки жорстокості, насильства, агресивності, обману значущих для дитини людей, які входять до його оточення.
ІІІ. Психолого-педагогічні причини:
1. Невідповідність між установками дорослих, їхніми ствердженнями і їхньою поведінкою.
2. Відсутність знань у педагогів і батьків про індивідуальні, вікові та статеві особливості дитини.
3. Неправильне використовування дорослими психолого-педагогічних заходів обмежено-спонукального характеру.
Практично всі підлітки, схильні до правопорушень, є педагогічно занедбаними дітьми. Однак у кожного учня педагогічна занедбаність виявляється по-різному. Тому дуже важливо визначити рівень педагогічної занедбаності, бо від цього залежить ефективність корекційно-виховного процесу, точність відбору необхідних форм і методів психолого-профілактичних впливів.
Рівні педагогічної занедбаності учнів:
1. Низький рівень.
Це - важковиховуваний учень, який характеризується накопиченням відставанням у навчанні та появою виховної занедбаності. В свою чергу, відставання в навчанні веде до небажання вчитися. Недостатньо вихований, має ряд негативних якостей. Негативні відхилення в поведінці характеризуються повторюванням (наприклад, часто запізнюється на перший урок, рано уходить із занять, періодично грубий зі старшими тощо), неорганізований, самостійним бути не може. В поведінці не стійкий, контроль старших ігнорує, знижена критичність сприйняття власних дій і вчинків. Однак, в цілому, домінують здорові риси характеру, притаманні віку.
Застосування спеціальної психолого-педагогічної методики не потрібно.
2. Середній рівень.
Це - власне педагогічно занедбаний учень, який характеризується проявом стійкої дидактичної і виховної захищеності. Така дитина має цілий комплекс негативних якостей. Відхилення в поведінці характеризуються системністю і постійністю. Відбувається порушення контакту з дорослими й однолітками, батьками і вчителями. Конфліктність відхилень часто роз'яснюється егоїстичною спрямованістю особистості. Інтерес до навчання і праці втрачений. Ясно виявляються негативні риси характеру. Позиція по відношенню до вчителів пасивна, оборонна. Педагогічні впливи сприймаються правильно,
Loading...

 
 

Цікаве