WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія важковиховуваних підлітків - Курсова робота

Психологія важковиховуваних підлітків - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Психологія важковиховуваних підлітків
Вступ
Причини важковиховуваності підлітків
Особливість дитини є складною психо-фізіологічною системою. Оскільки вихованням дітей займаються часто непідготовлені люди, це призводить до помилок, навіть до трагедій, у результаті чого з"являються "важкі", педагогічно-занедбані, важковиховувані діти. Важковиховувані --- категорія осіб, в яких під впливом несприятливих для розвитку соціальних, психолого- педагогічних, медико- біологічних умов з'являється негативне ставлення до навчання, норм поведінки, відбувається зниження або втрата почуття відповідальності за свої вчинки.
Таким особам властиві:
Неправильно сформовані потреби: матеріальні переважають над моральними, більшість матеріальних потреб мають аморальний характер, для їх задоволення важковиховувані особи використовують засоби, які не завжди відповідають нормам моралі.
Прагнення до спілкування з подібними до себе, перебування поза зв"язками з постійними учнівськими колективами.
Нерозвинута потреба пізнання навколишнього світу. Незадовільне навчання, ігнорування методів пізнавальної діяльності.
Спотворені естетичні потреби.
Нерозвинута, засмічена вульгаризмами, жаргонною лексикою мова.
Непослідовність, суперечливість у поглядах і переконаннях.
Брак уявлень про норми поведінки, обмежені почуття відповідальності за свої вчинки.
Обмежені інтелектуальні інтереси, перевага утилітарних інтересів над духовними позбавляє їх перспективи розвитку, інтелектуального і морального вдосконалення.
Приховування своїх вчинків від батьків, учителів та однокласників.
1. Важковиховувані діти, які байдуже ставляться до навчання, періодично порушують правила поведінки і дисципліну. Їм властиві: грубощі, брехливість, нечесність.
2. Педагогічно-занедбані діти, які негативно ставляться до навчання й суспільно-корисної діяльності. Вони систематично порушують дисципліну й правила поведінки, постійно проявляють негативні моральні якості особистості.
3. Підлітки-правопорушники, які перебувають на обліку в інспекціях у справах неповнолітніх або направлені до спецшкіл і спеціальних професійних технічних училищ.
4. Неповнолітні злочинці, які скоїли кримінальні злочини, порушили правові норми й направлені судом до виправно-трудових колоній.
Першочергове значення для розвитку дитини як соціальної істоти має значення нормативів поведінки. Протягом раннього і дошкільного віку дитина через спілкування з навколишніми його людьми (дорослими, однолітками) засвоює соціальні норми поводження. Засвоєння норм, по-перше, передбачає, що дитина починає розуміти й осмислювати їхнє значення. Засвоєння норм, по-друге, передбачає далі, що у дитини в практиці спілкування з іншими людьми виробляються навички поводження. У навичці подана емоційно пережита спонукальна сила: коли дитина діє, порушуючи звичне поводження, це викликає відчуття дискомфорту. Засвоєння норм, по-третє, передбачає, що дитина переймається визначеним емоційним відношенням до цих норм. Розумове й емоційне відношення до моральних норм, до їхнього виконання розвивається у дитини через спілкування з дорослими. У моральному розвитку, як і у всякому іншому, здійснюється боротьба протилежностей. Від нашого життєвого досвіду найчастіше залишається непомітною можливість безпосереднього спостереження того, які позитивні досягнення особистості, як відбувається боротьба протилежностей і яким чином в особистості виявляються негативні якості і утворення. Негативні утворення --- це так звані асоціативні форми поводження і відповідні риси особистості, також є продуктом її визначеного розвитку і вони потребують спеціального вивчення.
Розвиток дітей у спілкуванні з іншими людьми буде неповним, якщо дитиною не рухає потреби бути визнаною.
Але реалізація цієї потреби може супроводжувати такі негативні утворення,
як:
- неправда
- навмисне перекручування істини в корисливих цілях або заздрість
- почуття досади, викликане добробутом, успіхом іншого.
Повсякденне життя постійно зштовхує дитину з різноманітними
ситуаціями, одні з яких вона легко вирішує відповідно до моральних
норм поводження, інші ж провокують на порушення правил і неправду.
Вони існують об'єктивно: це проблемні ситуації, у яких
відбувається розбіжність моральних норм і імпульсивних бажань
дитини. Психологічно попавши в таку ситуацію, дитина може вирішити
її в такий спосіб:
1) виконати правило;
2) задовольнити свою потребу і тим самим порушити правило, але
не приховувати цього;
3) реалізувавши свою потребу і порушивши правило, сховати
реальний стан справ, щоб уникнути осудження.
У дошкільному віці усе частіше самоствердження дитини одержує форми,
що порушують дисципліну. У неоднозначних ситуаціях (ситуаціях
"подвійної мотивації") відбувається сутичка безпосередніх імпульсивних
бажань дітей і вимогами дорослих, тоді дитина порушує правила.
Важливим для формування моральних почуттів дітей є уявлення про
позитивні зразки поведінки. Наявність їх дозволяє дитині передбачити
емоційні наслідки вчинку, переживати задоволення від
схвалення своєї поведінки або невдоволення від негативної її
оцінки. Таке передбачення є вирішальним у формуванні моральної
поведінки. Почуття самолюбства, гордощів, власної гідності, сорому
стають мотиваційними компонентами моральних якостей особистості.
Проблеми важковиховуваних дітей криється передусім у
соціальній сфері. Ще англійський соціаліст-утопіст Роберт Оуєн
(1771-1858) стверджував, що асоціаційна, злочинна поведінка
індивіда залежить не від нього, а від системи, в якій він
виховувався. "Знищить обставини, які сприяють створенню злочинних
характерів, і злочинців більше не буде; замініть їх обставинами,
які розраховані на створення звичок порядку, регулярності,
стриманості, праці, - і людина буде володіти цими якостями".
Негативні чинники, що зумовлюють появу важковиховуваних дітей:
1. Неблагополуччя в сім'ї: неповна сім'я, батьки п'яниці, ведуть амо-
ральний спосіб життя; безвідповідальність батьків за виховання дітей,
їх психолого-педагогічна безграмотність; негативні приклади в моральній поведінці; брак
доброти, сімейного затишку, любові до дітей справжнього
батьківського авторитету; прояви насильства, жорстокості,
матеріальні нестатки.
2.Низька педагогічна культура в благополучній сім'ї: батько й
мати працюють, освічені, інтелектуально розвинуті, є матеріальний
достаток, що проявляється у створенні для дітей "парникових" умов,
призводить до ослаблення внутрішніх сил особистості,
Loading...

 
 

Цікаве