WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Здібності школярів та їх формування в процесі навчання - Реферат

Здібності школярів та їх формування в процесі навчання - Реферат

розвитку, освіченості, знань. Гармонія освіченості і емоційної культури - одне із найскладніших завдань виховної роботи…". Дорослі не повинні ставити перед обдарованими дітьми нереальних завдань, спираючись тільки на те, що вони не за віком розвинуті розумово. Вчителі обдарованих дітей, мають використовувати до них індивідуальний підхід. За словами Сухомлинського, мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає у тому, щоб, розкривши сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці. А це означає, що у навчанні має бути індивідуалізація - і в змісті розумової праці, і в часі.
Одним з ефективних засобів розвитку дитячої обдарованості є рольова гра.
У своїй педагогічній діяльності В.О.Сухомлинським приділяв їй значну роль і оцінив гру "як художню творчість, в якій розвиваються індивідуальні особливості мислення, творчої уяви".
У процесі виховання людської особистості навколо неї діє багато різноманітних сил, які так чи інакше впливають на її розвиток, у тому числі і на розвиток обдарованості: сім'я, особа, педагога. Колектив, особа вихованця, його духовне життя, інші сили, такі як, вулиця, друзі, знайомі. Порівнюючи дитину з брилою мармуру, Сухомлинський бачив коло неї дуже багато скульпторів, кожен з яких має за мету вирізати скульптуру. Але не завжди ці скульптури діють, як злагоджений симфонічний оркестр. Так, чи інакше, саме педагог має стати, за його словами, "чутливим, мудрим, досвідченим, обережним і сміливим диригентом цієї гармонії, гармонії творення людини".
Науковцями педагогічне спілкування визначається як професійне спілкування вчителя з учнями, спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату. Сучасне розуміння цього питання передбачає розгляд спілкування як діяльності.
Рівень спілкування педагога найперше зумовлюється його гуманістичною спрямованістю, ставленням до дітей, до своєї педагогічної діяльності.
Гуманне педагогічне спілкування, що забезпечувало б розвиток творчих здібностей, може відбуватися лише в середовищі, яке має сприятливий вплив на всіх: дітей, батьків, учителів, а не в системі. Таке середовище не перешкоджає постійному спілкуванню людей, дає змогу висловлювати свої міркування.
Існування педагогічного середовища неможливе без повної довіри всіх учасників спілкування без відвертості, щирості. Але ці якості не виникають спонтанно, їх необхідно розвивати і в собі, і в дітях. У цьому нам допомагає використання відповідних психологічних ігор та вправ, спрямованих на формування потрібних якостей. Така робота починається з першої зустрічі і продовжується упродовж усього процесу навчання. У всіх психологічних іграх та вправах на рівних умовах бере участь і вчитель як рівноправний учасник спілкування. Діти сперечаються, міркують, пишуть твори, які читають уголос, малюють і виставляють на огляд свої малюнки.
Педагогічне середовище створює умови для природного життя людини, зосередження, само заглиблення. Це підтримує в дитині бажання пізнавати навколишній світ, заохочує природну допитливість, уможливлює сприйняття всього незвичайного, дає змогу щоразу, стикаючись зі знайомим їй питання, вивчити його самостійно, на більш високому рівні.
Відсутність кінцевої відповіді дає змогу вчителеві бути відвертим. Йому не потрібно грати, аби зробити засвоєння матеріалу цікавішим. Він справді зацікавлений, шукає можливої відповіді разом з ними. Тож, мабуть, навчання у повному розумінні цього слова і можливе тільки за наявності інтересу в самого педагога до порушеної проблеми. Вчитель бере участь у всіх видах діяльності, висловлює свою думку. Розмаїття поглядів дуже важливе. До того ж, у кожної дитини свій рівень розуміння, в результаті чого відбувається взаємозбагачення учасників спілкування. Важливим є той факт, що побудованим таким чином навчання сприяє розвитку творчих здібностей. Це і написання творів, і малювання картин, складання усних оповідань на основі свого малюнка, і створення музичних мелодій, виконання різноманітних творчих завдань.
Здібності тісно пов'язані з іншими якостями особистості. Талановитість людини значною мірою залежить від рівня розвитку її психічних процесів (сприймань, пам'яті, мислення, мови, уяви, уваги, а також від багатьох психічних властивостей (інтересів, нахилів). У розвитку окремих здібностей вирішальну роль відіграє високий рівень відповідних пізнавальних процесів. Так, для музиканта велике значення мають слухові, для художника - зорові сприйняття. Інтенсивний розвиток більшості процесів, властивостей особистості зумовлює загальну всебічну обдарованість людини.
Розвиваючи свої здібності, людина повинна прагнути до того, щоб цей розвиток не був самоціллю. Головне завдання полягає в тому, щоб бути гідною людиною, корисним членом суспільства. Тому треба формувати особистість, формувати її позитивні і моральні якості. Здібності - це один лише бік особистості, одна із її психічних властивостей. Якщо талановита людина морально нестійка, то вона не може вважатися позитивною особистістю. Навпаки, обдаровані люди, які відзначаються високим моральним рівнем і почуттями, принциповістю і сильною волею, приносили і приносять велику користь суспільству.
Коменський вважав, що всідіти від природи є здібними і при вихованні слід враховувати ці здібності.
Одне із завдань виховання - всесторонній розвиток дітей.
Здібності розвиваються в тій діяльності, в якій вони находять застосування. Дитина, яка не залучена до діяльності - не проявляє здібностей. Тому для того, щоб розвивати здібності дітей, необхідно залучати дитину з раннього віку в доступні їй діяльності. З приходом в школу розширюється можливості залучення дитини в ту чи іншу діяльність. Особлива роль тут належить різноманітним гурткам. Розвитку здібностей дітей сприяють різні форми класної, позашкільної роботи: математичної, музичної, до якої слід залучати дітей.
У розвитку здібностей дітей велика роль належить вчителю і батькам. Помітивши у дитини здібності до певно діяльності, вчитель повинен повідомити про це батькам і створити в школі необхідні умови для розвитку цих здібностей.
Розвиваючи здібності, потрібно виховувати у дітей наполегливість в подоланні труднощів, без якої будь-які здібності не дадуть результатів.
Багато людей думають, що здібним все дається легко і просто, без особливої праці. Але це не так. Для розвитку здібностей необхідне довге навчання і велика праця. Як правило, здібності завжди поєднуються з працьовитістю. Недаремно всі талановиті люди підкреслюють, що талант - це праця помножена на терпіння, це нахил до праці.
Література.
1. Ботюк О.Ф. Деякі передумови розвитку здібностей молодших школярів до технічної творчості // Початкова школа - 1996. -№4. -С.12-13.
2. Гокоболін Ф.Н. Психологія. -К., 1975. -240 с.
3. Дем'янчук О.Д. Розвиток музичних здібностей у молодших школярів // Початкова школа. - 1995. -№4. -С.32-34.
4. Игнатьев Е.И. Психология. -М.: Просвещения, 1963. - 280 с.
5. Невчинова Т.І. Педагогічне спілкування як фактор розвитку творчих здібностей // Початкова школа. - 1996. -№11. -С.44-47.
6. Крутенький В.А. Психология. -М.: Просвещение, 1988. - 298 с.
7. Адамів Г.С., Парасюк І.А. "Пізнай себе", - Броди - 2003. -С.50-57.
Loading...

 
 

Цікаве