WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Здібності школярів та їх формування в процесі навчання - Реферат

Здібності школярів та їх формування в процесі навчання - Реферат

співпадають.
Інтереси і нахили до діяльності розвиваються з розвитком здібностей до неї. Наприклад, інтерес і нахил учня до математики змушує його посильно займатися цим предметом, що в свою чергу розвиває математичні здібності. Математичні здібності, які розвиваються, забезпечують певні досягнення, успіхи в області математики.
Для успіху в діяльності, крім присутності здібностей, інтересів і нахилів потрібний ряд рис характеру, перш за все працьовитість, організованість, цілеспрямованість, наполегливість. При відсутності цих якостей здібності не приведуть до великих досягнень.
Під час проходження практики, я помітила, що у всіх дітей розвинуті здібності до певної діяльності. Одні діти були здібні до музики, інші до малювання, математики, технічної творчості, гуманітарних наук. Я вирішила створити необхідні умови для розвитку здібностей у дітей.
З дітьми, у яких були здібності до музики ми створили музичний гурток. Діти без труднощів відтворювали окремі звуки і мотиви. Для розвитку слуху у дітей, я підбирала пісні, які були відомі дітям, а також нові. Щоб зміст пісні був зрозумілим, спочатку я декілька разів демонструвала пісню, виконувала на інструменті, вивчала з учнями текст хоча б одного куплета поетичного змісту з музичним, звертала увагу на ритм, мелодію пісні. А тоді пропонувала дітям сольфеджувати. Використовувала і інші види роботи, які розвивають слух у дітей: голосом або на інструменті виконувала декілька нот, а учні повинні були назвати їх і відтворити; пропонувала пісні в мажорі і мінорі, а діти визначали лад пісні.
У дітей були розвинуті здібності до технічної творчості. З цими дітьми я індивідуально працювала на уроках праці і в позаурочний час. Діти виготовляли різноманітні вироби з дерева, картону, паперу. З великим захопленням хлопці працювали з конструктором, а дівчата вишивали і в'язали. Саме на цих заняттях виявляється винахідливість учнів, їхня творчість.
Багато дітей гарно висловлювали свої думки в усній і письмові мові. Для розвитку літературно-творчих здібностей у цих дітей, я використовувала різні види роботи. Спочатку я пропонувала дітям не дуже складні завдання: скласти розповідь, опис, простий вірш, продовжувати казку за даним початком, проводили конкурси на краще читання вірша. Поступово я ускладнювала завдання. Запропонувала випустити літературну газету, літературно-творчий журнал. Діти з моєю допомогою проводили літературні конкурси, вечори.
Отже, всі діти від народження є здібними. Вчителі і батьки повинні помітити ці здібності і створити всі умови для їх розвитку. Виховуючи здібності дітей, потрібно виховувати у них наполегливість в подоланні труднощів, без якої будь-які здібності не дадуть результатів. Інколи учень, який володіє хорошими здібностями, опускає руки при невдачах, губить віру в свої сили. В таких випадках вчитель повинен підтримати учня, помогти йому подолати труднощі.
Прагнучи розвинути здібності дітей, потрібно виховувати у них таку рису характеру, як вимогливість до себе. Важливо формувати у дітей правильне до своїх здібностей, успіхів. Не можна переконувати дитину в тому, що вона є краща за інших, вихваляти її. Потрібно говорити дитині, що інші діти тоже володіють здібностями, і якщо вона перевищує дітей в одному, то вони її в іншому. Необхідно, щоб здібна дитина зрозуміла, що її здібності не дають їй право ставити себе у якесь особливе положення у відношенні до оточуючих. Навпаки, до неї ставляться більші вимоги, тому що вона здібна.
Оскільки, здібності розвиваються в діяльності, то дитину з раннього віку слід залучати до неї. Діяльність повинна викликати у дитини сильні, позитивні емоції, задоволення. Дитина повинна відчувати почуття радісного, тоді вона без примусу буде займатися нею.
У чому ж, за Сухомлинським, полягає методика розвитку дитячої обдарованості. По-перше, це розвиток дискретної роботи мозку дитини, здатності зосереджувати думку на одному об'єкті, миттєво переключати її на інший. Парадокс цього методу в цьому, що чим більше перед малюнком незрозумілого, чим більше вражає, дивує його, тим розумнішою стає маленька людина.
По-друге, це творча праця дитини, половина створює щось сама і може при цьому бачити результати своєї праці. Чим більше входить рука дитини у взаємодію з природою, із суспільною працею, тим більше спостережливості, допитливості, уваги, пильності, здатності досліджувати з'являється у діяльності дитини. "Джерело, здібностей та обдаровань дітей, - пише Сухомлинський у праці "Серце відаю дітям", - на кінчиках їхніх пальців. Від пальців, образно кажучи, ідуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки".
По-третє, це виховання "дорослості думки та зрілості духу" дитини. Дуже важливо, щоб із вступом до школи діяльність дитини не перетворилося в односторонню - виконавську. Потрібно, щоб її вчинками рухала впевненість у тому, що вона сильна і що світ навколо неї населений безліччю істот, значно слабших за неї, яких треба захищати і опікати.
По-четверте, це необхідність відкрити в кожній дитині її найсильнішу сторону. "Знайти золоту жилку" і добитися, щоб дитина досягла успіху у тій справі, котра найбільше розкриває її природні задатки.
По-п'яте, це створення таких умов, за яких у дитини щодня був би час для заняття улюбленою працею.
Велике значення для дитячої обдарованості мають соціальні контакти, в які вступає дитина з самого початку життя. Негайно після свого народження дитина зустрічається з соціальним оточенням,яке складається з її батьків. Саме батьки та батьківська педагогіка мають величезний вплив на розвиток дитячої особистості, на формування її власної Я-концепції, тобто системи уявлень про себе, на основі якої вона взаємодіє з іншими людьми.
Перечитуючи роботи В.О.Сухомлинського, на сторінках яких він звертається з порадами до батьків, виділяємо основні заповіді, керуючись якими можна зберегти емоційну сприятливість дитячої душі, розвивати обдарованість і в той же час виховувати дитину пристосованою до життя та відповідальною за свої дії. "Материнська школа" повинна виховувати в дитині ніжне, чутливе, чуйне серце. Щоб дитина пізнавала навколишній світ не тільки розумом, а й серцем "Дбайте про багатство емоційних стосунків у сім'ї, - пише Сухомлинський у роботі "Сто порад учителеві".
Слід сказати і про те, що, як свідчать численні інтерв'ю та спогади відомих музикантів, математиків, олімпійців тощо, результати, яких вони досягли, були б неможливі без активної підтримки з боку сім'ї. Та це й зрозуміло, батьки повинні захищати свою дитину від негативного соціального впливу, створювати умови для розвитку, бо саме тут, в сім'ї, закладаються підвалини для майбутніх талантів. Але треба застерігати батьків від таких негативних проявів батьківської любові, як любові - замилування, деспотичної та любові-відкупу. У таких сім'ях діти живуть серед людей і не знають людей, виростаючи "емоційними невігласами".
Слід зауважити, що, виховуючи обдаровану дитину, треба враховувати особливості її розвитку. Наприклад розумовий розвиток таких дітей можна значно перевищувати розвиток емоційний. Від цього Василь Олександрович застерігав у відомі праці "Народження громадянина": - Багатство емоційного життя далеко не завжди перебуває у прямій залежності від розумового
Loading...

 
 

Цікаве