WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Здібності школярів та їх формування в процесі навчання - Реферат

Здібності школярів та їх формування в процесі навчання - Реферат

потребують різноманітних творчих завдань діти з визначеними здібностями.
Розвитку здібностей дітей сприяють різні форми класної, позашкільної роботи: математичної, технічної, біологічної, літературної, музичної, художньої, до яких слід залучати молодших школярів. Наприклад, в літературних гуртках практикуються випуск літературно-творчих журналів, організація і проведення силами дітей літературно-творчих конкурсів, вечорів, проводяться спеціальні вправи на опис предметів, по визначному читанню.
В багатьох школах створені гуртки живої природи, створені спеціальні приміщення, де діти у вільний час займаються моделюванням, столярною і слюсарною справою, працюють з конструкторами. Необхідно розвивати нахил до ручної праці, яка властива всім молодшим школярам. На уроках з праці діти виготовляють вироби з дерева, картону, паперу, пластиліну, проявляючи винахідливість, творчість. На цих уроках у дітей розвивається вміння організувати свою діяльність.
Любов до праці можна викликати, опираючись на інтерес учнів до того чи іншого предмету.
Для молодших школярів важливе значення має позитивний приклад, наслідування ентузіазму батьків і вчителів, прославлених людей нашого часу. Якщо дитина вдома бачить серйозне відношення до процесу і результатів праці, вона і сама починає добросовісно працювати. Будь-які труднощі, які зустрічаються учнями при досягненні тої чи іншої цілі в трудовій чи навчальній діяльності повинні бути помічені дорослими.
Звично систематично працювати, строгий режим життя і навчання учнів в сім'ї і школі в великій мірі сприяє формуванню загальних здібностей д о навчання.
Виховання в учнів І-ІІ класів любові до праці починається з виховання в них звички активно працювати на кожному уроці. Адже дуже багато дітей не працюють активно на уроці, надіючись на те, що вони зможуть виконати чи вивчити це завдання вдома. Деякі вчителі не слідкують за тим, щоб всі учні були активні на уроці.
Радість корисної фізичної і розумової праці прискорює розвиток в учнів загальних здібностей. Психолог К.С.Лейтес так описує дуже здібного хлопчика Шуру: "Любов до праці, велика потреба в розумовій діяльності - це основа, його особливість. Він не знає, що таке сум і, що таке лінь. Шура вміє працювати в не дуже хороших умовах. Він може займатися і не підніматися з місця протягом 3-4 годин".
Виховання здібностей у школярів невіддільне від завдання виховання і формування особистості в цілому. Вміння працювати, здібність до праці в учнів пов'язані з формуванням морального почуття.
Дуже часто здібність до навчання характеризується швидкістю засвоєння навчального матеріалу. Тому багато вчителів флегматичних, повільно засвоюючи навчальний матеріал учнів інколи відносять до числа нездібних дітей, наносячи тим самим шкоду вихованню. Адже серед учнів, які повільно засвоюють навчальний матеріал є багато здібних.
Можна говорити про різні рівні розвитку спеціальних здібностей у молодших школярів.
1. Про здібності до малювання, до грамотного навчання, про здібності до грамотної конструктивно технічної діяльності, до складання віршів.
2. Про високо розвинуті здібності в області музики, поезії, малювання, техніки.
Перший рівень формування і розвитку здібностей у молодших школярів може бути досягнутий при правильній організації навчально-виховного процесу в школі.
Досліди Є.І.Ігнатьєва показали, що можливості навчання граматики і прийомам творчого малювання надзвичайно великі в початкових класах. До 5 класу кожен учень може бути навчений основним правилом грамотного відтворення і вільного вираження своїх думок в творчому малюнку.
Дуже рано виявляються у дітей здібності до музичної діяльності. Моцарт, який виховувався у музичному середовищі, дуже рано став грати на музичних інструментах; він в 3-4 роки почав складати простенькі п'єси.
Мендельсон почав складати музичні композиції у 5 років.
У процесі навчання і виховання вчителю слід цілеспрямовано розвивати музичні здібності: музичний слух, почуття ритму, музичну пам'ять і, найголовніше музикальність.
Як переконують дослідження, всі музичні здібності рекомендується формувати і розвивати у взаємозв'язку і взаємозумовленості. І лише в навчальних цілях їх можна розчленовувати. Найбільш розповсюджений і дійовий метод розвитку слуху - це спів пісень, відомих дитині, а також нових, вивчених на уроці. Але за неодмінної умови: вони мають бути зручні за температурою і цінні за художньою якістю. Щоб спів був виразним, а зміст пісні зрозумілим, спочатку вона декілька разів демонструється вчителем, а потім виконується на інструменті, вивчається текст хоча б одного куплета, аналізується зв'язок поетичного змісту з музичним, звертається увага на особливості ритму, інтонації, засоби музичної виразності, а після цього пропонується саме виконання учнями, враховуючи анотацій ні зауваження вчителя. Далі пропонується цю пісню сольфеджувати, тобто розучувати її зі складовими назвами нот.
Зустрічається й інша практика, коли вчитель, не усуваючи від хорового співу дітей, що неправильно інтонують, рекомендує їм тільки прислухатися до того, як співає клас у цілому. Цей прийом розрахований на те, щоб у невстигаючих дітей під впливом співу їхніх ровесників розвинулися музичні уявлення. Безсумнівно, що розвиток слухової уваги, слухового приймання в цілому для виправлення у дітей "художнього звуку" має велике значення, зокрема для створення у них чітких музичних слухових уявлень. Але коли йдеться про вміння правильно співати, з усім класом, тобто про набуття вокальних умінь, самих лише музичних слухових уявлень зовсім недосить.
Досвід кращих учителів, які організовують спеціальні додаткові заняття з "художниками", поряд з участю цих дітей на уроках музики є, на думку вчених, найбільш правильним. Адже він ґрунтується на визначенні здібностей до співу, на правильному розумінні процесу музично-вокального розвитку дітей, на впевненості в тому, що всі діти можуть навчитись правильно відтворювати мелодію в тон з класом у природному діапазонідитячого голосу.
Одним з перспективних засобів для подолання інтонаційних перешкод, а також розвитку мелодичного слуху є гра в "луну". Вчитель голосом або ж на інструменті виконує невеликі, але яскраві мелодичні розспівки, а учні повторюють їх за ним. Звуковисотний слух найкраще піддається розвитку при систематичній роботі над інтервалами - спеціально і в процесі аналізу виконуваних пісень. Як тільки учні починають чисто інтонувати в унісон, вчитель може співати із запізненням, створюючи канон. Наприклад, народні пісні "Ой ходила дівчина бережком", "Ой ходить сон", "Котилася торба", "Ой зелене жито", та ін. Таке виконання формує і розвиває поліфонічний слух. У процесі виконання пісень з динамічними відтінками, особливо контрастними і з певним характером і настроєм, у дітей формується і розвивається темброво-динамічний слух. І, нарешті, під час демонстрування голосом і на інструменті мажорних пісень у мінорі, а мінорних у мажорі, порівняння, зіставлення їх за характером і настроєм, у дітей починає формуватися і розвиватися ладовий і найважливіше - внутрішній слух.
Слід у дітей розвивати музичну пам'ять. Розвиток музичної пам'яті потрібно якнайтісніше пов'язувати з мислення, усвідомленістю своєї діяльності і
Loading...

 
 

Цікаве