WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психолого-педагогічне вивчення життєвих перспектив учнів практичним психологом як один із засобів формування їх життєвої цілеспрямованості - Курсова робота

Психолого-педагогічне вивчення життєвих перспектив учнів практичним психологом як один із засобів формування їх життєвої цілеспрямованості - Курсова робота

поцупити з магазину, так описує свою першу крадіжку: "Я була в захопленні. Лише від однієї думки, що мені це вдалося, переймало подих!" Проте далі вона говорить: "З часом з'явилося почуття сорому. Але я не переставала красти, бо це робило моє життя цікавішим. У такі моменти я відчувала, що живу. Мене жодного разу не спіймали, і я вважала, ніби можу все". Хлопець на ім'я Гектор уже давно пере-став красти. Але протягом цього часу він відчував сильний потяг до злодійства."Це просто манія. Приміром, якось у торговому центрі я побачив радіо. В голові одразу майнула думка: "Його ж так легко вкрасти! Мене б ніхто не зловив!" Ті, хто краде заради азарту, зазвичай беруть речі, які їм не потрібні. Стосовно та-ких людей в одній газеті зазначалось: "Психологи стверджують, що ними керує прагнення зробити щось заборонене... Пізніше дехто навіть повертає вкрадені речі".
Клептоманія
"Красти я почала іде в підлітковому віці,- розповідає Марія.- Потяг до злодійства ставав дедалі сильнішим, і зрештою я щодня крала товарів на суму близько 500 доларів. Насправді я не хочу красти, але це вже перетворилось у залежність. Мені дійсно дуже хочеться змінитись". Марія інколи відчуває ненонтрольований потяг до злодійства, тому вона вирішила, що в неї клептоманія. Клептоманією називають імпульсивний невмотивований потяг до злодійства". Це не просто погана звичка. Клептоманія може бути пов'язана із глибоко вкоріненими емоційними проблемам. Закоренілих злодіїв часто називають клептоманами. Однак лікарі говорять, що цей розлад трапляється доволі рідко. За повідомленням Американської психіатричної асоціації, від клептоманії страждає менше 5 відсотків крамничних злодіїв. Отже, не варто злодійство одразу списувати на психічний розлад. Спонукувати людину до таких учинків можуть зовсім інші причини. Мільйони людей страждають від депресії. Декого такий стан спонукує до порушення закону, як-от до крамничного злодійства. Розгляньмо приклад однієї 14-річної дівчини, яка виросла в благополучній сім'ї. У матеріальному відношенні їй нічого не бракувало. Та все ж безпорадність і розпач, "наче темні хмари", гнітили її. "Мені ніяк не вдавалось позбутися негативних почуттів",-ділиться дівчина. Відтак вона почала вживати алкоголь і наркотики, й одного дня її спіймали на крадіжці. Трохи пізніше ця дівчина двічі намагалася накласти на себе руки.Якщо дитина, яка завжди добре поводилась, починає красти, то це може свідчити про серйозні емоційні проблеми. Д-р Річард Маккензі, який досліджує труднощі підліткового віку, говорить: "Я вважаю, що в більшості випадків будь-який неадекватний вчинок дитини свідчить про депресію". Іноді підлітки зважуються щось вкрасти, аби здобути визнання однолітків. Інші просто заради розваги. Професійні крамничні злодії так заробляють собі на життя. Хоч би якими були причини, щодня по цілому світі в крамницях зникає товару на мільйони доларів. А хтось має за все це платити...
Отже, перед практичним психологом стоїть велике завдання - допомогти дітям у школі позбутися залежності до крадіжки і не тільки. Є ще одна проблема, від якої потерпають українські навчальні заклади.
Знущання над іншими
Чи вам знайоме відчуття страху? Більшість людей у своєму житті, напевно, стикалися зі знущаннями, чи то в школі, чи на роботі, чи навіть удома, де сьогодні все частіше зловживають силою. Кривдниками та їхніми жертвами бувають як учні, так і учениці. А деколи навіть і вчителі.
Про які знущання йтиме мова? Це не просто поодинокі насмішки й образи, а систематичні погрози і наруга, які людина терпить протягом певного часу. Психолог Олвеус, який одним із перших узявся за вивчення жорстокої поведінки, каже, що кривдник зазвичай виявляє агресивність і жертвою вибирає слабшого від себе. Важко знайти єдине визначення, яким можна було б описати, що таке знущання. Все ж найчастіше знущанням називають "свідоме прагнення завдати комусь болю чи тримати його в страху". Людина відчуває страх не лише тоді, коли щось неприємне стається, а й коли вона чекає того, що може трапитись.Ті, хто принижує інших, часто використовують жорсткі насмішки, постійну критику, грубі образи, плітки і вимагання. У початових класах часто хлопці у волосся дівчат чіпляють жувальні гумки, дражнять через зовнішній вигляд і погрожують побити. В старших класах доходить до того, що дівчатам починають телефонувати і погрожувати, що вб'ють.
Один фахівець у галузі психічного здоров'я сказав: "На жаль, це дуже поширене явище в психології людських стосунків. Декотрі люди, принижуючи інших, ліпше себе почувають". Коли знущання не припиняються, наслідком може бути жорстока помста. Наприклад, один хлопець, який мав ваду мовлення і зазнавав насмішок та знущань, зрештою вбив чотирьох насмішників, а потім застрілився сам. Проблема знущання серед дітей шкільного віку поширена по цілому світі. Результати вивчення, опубліковані в часописі "Огляд педіатрії" показали, що 14 відсотків дітей у Норвегії принижують слабших або самі є жертвами. В Японії знущання зносять 15 відсотків учнів початкових та середніх класів, а в Іспанії та Австралії з такою проблемою стикається 17 процентів школярів. Один фахівець вважає, що у Великобританії налічується 1,3 мільйона дітей, які, або самі знущаються над кимось або страждають від знущань. Професор Амос Ролідер з Ізраїльського коледжу провів дослідження серед 2972 учнів 21 школи. Як сказано в газеті "Джерузалем пост", професор повідомив, що "65% дітей жалілися на те, що однокласники їх зачіпають, копають, штовхають і принижують". Останнім часом задираки стали вживати більш приховані методи знущання - погрози по мобільному телефону чи комп'ютеру. Вони навіть створюють веб-сайти, спрямовані проти своєї жертви. Як говорить д-р Венді Крейґ з Університету Квінз (Канада), такі форми знущання "особливо ранять дитину".
Чому дитина починає знущатися над іншими? Якщо ви колись зазнавали знущань, то, можливо, скажете: "Мене це не цікавить. Знущання виправдати неможливо". І ви, безсумнівно, праві. Проте знати причину певних вчинків і виправдовувати їх - це зовсім різні речі. Знання допоможе не виправдати, а зрозуміти поведінку дитини. Таке розуміння вкрай необхідне практичному психологу. Гнів, викликаний поведінкою кривдника, може засліпити психолога, глибоко вразити почуття або навіть сповнити ненавистю. А проникливість, тобто розуміння грубої поведінки, допоможе заспокоїтись і визначити, як діяти в тій чи іншій ситуації. Отож розгляньмо декотрі причини того, чому школярі вдаються до знущань. Зазвичай діти, які стають задираками, в дитинстві не бачать доброго прикладу батьків або ж взагалі обділені їхньою увагою. Чимало виростають у домах, де батьки бездушні, байдужі до своїх дітей або навіть вчать їх вирішувати проблеми, вдаючись до гніву та насилля. Як правило, діти, які виростають у такій атмосфері, не усвідомлюють, що образливими словами і зухвалою поведінкою завдають болю
Loading...

 
 

Цікаве