WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психолого-педагогічне вивчення життєвих перспектив учнів практичним психологом як один із засобів формування їх життєвої цілеспрямованості - Курсова робота

Психолого-педагогічне вивчення життєвих перспектив учнів практичним психологом як один із засобів формування їх життєвої цілеспрямованості - Курсова робота

- високі, а успіхи - низькі ).
3.У романтичних стосунках з однолітками протилежгої статі. Тут має значення не стільки факт симпатії, скільки формастосунків, запозичена у дорослих ( побачення, розваги ).
4.У зовнішньому вигляді і манері одягятися. Підліток прагне визнання своєї самостійності та рівності з дорослими, хоча для цього відсутні реальні передумови.
Підлітки, прагнучи визнання власної дорослості, ще не відчувають себе дорослими повною мірою. Зростає прагнення підлітка бути самостійним, зумовлене всім ходом психічного розвитку, набутим життєвим досвідом та змінами в організмі, зумовленими його дозріванням. Водночас підлітки гостро потребують підтримки з боку дорослих, яка б допомагала реалізації їхнього прагнення до самостійності.
Інтенсивно формується здатність переходити від одного виду діяльності до іншого, що грунтується на засвоєнні загальних закономірностей побудови людської діяльності. Це означає, що підліток уже вміє ставити перед собою мету, складати план дій, може оцінити та підібрати необхідні засоби для досягнення мети. Орієнтуючись на інших, він уміє враховувати їх почуття та інтереси, бажання й характери, може зрозуміти інших та самого себе.
Отож, цілком зрозумілою є педагогічна вимога організації життя підлітків таким чином, щоб вони засвоїли якомога більше загальнокультурних навичок дій з матеріальними предметами, оволоділи змістом основних форм суспільно корисної діяльності ( уміли працювати, навчатися, займатися спортом, мистецтвом, організовувати діяльність інших людей тощо ).
Освоєння змісту різних видів діяльності пов'язане також із формуванням у підлітків моторних навичок. Фізіологічні особливості підлітків уже дозволяють їм освоювати складні рухи. Якщо в цьому віці не навчитися їздити на велосипеді, танцювати, працювати різними інструментами і т.п., то пізніше це буде зробити набагато важче, а інколи і неможливо.
Період ранньої юності.
Основне соціальне завдання на цьому етапі - вибір професії, соціальне та особистісне самовизначення. До моменту закінчення школи юнаки та дівчата вже мають бути психологічно готовими до дорослого життя. Йдеться про сформованість властивостей, здібностей та потреб, які дозволили б молодій людині повною мірою реалізувати себе у праці, громадському житті, майбутній сім'ї. Передусім - це розвиток потреби у спілкуванні та освоєння способів його здійснення, формування теоретичного мислення й уміння орієнтуватися у різних його формах ( науковому, художньому, етичному, правовому тощо ), що знаходить своє вираження у основах наукового та громадянського світогляду; розвиток рефлекції, яка забезпечує усвідомлене й критичне ставлення до себе, становлення готовності до трудової діяльності.
Якщо ці якості сформовані, то молода людина має необхідну психологічну базу для самовизначення - центральне новоутворення раннього юнацького віку, основою якого є потреба зайняти внутрішню позицію дорослого, усвідомити себе членом суспільства, визначитися, тобто зрозуміти себе, свої можливості, своє місце і призначення у житті. Провідною на цьому етапі стає навчально-професійна діяльність.
Зазначимо, що перехідний, маргінальний характер соціального становища і статусу ранньої юності визначає і характерні психічні особливості юнацтва. Актуальними залишаються успадковані від підліткового віку проблеми: захист права на автономію, власне вікова специфіка та ін. З іншого боку, самовизначення потребує не стільки автономії від світу дорослих, скільки визначення в ньому свого місця, орієнтації у ньому. Останнє вимагає диференціації розумових здібностей та інтересів, розвитку інтегральних механізмів самосвідомості, вироблення світогляду, життєвої позиції тощо.
Самовизначення на цьому етапі ще не є завершеним, остаточним, оскільки воно не пройшло перевірки життям. Тому до юності відносять і вікову групу від 18 до 23-25 років, яку умовно називають "початком дорослості". На цьому етапі людина вже цілком доросла як у біологічному, так і в соціальному плані. Вона - передусім суб'єкт трудової діяльності ( освта на цьому етапі вже не загальна, а професійна, і її можна розглядати як особливий різновид праці ). Соціально-психологічні властивості у цьому випадку детермінуються не стільки віком, скільки соціально-професійним статусом людини.
Самосвідомість та самооцінка юнаків та дівчат істотно залежать від стереотипних уявлень про нормативні образи чоловіка та жінки, які визначені історично зафіксованою диференціацією статевих ролей.
Центральним новоутворенням ранньої юності, як уже зазначалося, стає самовизначення не лише особистісне, а і професійне. У 80-ті роки при виборі професії старшокласники передусім найбільше орієнтувались на престижність професії ( соціальну значимість ), її вимоги до особистості, принципи і норми взаємин, характерні для даного професійного кола. Сьогодні найважливішим фактором став матеріальний.
Самовизначення пов'язане зі спрямованістю в майбутнє, тобто сьогодення постійно порівнюється з майбутнім, оцінюється з позиції майбутнього. Нове усвідомлення часу позитивно впливає на формування особистості за наявності впевненості в собі, у своїх можливостях та силах.
Динаміка юнацької самооцінки в сучасних умовах свідчить про деякі характерні тенденції. Наприклад, у 10-тикласників самооцінка, як правило, висока, порівняно безконфліктна і стійка. У цьому віці юнаки та дівчата оптимістично оцінюють себе, власні можливості, і тому не виявляюить надмірної тривожності.
У випускному класі ситуація ускладнюється, оскільки вже потрібно здійснювати реальний вибір свого майбутнього. Частина випускників зберігає оптимістичну самооцінку ( вона не дуже висока, але гамонійно поєднює наміри з власними можливостями). У інших самооцінка завищена, охоплює всі сторони життя, змішуючи реальність із бажаним, а третім ( переважно дівчатам ) притаманна низька, конфліктна самооцінка, невпевненість у собі, гостре переживання невідповідності своїх прагнень наявним можливостям.
Загалом юність - це період стабілізації особистості, формування системи стійких поглядів на світ та своє місце в ньому, особистісного та професійного самовизначення. У юнаків та дівчат вища порівняно з підлітками самоповага. Інтенсивно розвивається саморегуляція, зростає контроль за власною поведінкою, проявом емоцій, а настрій стає стійкішим та усвідомленішим.
Реальні перспективи для молодих людей.
Навчання у вищих та середніх навчальних закладах .
На даний час українська держава пропонує широкий спектр різних навчальних закладів, різного рівня акредитації: 1-2 рівня, 3-го і 4-го. Це і університети і академії, інститути і консерваторії, технікуми, коледжі і ліцеї...
Але які ж умови вступу у професійні навчальні заклади? Дані умови затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 24 травня 1997року №507 "Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими
Loading...

 
 

Цікаве