WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Здібності: психологічна характеристика, структура, види. Обдарованість - Реферат

Здібності: психологічна характеристика, структура, види. Обдарованість - Реферат

символіки і математичною будовою розуму. Можна припустити, що від узагальненості та гнучкості мислиннєвих процесів залежить в основному глибина розуміння математичного матеріалу, а от згорнутість цих же процесів визначає суб'єктивне відчуття полегшення розуміння. Адже така згорнутість пов'язана із значним скороченням окремих ланцюгів розмірковування та відповідної їм системи дій.
Здібні до математики учні, таким чином, відносно легко абстрагуються від конкретних умов і конкретних даних будь-якої математичної задачі, чітко виділяючи її загальну формалізовану структуру. Іншими словами, порівняно з менш здібними ровесниками для них значно доступнішим є виділення з усієї різноманітності конкретно-одиничних об'єктів і явищ реальної дійсності саме кількісно-просторових їх найістотніших характеристик та відношень.
Слід зауважити, що результати досліджень В.А.Крутецького загалом відповідають концепції С.Л.Рубінштейна. Він визначає загальні розумові здібності як притаманні кожній людині індивідуальні особливості її мислиннєвих процесів, зокрема якість процесів аналізу, синтезу і генералізації зв'язків. У зв'язку з тим, що ця якість в одного й того ж індивіда по відношенню до різних галузей знання може значно варіювати за своїми показниками, між людьми спостерігаються значні індивідуальні відмінності в структурі спеціальних розумових здібностей. Тому, наприклад, якщо в якогось учня наявна значна математична обдарованість, то під час засвоєння інших навчальних дисциплін він може виявляти посередні і навіть нижчі середнього рівня здібності.
Звернемося також до досліджень Ч.Спірмена, який першим експериментально виявив у структурі загальних здібностей три основні фактори: лінгвістичний (вербальний), механічний (зорово-просторовий) і числовий (формально-знаковий). Лінгвістичні здібності визначають успішність і легкість оперування суб'єкта насамперед різноманітним вербальним матеріалом, а саме: його уміння визначати значення слів, здатність розуміти тексти та інтерпретувати прислів'я, проводити словесні аналогії та будувати судження, розвиток його поняттєвого мислення і т.д.
Зорово-просторові здібності пов'язані з мислиннєвим маніпулюванням наочно-зоровими образами в тривимірному просторі, а також зі сприйманням просторових відношень об'єктивної реальності. Формально-знакові здібності обумовлюють результативність та ефективність мислиннєвих операцій з числами та іншими штучними знаками, а також легкість переходу в процесі здійснення цих операцій від відображення конкретно-предметної форми опрацьовуваної інформації до відображення її формалізованої узагальненої структури. До цих трьох основних факторів, виділених в структурі загальних розумових здібностей Ч.Спірменом, Гілфорд додав ще один - поведінковий ("соціальний"). Він пов'язаний із розумінням смислу всіх тих ситуацій, що пов'язані із соціальною поведінкою людей.
Така співвіднесеність розглянутих факторів з основними сферами мислиннєвої діяльності людини дозволяє зробити першопочатковий висновок, що поведінкові і вербальні здібності визначають успішність і легкість осмисленого оволодіння предметами гуманітарного циклу: літературою, рідною та іноземною мовами, а також історією. Зорово-просторові здібності - оволодіння географією, біологією, фізикою і хімією (природничо-математичний цикл), а числові - насамперед арифметикою (в старших класах - алгеброю). Результати ж досліджень В.Н.Дружиніна розкривають складніший взаємозв'язок між цими спеціальними здібностями та ефективністю опрацювання різного навчального матеріалу. Згідно з його даними:
1. Рівень розвитку вербальних здібностей визначає успішність та легкість навчання за всіма дисциплінами (крім фізики і зоології) і, в першу чергу, за гуманітарними.
2. Рівень розвитку зорово-просторових здібностей визначає успішність та легкість навчання за предметами природничо-математичного і математичного циклів.
3. Рівень розвитку формально-знакового інтелекту визначає успішність та легкість навчання лише за предметами так званого фізико-математичного циклу (алгебра, геометрія, фізика і хімія).
Таким чином, щоб успішно і відносно легко засвоювати навчальний матеріал з алгебри, геометрії, фізики і хімії, потрібно мати розвинуті вербальні, просторові і числові здібності (найскладніша структура спеціальних розумових здібностей). Для кращого засвоєння географії і біології необхідним є високий рівень розвитку просторових і вербальних здібностей, а у випадку оволодіння літературою, мовами та історією - тільки вербальних (найпростіша - однофакторна - структура).
Дружинін В.Н. розглядає також порядкову черговість формування даних факторів загальних здібностей в онтогенезі та прояви їхнього взаємозв'язку під час цього формування. По-перше, поведінково-соціальні здібності є загальною базою для розвитку всіх інших спеціальних здібностей людини. Вони розвиваються на її основі у такому порядку: спочатку формуються вербальні здібності, потім - зорово-просторові, а останніми і лише на основі наявності всіх попередніх - формально-знакові. Можна помітити, що розвиток здібностей дітей в такому напрямі визначає можливості поступового переходу від взаємодії спочатку лише з насиченою поведінково-емоціональним кодом інформацією з багатим конкретно-фактологічним матеріалом до діяльності з максимально однозначною, абстрагованою та узагальненою інформацією з чітким знаково-символічним кодом.
По-друге, для виникнення кожної здібності наступного рівня необхідним є певний мінімальний розвиток здібностей попереднього рівня, величина якого отримала назву порогу. До того ж діапазон можливостей розвитку певного фактора загальних здібностей визначатиметься досягнутим рівнем розвитку "нижчого" фактора, у свою чергу досягаючи або не досягаючи порогу, необхідного для розвитку вищого фактора. Залежно від індивідуальної комбінації генетичних і середовищних впливів різні люди мають відмінні структури індивідуальних здібностей, що виражається, насамперед, в тому, які фактори і з якими рівнями розвитку входять до її складу. Як ми вже зазначали, розумові здібності "вищих" порядків передбачають оволодіння матеріалом, в якому безпосередній життєвий досвід дедалі більше трансформується у світ "чистого" символізу. Досконале ж осмислення цього світу, як пише Т.Рібо, досяжне лише для небагатьох людей.
Продовжуючи логіку ідейВ.Н.Дружиніна, можна зробити ще одне припущення: серед учнів шкіл найвищий відсоток матимуть діти з двофакторною структурою здібностей, тобто такі, що володіють добре розвинутими вербальними здібностями, проте із несприятливим порогом для повноцінного розвитку інших факторів. Можна стверджувати, що розуміння ними змісту навчальних дисциплін природничо-математичного циклу буде поєднуватися з більшими труднощами. Найменше ж таких учнів, що мають повну - чотирифакторну - структуру спеціальних розумових здібностей. За певних обставин навіть об'єктивно найважчі предмети (наприклад, фізика) можуть суб'єктивно сприйматися деякими з таких дітей як найлегші для розуміння. Проте, згідно із розглянутою тенденцією індивідуальних відмінностей в структурі спеціальних розумових здібностей, для більшості учнів осмислене оволодіння предметами природничо-математичного циклу значно ускладнюватиметься порівняно з предметами гуманітарного циклу.
Потрібно також згадати і про такий фактор, як гендерні відмінності. Більшість дослідників вважають, що розходження у здібностях чоловіків і жінок пов'язані не із загальним рівнем інтелекту, а з розвитком спеціальних розумових здібностей. За даними багаточисельних досліджень, ці відмінності проявляються вже до 10-11
Loading...

 
 

Цікаве