WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Формування самосвідомості дошкільника - Курсова робота

Формування самосвідомості дошкільника - Курсова робота

знання і був дуже розумний?
2. Як ви думаєте, де зберігається Королівська Скарбничка Пам'яті?
3. Як звали вірних друзів професора Мислення?
4. А їхнього розвідника?
Казка "Про чарівні люстерка".
В одному королівстві у сім'ї рибалки народилася маленька дівчинка. Перед її народженням у королівство приблукала нікому не знайома старенька бабуся у старій залатаній одежині. Уночі лише у хижі рибалки горіло світло. Там чекали народження дитини. І саме у цю хижу постукала старенька і попросилася переночувати.
- Що ж! - сказав рибалка. - У нас тісно і пахне рибою. До того ж ось-ось повинна народитися дитинка. Утім, не можна старенькій жінці ночувати на вулиці. Заходьте, знайдемо і для вас місце.
- Спасибі тобі, - сказала старенька. - Доброта людська ніколи не шукає подяки, але завжди знаходить її. Твоя дочка буде щаслива у житті. Із цими словами старенька зайшла до хатинки і рибалка постелив їй біля печі. Під ранок на світ з'явилася маленька дівчинка, і батьки назвали її Карі. Старенька подивилася на дитину і сказала батькові:
- Я хочу зробити твоїй донечці подарунок, і подала йому три маленькі люстерка. - Ці люстерка чарівні, - сказала вона. - Але в чому їх чари - вона дізнається, коли виросте.
Рибалка подякував старенькій і коли вона пішла, подивився в кожне з них, але всюди побачив тільки своє бородате обличчя. Рибалка знизав плечима і заховав люстерка на поличку...
Минуло шістнадцять років. Рибалка і його дружина забули про подарунок, що був зроблений невідомою старенькою їхній донечці Карі в день її появи на світ. Маленька Карі виросла і стала прекрасною дівчиною. Вона дуже любила веселитися, ошатно одягатись і милуватися своїм відображенням у старому дзеркалі, що вже тріснуло. Треба сказати, що Карі не дуже любила клопотатися в господі й допомагати батькам.
Якось біля берега, навпроти хатини рибалки, кинув якір великий і красивий корабель. Од корабля відійшла шлюпка і пристала до берега. На пісок зійшли люди в багатому вбранні, капелюхах з яскравим пір'ям і шаблями на боці. Видно було, що це знатні вельможі. Серед них був високий і красивий юнак з розумними і трохи сумними очима. Рибалки вийшли на берег зустрічати незвичайних гостей. Карі стояла трохи віддалік у натовпі дочок рибалок. І коли поглянула на прекрасного юнака, серце її завмерло. ЇЇ батько як старший серед рибалок поштиво наблизився до них.
- Вітаємо вас, хоробрі і працьовиті рибалки! - сказав високий юнак. - Я принц Агор, приплив сюди зі своїми супутниками за велінням моєї матері - королеви і чарівниці. Вона наказала мені саме у вас, серед ваших дочок знайти собі наречену.
-Ласкаво просимо! - відповів старший рибалка. Серед наших дочок багато прекрасних дівчат. Вибирай будь-яку з них. Кожна вважатиме за честь стати нареченою принца з далекої країни.
Принц і вся його свита поселилися у рибальському селищі. Щодня принц Агор ходив по домівках, знайомився з дочками рибалок, робив їм подарунки, був дуже ввічливим і добрим, але очі його залишалися сумними.
Усі дівчата рибальського королівства хотіли сподобатися принцу, одягали своє найкраще вбрання, пригощали його різними стравами, усміхалися йому. Чи треба казати, що Карі з першого погляду покохала принца і часто тихенько спостерігала за ним, коли він ходив на березі моря або задумливо сидів на камені. Їй, як і іншим дівчатам, хотілося сподобатися принцові, але в їхню хижу він ще не заходив.
Якось Карі залишилася вдома сама. Поставила на стіл стареньке з тріщинкою люстерко, милувалася собою, зачісувала гарне золотисте волосся. Раптом маленький котик, граючись, зачепив низ сукні й розірвав його. Карі дуже розсердилась і, схопивши свій черевичок, кинула ним у котика.
Котик злякався і скочив на стіл. Промахнувшись, Карі вдарила черевичком у люстерко. Дзінь! - і воно розбилось.
Карі вирішила пошукати, чи не має в домі десь іще люстерка. І ось на верхній полиці у шафі вона знайшла три маленькі дзеркальця: одне зі зворотного боку було зелене, друге голубе, а третє червоне. Карі подивилась у зелене люстерко і побачила своє симпатичне обличчя з великими сірими очима і пухкенькими вустами. "Яка ж я красива! - подумала Карі. - Цікаво, що про мене думає принц? Чи здаюся я йому гарною?"
Вона піднесла до обличчя голубе люстерко і мало не випустила його від здивування. Відображення було зовсім іншим. Нечітке, ніби в тумані, розмите. "Як дивно, - подумала Карі. - Це якісь незвичайні люстерка. Цікаво, що я побачу у третьому люстерку?"
Вона глянула в червоне дзеркало і здивувалася ще більше. Звідтіля на неї дивилось обличчя якоїсь зовсім іншої дівчини (їй спочатку так здалося): презирливо зіщулені очі, вередливо надуті губи, неприємна по-смішка. Карі добре придивилась і все ж побачила знайомі риси. Це було її обличчя, але дуже воно змінилось.
- Що це за чудеса такі? - скрикнула вона. - Хто ж мені це пояснить?
- Я можу пояснити, - почувся знизу неголосний, тихий голос. - Каріподивилася вниз і побачила на підлозі котика, який мив мордочку лапкою. Раптом він заговорив людським голосом:
- Це чарівні люстерка. Тобі їх подарувала добра чарівниця в день твого народження. У зеленому дзеркальці ти бачиш себе такою, якою себе уявляєш. У голубому - такою, якою бачать тебе інші люди. Хочеш подивитися на себе чужими очима - будь ласка! А у червоному люстерці - відображення таке, якою ти є насправді. Помившись, котик скочив на підвіконня.
- Але ж чому в мене в люстерках така різна зовнішність? - розгублено запитала Карі.
- Чарівні люстерка відображають не зовнішність, - муркочучи сказав котик і уточнив: - Не тільки зовнішність, - він позіхнув і вискочив у відчинене вікно...
На наступний день принц Агор прийшов до хатини батьків Карі. Б мати спекла смачний пиріг і пригощала ним принца та його супутників. Карі сиділа за столом навпроти принца і дуже хвилювалась, її обличчя стало ще гарнішим від яскравого рум'янцю. Принц розповідав про свої подорожі і, поглядаючи на Карі, інколи ледь усміхався. Карі не могла вимовити жодного слова. Під кінець розмови старий рибалка, батько Карі, запитав Агора:
- Чи сподобалися тобі дівчата у нашому селі? Наприклад, дочка мого сусіда Пента? Правда, красуня? А її сестричка Тора - найдобріша душа!
Слова батька дуже налякали і розсердити Карі: а що коли принцу і справді сподобаються ці дівчата? А вона ж, Карі, краща! І хоча Пента і Тора були її подругами, Карі в цю хвилину ненавиділа їх, і вона раптом голосно скрикнула:
- І зовсім вони не такі хороші, як ти кажеш!
Після цих слів усі замовкли. Принц Агор зі здивуванням і сумом подивився на Карі, яка засмутилась і вже пожалкувала про те, що таке вчинила.
Гості поспішно попрощались і пішли, а Карі схопила свої чарівні люстерка, вискочила з дому і заховалась у скелях, де її ніхто не міг побачити. Вона подивилася в кожне з них і розплакалась. Червоне люстерко показало, якою її зараз уявляє принц Агор: злою, заздрісною, гордою. Карі винуватила себе за свої немудрі й непродумані слова, за примхливий характер, і в зеленому дзеркальці поступово тануло обличчя самовпевненої красуні. І чим більше
Loading...

 
 

Цікаве