WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Формування самосвідомості дошкільника - Курсова робота

Формування самосвідомості дошкільника - Курсова робота

людини досить важко - ми ж не можемо побачити, які у нас думки або образи. І тут на допомогу психологу приходить експеримент.
- А що це таке?
- Коли психолог хоче виявити якісь явища у Королівстві Внутрішнього Світу, зрозуміти, як ці явища відбуваються, він просить людей - учасників експерименту, виконати його завдання й уважно аналізує результати. Психолог створює такі умови, у яких внутрішні психічні явища чітко виявляються в діях. Наприклад, хоче психолог дізнатися, скільки слів може запам'ятати шестирічна дівчинка з першого разу. Можна назвати їй слова і попросити повторити. А потім психолог перевіряє, скільки слів дівчинка запам'ятала. Це і є експеримент.
- А ще як вивчають Королівство Внутрішнього Світу?
- За допомогою спостережень за дитиною можна дізнатися, компанійська вона чи замкнута, щедра чи жадібна, розбишакувата чи спокійна, ввічлива чи груба. Крім того, дуже багато можуть розповісти про дитину її малюнки чи фігурки з пластиліну.
- А психолог може все-все про людину дізнатись?
- Не все, але дуже багато. Часто буває, що людина думає про себе, про свої якості одне, наприклад, вважає себе дуже доброю, а психолог спостерігає за її вчинками і бачить, що вона ображає своїх друзів, не любить ділитись іграшками і книжками. Яка ж це доброта?
- Татку, а для чого психологу потрібно все це знати?
- Для чого?.. Наведу тобі приклад. На заводі токар виробляє різні деталі на верстаті. Є такі станки, що самі виготовляють ці деталі. Завдання робітника - просто вчасно ввімкнути верстат. Але коли верстат зламається, робітник повинен його відремонтувати. А зробити це він зможе, якщо знає, як влаштований верстат.
- А до чого тут психологія?
- Тут є подібність. Психолог допомагає людям жити і працювати. А люди набагато складніші за будь-які верстати і допомагати їм можна лише тоді, коли знаєш, як влаштована і діє людська психіка.
- А як психологи допомагають людям?
- По-різному. Цим займається практична психологія. Наприклад, у якоїсь дитини погана пам'ять. Вона забуває все на світі. Тоді психолог придумує для неї спеціальні вправи, займається з нею і розвиває пам'ять. Або, наприклад, якась дівчинка так боїться темноти, що не може заснути без світла. Психолог прочитає їй казку, поговорить, розпитає про страх - і страх проходить.
- Я теж хочу все знати про себе. І пам'ять розвивати. І темноти не боятися. Давай, таточку, навчай мене цього.
- Не поспішай, Юлю. Психологія не така проста річ, щоб можна було всього навчитися за один раз. Треба вчитися довго і поступово, наполегливо.
Казка "Про професора мислення і лютого Дракона".
Професор Мислення був дуже розумний. Він цікавився всім на світі і всюди шукав нові знання, які складав у Королівську Скарбничку Пам'яті. Якось він вирушив обслідувати дрімучий ліс. Як завжди, професора Мислення супроводжували два його вірні помічники - Аналіз і Синтез. А розвідник Сприйняття був їхнім провідником. Він завжди йшов попереду, а потім повертався і розповідав професору про те, що бачив, чув і відчував. Якось, повернувшись із розвідки, він сказав:
-Бачив у лісі широку стежину і зламані дерева. На стежині були сліди від великих лап. Один кінець стежини веде до річки, а інший я ще не встиг обслідувати.
-Давай проаналізуємо, - відповів Аналіз. - Ми маємо стежину, на якій залишилися сліди, а стежина веде до річки. Значить…
-Значить, - підхопив Синтез, - по цій Стежині ходить великий звір. Ходить він до річки на водопій. Тоді інший кінець стежини веде до його житла.
-Чудово! - захоплено сказав Сприйняття. - Які ви розумні. Я б не здогадався.
-Ти ж - Сприйняття! - сказав професор Мислення. - Ти тільки бачиш, чуєш, але думати і опрацьовувати нові знання ти не вмієш. Це робота Аналізу і Синтезу.
-Тоді я піду подивлюся на житло цього звіра, - сказав розвідник і пішов.
Рухаючись по стежині, він підійшов до великої печери. Біля неї було багато кісток, а з темряви доносилося важке дихання і світилися великі, страшні очі. Якби це побачив професор Мислення, то зрозумів би, що звір цей дуже небезпечний, злий і кровожерливий. Але розвідник не вмів думати, він зайшов у печеру. Прямо йому назустріч йшов величезний Дракон, із ніздрів його виривалося полум'я.
-Я поки що не буду тебе їсти, - промовив Дракон. - Адже ти не один у моєму лісі. Скоро за тобою прийдуть твої друзі і тоді я пообідаю.
Довго чекали професор Мислення, Аналіз і Синтез свого розвідника. Порадившись, пішли на пошуки і також опинилися біля печери Дракона.
-Ось ви і тут! - заревів Дракон. - Ось мій обід прийшов.
-Ми прийшли до тебе самі, - спокійно сказав професор Мислення. - Дай нам шанс врятуватися. За старими драконячими звичаями ти повинен загадати нам три загадки. Якщо ми не відгадаємо їх, тоді - нічого не вдієш - їж нас на здоров'я. Але якщо ми правильно дамо відповідь, ти повинен усіх нас відпустити.
Дракону не сподобалося те, що сказав професор, але такий звичай дійсно був і він мав його дотримуватися.
- Ну добре, - заревів Дракон. - Я загадаю вам складні загадки. Їх загадував мені один психолог. Слухайте першу:
Без чого нецікавим здається нам життя?
Без чого пісня кожна не радує буття?
Без чого наше серце не може відчувати?
Без чого кожен може лиш автоматом стати?
-Давайте проаналізуємо, - відразу ж озвався Аналіз. - Отож, що ж прикрашає наше життя, надає йому смак, що дає змогу переживати, слухати пісні, а відсутність його перетворює нас на роботів?
-Мені здається, усе зрозуміло, - сказав Синтез. - якщо ми зберемо всі перелічені ознаки докупи, то стає зрозуміло, що мова йде про емоції і почуття.
Дракон невдоволено пробурмотів:
-Добре, першу загадку ви відгадали. Подивимося, як справитеся з іншою:
Скільки буде п'ять плюс п'ять?
Пташка як співає?
Чому легко так пізнать
Тих, з ким зустрічаюсь?
Ці питання хай мені
Більш ніхто не ставить
Відповідь на них в житті
Приготує…
-І справді, адже я знаю, що п'ять і п'ять - буде десять, - пробурмотів Аналіз. - І я можу уявити, як щебечуть пташки. Що ж мені допомагає?
-І обличчя знайомих людей ми одразу ж впізнаємо, - додав синтез. - Але чому?
-Я зрозумів! - скрикнув професор Мислення. - Усі ці знання зберігаються у нашій пам'яті!
Дракон здивовано подивився на своїх полонених, які ніяк не хотіли, щоб він їх з'їв. Уже дві загадки були відгадані. Він люто глянув і заревів:
-Ну що ж, слухайте останню, найскладнішу загадку:
Розгадати таємниці
Відповісти на запитання -
Це, звичайно, все дрібниці,
Якщо маєш ти бажання
Що до чого розібратись,
Здобувати скарб знання,
Що завгодно зрозуміти
Допоможе…
Як же був здивований Дракон тим, що друзі відразу здогадалися про що йде мова у цій загадці.
-Такі важкі завдання дійсно мені під силу, - з гордістю сказав професор. Розібратися, що до чого, звичайно, зможу, тому що я і є Мислення.
Дракон аж посинів із люті, бо зрозумів, що сьогодні йому не вдасться пообідати. Він змушений був відпустити полонених.
Запитання дітям:
1. Як звати професора, що всюди шукав
Loading...

 
 

Цікаве