WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Ідеологеми несвідомого: політико-економічний вимір соціопсихологічних трансформацій суспільства - Реферат

Ідеологеми несвідомого: політико-економічний вимір соціопсихологічних трансформацій суспільства - Реферат


Реферат на тему:
Ідеологеми несвідомого: політико-економічний вимір соціопсихологічних трансформацій суспільства
?
Політико-економічні, світоглядні, технологічні трансформації суспільства завжди є соціальною революцією, в якій би формі вона не відбувалася. Однак вона завжди буде безуспішною, якщо не забезпечити зрушення в масовій свідомості, у моделях індивідуальної і суспільної культури. Домінування, панування і підкорення в суспільних і міжлюдських відносинах обов'язково породжує репресивну свідомість і конфліктно-агресивне несвідоме в індивідуальній і масовій психіці, примітивізує вітальні потяги людини. В індустріально розвиненому, а тим більше у "перехідному" суспільстві, індивід стає об'єктом тотального адміністрування, задовольняючи свої потреби лише як деякий об'єкт маніпуляції з боку держави.
Формується "одномірна структура людського існування і мислення" (Маркузе), чий протест проти різних форм соціального і психічного відчуження не має опозиційного характеру. Ця "одномірна структура" не тільки змушує людину до чітко визначеного типу поведінки, виробляючи відповідний різновид свідомості, а й формує однотипні фізіологічні реакції, потреби і потяги. Виникає регресія ментальної активності до її примітивних форм, формуються конформістські стереотипи поведінки. Наслідком цього є вивільнення деструктивної енергії біологічних агресивних інстинктів, які відіграють значну роль у політичному житті сучасних індустріальних суспільств.
Технічний і культурний прогрес може супроводжуватися або посиленням репресивного тиску держави, що призводить до зростання загального об'єму інстинктивної агресивної енергії, або тривалою десублімацією, яка не дає змоги людині й людству повернутися до архаїчних й примітивних щаблів, надаючи можливість переходу до менш репресивної форми цивілізації. Це стає помітним у процесі пом'якшення боротьби за існування, у зростанні гуманізованих потреб і не репресивних потягів.
Явище панування (репресивне пригноблення політико-економічними інститутами суспільства свободи людини) можна розглядати як нейтральний феномен, характерний для всіх розвинених країн світу. "Явним політичним вираженням нейтралізації панування є зростаюча надійність у розвинутих країнах політичних партій, які раніше перебували в опозиції одна до одної, у стратегії, цілях, уніфікації політичної мови і політичних символів" [1].
Гігантський розвиток виробництва в сучасному світі, науково-технічний прогрес, який трансформує психо-біологічну природу людини, використання в цих умовах адміністративної маніпуляції суспільної поведінки людини розглядаються соціально орієнтованим психоаналізом на засадах боротьби між інстинктом до життєвого плідного розвитку, до творчої свободи (Еросом) і руйнівним інстинктом до агресії, руйнації (Танатосом).
На відміну від психоаналізу Фрейда, ця боротьба не розглядається як вічна і неминуча. Антагоністичні відносини панування одних соціальних груп над іншими спричинені не стільки науково-технічним прогресом, скільки специфічною суспільною організацією праці. Тому є важливим питання про необхідність змін у характері праці для усунення відчуження людини.
У процесі усунення "відчуженої праці" репресивна структура інститутів має зазнати докорінних змін: інстинктивна енергія стає вільною і прагне перетворити лібідні відносини в універсальні. Виникає потреба перемогти репресивні руйнівні інстинкти і потяги людей, знайти їхні біопсихологічні потреби. Боротьба проти експлуатації, пригноблення, трансформаційні перетворення в суспільстві є прямо залежними від докорінних змін у психобіологічній природі людини. Психоаналітична теорія є, з одного боку, психологічною частиною політичної науки, а з іншого - надає можливість зрозуміти приховану сутність певних вирішальних тенденцій у сучасній політиці.
Створення нерепресивної цивілізації пов'язане зі зміною потреб людини, що, з одного боку, набуватимуть більш творчого, плідного характеру, а з іншого супроводжуватимуться десублімацією агресивних інстинктів. У цьому якісна відмінність між вільним і невільним суспільством. Мається на увазі можливість реалізації, коли праця стає грою, де навіть соціально необхідна праця може бути організованою гармонійно, відповідно до потреб людини. Практика дослідження людської психіки, зокрема й психіки душевнохворих, особливо в період значних соціальних потрясінь, свідчить про те, що корені патологічних відхилень у поведінці людей найчастіше в соціальному оточенні. Неомарксистський психоаналіз концентрує увагу на темі людської самотності і відчуження між людьми, виявляючи тяжкий розлад та
психологічну деформацію особистості в період "раннього", "перехідного" і "пізнього капіталізму". Діяльність, прагнення і потяги людей у товарно-фетишизованих відносинах виявляють несвідоме прагнення приховати дискомфорт, спричинений "згортанням" особистого Я, звуження сфери особистих інтересів, зникненням тотожності з самим собою внаслідок зовнішньо нав'язаних ідеологій. "Антена на кожному будинку, приймач на кожному пляжі, музичний центр у барах та ресторанах, - у всьому цьому можна почути крик відчаю: не залишитися б одному, не відірватися від більшості, не виявитися приреченим на ненависть, на безплідні мрії про власне Я. Цей крик підхоплюється з натовпу, і навіть ті, хто не має або прагне власного Я, є засудженими" [2].
Культура є зведеною до рівня комерційних стандартів, культурні цінності стали предметом купівлі-продажу, ідеологічної маніпуляції, і ті з них, які не здатні забезпечити прибуток, руйнуються; життєдіяльність людини стала чужою і фальшивою щодо природних потреб. Вона перетворюється на певні стандарти, які створюються і нав'язуються чужим, відчуженим безособистісним середовищем. Проблема впливу мови на ставлення суб'єкта до себе стає питанням про ставлення суб'єкта до суспільного буття.
У зв'язку з цим необхідно розрізняти поняття "психологічно неусвідомлене" та "ідеологічно несвідоме". Таке розрізнення ґрунтується на теорії товарного фетишизму: реальні соціальні відносини між людьми набувають фантастичної ілюзорної форми відносин між речами. Ідеологічно несвідоме - це сфера хибної свідомості, яка породжує ілюзорні, хибні уявлення про істинні історично-суспільні та міжіндивідні відносини. Воно відображає саме відсутність знання про справжні, реальні причини суспільного розвитку, а отже, є підґрунтям існування хибних, ілюзорних уявлень, бажань, прагнень.
В наших переживаннях завжди присутні елементи, які неусвідомлюються і які є деформованими, неадекватно відображаючи зовнішній реальний світ, витісняючись із сфери свідомості (обмовки, сновидіння, помилкові дії тощо). Однак під цими деформаціями часто виявляється інша реальність. Співіснують дві взаємодіючі сфери: одна з них - та історія, яка відображається у сучасності, у свідомо пережитих фактах, біографії; інша - історія неусвідомлена, витіснена, але яка постійно проникає в сучасне. Незнання, похибки - це витіснення, які виникають внаслідоквзаємодії цих двох історій: усвідомленої та несвідомої. Психоаналіз підтверджує ідею Маркса про те, що "свідомість", тобто уявлення, цілі потягів, моральні ідеології тощо, відзначається суспільним буттям. Економічна структура суспільства не прямо і безпосередньо впливає на ідеологічну систему, а через опосередковані соціально-психологічні фактори, через відносини в сім'ї тощо. Водночас існує зворотний активний вплив психологічного фактора на економічний базис суспільства. Економічні відносини виявляють екзистенційні відносини між людьми.
Зміни у формах власності на засоби виробництва є значними факторами індивідуального і суспільного розвитку, однак вони ще нічого не вирішують, якщо не використовуються для розвитку та задоволення свободи мислення індивідів. У цьому випадку вони просто зведуться до нової форми підкорення людей, їхньої психіки та поведінки. В

 
 

Цікаве

Загрузка...