WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна характеристика сутності аморального вчинку - Реферат

Психологічна характеристика сутності аморального вчинку - Реферат

можна розуміти як суб'єктивно мотивований результат і як об'єктивно реалізований мотив. Щоб правильно оцінити вчинок як моральну дію, треба враховувати одночасно моральну цінність і мотиву, і результату, тобто конкретне співвідношення цих двох цінностей у цьому вчинку.
Правильна моральна оцінка вчинку уможливлює правильний підхід до формування особистості. Під моральною оцінкою вчинку слід розуміти процес виявлення і, разом з тим, констатації його етичної значущості. А.М.Гумницький обгрунтовує необхідність виділення в оцінці моральної дії двох ступенів: перший полягає в пізнанні його фактичного боку, другий передбачає визначення соціально-психологічного смислу вчинку, його моральної цінності[4]. Але для адекватної оцінки окремого вчинку або лінії поведінки як сукупності великого ряду конкретних вчинків, на нашу думку, важливо не просто розглядати мотиви й результати з точки зору моральної та етичної цінності, а й виявити конкретне співвідношення цих цінностей і проаналізувати ті зовнішні умови, за яких дані мотиви переходять у результати. Тільки при урахуванні цілісної структури вчинку можлива побудова більш-менш чіткої ієрархії вчинків, виходячи із їх соціально-моральної цінності - від безумовно цінних до безумовно нецінних з усіма проміжними ступенями. Найбільш вдалу класифікацію різних вчинків, з точки зору оцінки їх моральної цінності, на наш погляд, пропонує А.В.Зосимовський [7]. Ми вважаємо дуже важливим розглянути цю класифікацію для того, щоб показати, яке місце в ієрархії вчинків посідає аморальний вчинок.
Всі вчинки вихованців він поділяє (умовно) на три великі групи: моральні, аморальні і морально неоднорідні. До групи моральних вчинків входять власне моральні і так звані репродуктивно-моральні дії. До першої групи відносяться вчинки, позитивний соціальний зміст яких повністю збігається з установками вихованців, які спираються на такі високоморальні спонуки, як моральний обов'язок і честь, особиста відповідальність. Це ті дії, які людина здійснює цілком вільно, згідно зі своїми внутрішніми переконаннями. До другої групи моральних дій (репродуктивно-моральних) входять ті суспільно вірні вчинки, які, хоч і здійснюються добровільно, згідно з особистим вибором людини, але не визначаються достатньо глибокою усвідомленістю. Їх спонукають і регулюють не особисті переконання, а репродуктивно засвоєні нею моральні погляди і зразки поведінки оточуючих. Основними різновидами репродуктивних моральних дій є наслідувально-конформні, навіювальні (сугестивні) і бездумно-звичні.
Перший різновид - це "копіюючі" моральні дії за наочним зразком.
Другий - дії, які викликані силою впливу окремих людей, що навіюються, на вихованця.
Третій характеризується механічним дотримуванням раніше засвоєного поведінкового зразка.
Розглянутій групі моральних вчинків протистоїть група аморальних дій, які поділяються на власне аморальні і репродуктивно-аморальні. Перші є антиподом власне моральних вчинків, їх негативний соціальний смисл відповідає змісту внутрішніх настанов вихованця. Підгрупу репродуктивно аморальних вчинків складають необдумані, малосамостійні вчинки, які здійснюються під впливом нездорових умов середовища. Вони також поділяються на наслідувально-конформні, сугестивні і бездумно-звичні.
Перші є результатом прямого запозичення дітьми різноманітних нерозумних прикладів і, перш за все, неетичних вчинків людей, що стикаються з ними, героїв кіно- і відеофільмів, персонажів літературних творів.
Другі виникають внаслідок зовнішньої спонуки (підбурювання) до будь-якої неблагодійної дії і спираються на піддатливість вихованця впливу морально непорядних осіб.
Треті - це бездумно-звичне відтворення вихованцем раніше засвоєних ним нездорових манер, звичаїв тощо.
Групу морально неоднорідних вчинків складають дії, об'єктивний і особистісний смисли яких знаходяться в дисгармонії. Ця група вчинків складається також з двох підгруп. До першої, що має назву зовнішніх моральних вчинків, відносяться загалом позитивні дії, але за внутрішнім, мотиваційним змістом вони не виявляються такими. Це дії морально невільні, які поділяються за своїм суб'єктивним змістом на дії двоякого роду: захисно-оберігаючі та корисні. Захисно-оберігаючі дії вихованець чинить із побоювання отримати певну неприємність. Корисні - це дії, що можуть допомогти учню здійснити ті чи інші вузько індивідуальні бажання, інтереси, потреби. Але оцінка цих дій не повинна бути беззастережно негативною, бо для деяких педагогічно занедбаних школярів зовнішньо моральні дії є своєрідним "перехідним мостом" від морально неповноцінної, негативної до морально повноцінної, позитивної поведінки.
Другою підгрупою морально неоднорідних вчинків є підгрупа зовнішньо аморальних вчинків, негативних за їх зовнішнім проявом, в той же час позбавлених поганих намірів. До них відносяться аморальні вчинки за незнанням, афективні й ненавмисні вчинки. Це вчинки, які не мають навмисного негативного змісту, що здійснюються внаслідок тих чи інших вад в процесі морального пізнання, невірного розуміння обов'язку. Такі дії вихованці здійснюють, коли, наприклад, старанно приховують вчинки своїх товаришів.
Афективні вчинки провокуються сильним нервово-психічним збудженням вихованця. Причинами таких вчинків можуть бути ті чи інші, частіше несподівані, психогенні травми: образа, уражене самолюбство та інше. Ненавмисні дії - це немотивовані вчинки, які викликані поза волею вихованця найрізноманітнішими випадковими неприємними обставинами, наприклад, коли дитина ненавмисно розбиває посуд. Хоча ці дії і не навмисні і не завжди підлягають покаранню, все ж таки, як правильно зауважує Е.Ш.Натанзон, необхідно вбачати і "деяку провину в таких діях", оскільки вони виникають частіше за все "через відсутність певної зібраності, серйозності й уважності"[9, 63]. Відзначимо, що в юридичній практиці аналогічні дії кваліфікуються як безвідповідальні або навіть злочинно необережні.
Моральна оцінка вчинку повинна виходити з точного знання "факту" вчинку, правильно відображати його морально об'єктивний і особистісний (суб'єктивно-психологічний) зміст. Лише за цієї умови може бути забезпечена всебічна й об'єктивна моральна оцінка вчинку. Неправильна оцінка вчинку викликає не тільки засмученість, але й образу, обуреність. Найчастіше за таких обставин поведінка учня ще більш
Loading...

 
 

Цікаве