WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Вокально-виконавська надійність фахівців у контексті теорій інформаційно-емоційного стресу - Реферат

Вокально-виконавська надійність фахівців у контексті теорій інформаційно-емоційного стресу - Реферат

авторів, на сцену необхідно виходити лише з "чистою" совістю, яка буває у випадках упевненості виконавців у високій якості засвоєння матеріалу і при наявності того, що під час роботи над ним усе почуто, продумано, подолано технічні труднощі. Саме недостатню професійну готовність до виступу В.Касімов розглядав як один із факторів дезорганізації сценічної діяльності музикантів-виконавців.Максимально наблизилися до цієї проблеми Л.Котова та Д.Юник. Вивчаючи питання виконавської надійності музикантів-інструменталістів, вони розглядали складність розв'язання завдань як один із факторів упливу на досліджуваний феномен і дійшли висновку, що: 1) чим більшу кількість розрізнених елементів має виконавська дія, тим складнішим стає завдання; 2) точність розпізнання ледь помітної різниці, навіть одного складового елемента такої дії викликає більше зусиль виконавців для її відтворення; 3) часовий ліміт ускладнює завдання координації виконавських дій чи її елементів; 4) опосередковані, абстрактні й складні розумові операції утруднюють завдання.
Емоційний стрес - це своєрідна форма відображення суб'єктом складної, визначальної для нього ситуації (В.Генковська). Л.Китаєв-Смик охарактеризував цю ситуацію як зовнішній уплив на суб'єктів, який незалежно від своїх різноманітних особливостей викликає комплекс негативних емоцій, що знижують оперативні можливості короткочасної пам'яті або прямо чи побічно послаблюють загальний опір організму. Уперше досить ґрунтовну теорію емоційного стресу було розроблено Г.Сельє, за нею реакція організму на "несприятливі впливи" подразників (стрес-факторів) розчленовується на три таких стадії: перша стадія - тривога, за якої мобілізуються адаптаційні можливості організму для відповідного опору діючому стрес-фактору; друга стадія - резистентність, під час якої збалансовано використовуються резерви організму для такого опору (за умови відповідності дії стресора можливостям адаптації особистості організм чинить йому опір і зникають ознаки тривоги); третя стадія - виснаження енергетичних ресурсів при адаптованій нормальній діяльності організму в умовах підвищеної вимогливості або за тривалої дії сильних подразників, коли запаси адаптаційної енергії виснажуються і тривога виникає знову.
У сучасних психологічних дослідженнях до змісту поняття "емоційний стрес" включаються первинні емоційні реакції, котрі виникають через критичні психологічні впливи; емоційно-психічні симптоми, що викликаються фізичними пошкодженнями; афективні реакції при стресі та їх фізіологічні механізми (Л.Китаєв-Смик). Його мікроструктуру складають: дистанційно-викликаюча загроза; сприймання такої загрози та її емоційне переживання; фізіологічні наслідки переживання сприйнятої загрози (А.Тимченко).
Поняття "емоційний стрес", як і "інформаційний", - для теорії та методики вокальної підготовки фахівців є досить новим і майже не вивченим. Лише у працях В.Антонюк, Н.Ахмедходжаєвої, Л.Марковець, В.Прокоп'єва згадуються ці поняття і вказуються деякі особливості їх упливу на співацький процес. Утім, найбільше уваги специфіці дії емоційного стресу на процес музичної діяльності виконавців при дослідженні інструментально-виконавської надійності майбутніх учителів музики приділено Л.Котовою. На її думку, при формуванні досліджуваного феномену необхідно враховувати те, що: 1) під час прилюдних виступів зовнішні подразники стають емоціогенними лише в тому випадку, коли набувають функції сигналів, важливих для самих виконавців; 2) інтенсивність упливу та раптовість виникнення зовнішніх стресорів у процесі концертного виступу визначають силу емоціогенної ситуації; 3) мінімальний уплив стрес-факторів та поступове збільшення їх інтенсивності й часу дії до порогової величини сприяють підвищенню результативності діяльності; 4) надмірна сила дії подразників перевершує оптимум чуттєвості, знижує виконавську надійність і призводить до дезорганізації техніко-тактичних дій; 5) неодноразове повторення одного й того ж стрес-фактора може підвищити порогову чуттєвість виконавців і зменшити його емоційне значення.
У теорії та методиці навчання музики існує думка, що виникненню стресової ситуації під час концертного виступу може сприяти поява навіть одного з нижчезазначених стресорів: стресори невдачі попередніх виступів; стресори, що спричиняють відчуття страху; стресори відвернення уваги від програми техніко-тактичних дій; стресори боротьби під час участі в олімпіадах, фестивалях та конкурсах; стресори темпу або швидкості при виконанні віртуозних творів чи пасажів; стресори, які породжують розумову чи фізичну втому або ту й іншу разом [6]. Підтвердження цієї позиції простежується в теорії та методиці вокальної підготовки фахівців. Зокрема, доведено, що незалежно від розмаїття стрес-факторів поява будь-якого з них призводить до виникнення страху, котрий паралізує їх співочу функцію (І.Колодуб).
Узагальнюючи вищевикладену інформацію стосовно залежності вокально-виконавської надійності майбутніх учителів музики від упливу інформаційного та емоційного стресу, можемо зазначити: 1) на сьогодні в науковому педагогічному доробку вокалістів, хоча окремо й не розглядаються поняття "інформаційний" та "емоційний" стрес, все ж таки є певні здогадки щодо його впливу на сценічне самопочуття виконавців; 2) поза увагою фахівців з музичної дидактики залишилися питання регуляції інтенсивності інформаційного та емоційного стресу до оптимальної сили, за якої досягатиметься найвища вокально-виконавська надійність співаків; 3) вбачаємо за доцільне приділити особливу увагу вивченню цього питання у практичній діяльності студентів музичних факультетів, оскільки, на нашу думку, отримані наслідки можуть збагатити новим змістовим наповненням теорію і методику формування їх вокально-виконавської надійності.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гайдамович Т. Диалоги с Н.Н.Шаховой // Музыкальное исполнительство и педагогика. - М.: Музыка, 1991. - С. 75-88.
2. Герсамия И Е. Проблемы психологии творчества певца: Дис...
д-ра искусствоведения: 17.00.01. - Тбилиси, 1988. - 260с.
3. Гребенюк К.Є. Вокально-виконавська творчість: Дис... д-ра мистецтвознавства: 17.00.03. - К., 2000. - 370с.
4. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. - М.: Педагогика, 1989. - Т.2. - 328 с
5. Цагарелли Ю.А. Психология музыкально-исполнительской деятельности: Дис... д-ра психол. наук: 19.00.03. - Казань, 1989. - 425 с.
6. Юник Д.Г. Збудливість як засіб регуляції емоційної стійкості музикантів-інструменталістів // Теоретичні та практичні питання культурології: Зб. наук. статей. - Вип.3. - Запоріжжя: ЗДУ, 2000. - С. 194-202.
Loading...

 
 

Цікаве