WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Емоційний стан людини як фактор використання ненормативної (інвективної) лексики - Реферат

Емоційний стан людини як фактор використання ненормативної (інвективної) лексики - Реферат

відбувається запобігання емоційного стресу, про шкідливість якого існують безперечні докази. Аналізуючи сказане вище і ні в якому разі не виправдовуючи ненормативну лексику, ми можемо припустити, що іноді вживання ненормативної лексики може навіть відігравати позитивну роль. Як правило, це вживання у більшості випадків властиве людям більш емоційним, експресивним, і допомагає їм уникнути захворювань, пов'язаних з розладом нервової системи.
Цікавим є і такий факт. Американські дослідники відзначають, "...що дуже емоційні і неспокійні люди частіше хворіють на серцево-судинні захворювання, однак вони рідше спокійних умирають від раку. Ймовірно, найбільш ефективний шлях збереження фізичного і психічного здоров'я лежить не в багатому негараздами житті, а в сміливому його прийнятті з усіма неминучими радостями і прикростями, у багатстві захоплень та інтересів, в активній життєвій позиції, що перешкоджає застійності стресових станів, які виникають на ґрунті особистих образ і неприємностей" [7, с.24].
Існує ще один різновид емоцій - фізіологічні емоції. Це, як правило, емоції, в результаті яких людина червоніє або блідне після якихось дій, висловлень або вчинків.
Наступний різновид емоцій - це вербальні й невербальні емоції. До невербальних відносяться жести. До вербальних емоцій - мовленнєві висловлювання. На них ми спинимося докладніше. Вираження емоцій у мовленні - явище доволі-таки розповсюджене, з ним ми стикаємося щодня. Люди з різним темпераментом, характером, ступенем емоційності реагують на однакові події по-різному. Наприклад, той самий анекдот, що розповідається різними людьми, буде сприйматися по-різному. Людина весела, життєрадісна розповість його більш цікаво, захоплююче, використовуючи емоційно-експресивну лексику, людина спокійна, стримана зробить це по-іншому, менш цікаво.
Наприклад, візьмемо мовлення молоді. Найголовніше в ньому - емоція, почуття. Молодіжне мовлення звернене до майбутнього, оптимістичне й енергійне, має творчу спрямованість, характерний стилістичний тон. "Молодість інстинктивно відштовхується від строгості терміна й точності логічного поняття, адже перевага будь-якого образу в тому, що він утримує думку на ґрунті конкретності, уникаючи узагальнень" [10, с.83].
Розвиток творчої експресії мовлення визначається й поповнюється здоровою самоіронією, що можлива тільки в духовно здорової людини. Неминучість експресивних форм мови визнають і психологи. Вони говорять про біологічні, ідеальні й соціальні потреби сучасної людини, а в плані мови і слова це виражається в емоційному, образному та понятійному змісті значеннєвої структури слова. "Емоція і є ставлення, завжди конкретне, миттєве. Але її не висловиш, її не зрозуміють, якщо в основі її не буде глибокого словесного образу, що таїться до часу в глибинах кореня. У цій мові, власне, і немає нічого, крім спроби виявити образ" [10, с.87].
"Молодіжне мовлення - мовлення усне. Отут важлива інтонація, ставлення, навіть погляд, що здатний згладити відчуття брутальності або передати думку з убивчою гостротою" [10, с.87].
"З мовою жартувати не можна, - попереджав В.Даль, - словесне мовлення людини - це видимий, дотичний зв'язок, ланка між душею і тілом, духом і плоттю. Мовлення людини визначає не тільки її характер, але весь її дух і зміст, спрямованість у житті, суспільний тонус".
Далі повернемося знову безпосередньо до емоцій і відзначимо, що вони є однією з найважливіших властивостей темпераменту. Розглядаючи проблему вживання ненормативної лексики, варто відзначити, що часто, виражаючи свої емоції, людина дозволяє використання такої лексики. Переживання життєво важливих ситуацій, різні події, радість, подив, замилування, гнів, острах - усе це сприяє вживанню ненормативної лексики. Нецензурні вирази розглядаються в цьому випадку природно і несуть психологічну розрядку. Часто нецензурна мова звучить для того, щоб привернути увагу оточуючих, для більшої емоційності словесного вираження, для більш точного висловлення своїх почуттів, ставлення до тієї або іншої інформації. Різні "лайки" можуть мати місце під час вираження як позитивних, так і негативних емоцій. Уживання цієї лексики може залежати від приналежності особистості до тієї або іншої соціальної групи, вікової категорії, від культури, рівня розвитку й умов, у яких сформувалася особистість.
З усіх емоцій спробуємо докладніше розглянути тільки дві. Це емоції подиву - здивування й гніву, виражаючи які, людина, може, частіше використовує ненормативні висловлювання. На думку Ізарда, подив спричиняється різкою зміною стимуляції. Причиною для подиву може бути раптова несподівана подія. Почуття подиву знайоме кожному, але його важко описати. Дуже важливо відзначити, що в мить подиву розум людини начебто стає порожнім, усі розумові процеси припиняються. У ситуації подиву люди, як правило, відчувають приблизно таке ж задоволення, як у ситуації, що викликає сильний інтерес [8].
Гнів - одна з найважливіших емоцій. Гнів найчастіше сприймається як небажана реакція, і людина, як правило, прагне уникнути її. Гнівні слова, нецензурні вирази або інші прояви гніву можуть стати причиною тимчасового розладу відносин між людьми. Стримуючи гнів, людина може страждати від того, що не може вільно виражати свої почуття або усувати бар'єри, що перешкоджають її прагненню бажаної мети. За певних обставин стримування гніву може призвести до активізації вегетативної нервової системи, підвищення діастолічного тиску, прискорення серцевого ритму й інших фізіологічних порушень. Регулярні повторення таких ситуацій можуть призвести до порушень у серцево-судинній та інших системах організму [8].
Ми поділяємо думку Ізарда, що гнів - це частина людської натури. Людина повинна контролювати свій гнів, але в той же час вона повинна мати можливість використовувати його для власного блага. Сучасна людина рідко опиняється в ситуаціях фізичної погрози, але дуже часто їй доводиться захищати себе психологічно, і в цих випадкахпомірний, регульований гнів допомагає їй відстоювати свої права [8].
Пропонований нами вибірковий і побіжний огляд проблеми емоцій не претендує на скільки-небудь повне висвітлення питання. Він дає тільки загальні контури його стану й розуміння природи емоцій у сучасній психології, дозволяє висунути низку принципових положень, спільних для теоретичних позицій більшості дослідників. На підставі сказаного вище можемо констатувати, що емоції відіграють дуже важливу роль у житті людини. Вони виконують мотиваційну роль у сфері міжособистісних стосунків людини. Емоції виникають лише у зв'язку з такими подіями або результатами дій, що пов'язані з мотивами. Емоції дуже важливі для набуття індивідуального досвіду, впливають на вибір партнерів спілкування й обумовлюють його способи й засоби. Емоційний стан людини визначає те або інше використання ненормативної лексики, а отже, і є важливим фактором.
ЛІТЕРАТУРА
1. Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник для высших учебных заведений. - М.: Аспект Пресс, 1999. - 376 с.
2. Асмолов А.Г. Психология личности: Учебник. - М.: Мзд-во МГУ, 1990. - 367 с.
3. Вартанян Г.А. Петров Е.С. Эмоции и поведение. - Л.: Наука 1989. - 144 с.
4. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. - М.: Изд-во МГУ, 1976. - 442 с.
5. Головин С.Ю. Словарь психолога практика. - 2-е изд., перераб. и доп. - Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2001. - 976 с.
6. Горностай П.П. Титаренко Т.М. Психологія особистості: Словник-довідник. - К.: Рута, 2001. - 320 с.
7. Додонов Б.И. В мире эмоций. - К.: Политиздат Украины, 1987. - 140 с.
8. Изард К.Э. Психология эмоций: Перевод с англ. - СПб.: Питер, 2000. - 464 с.
9. Крутецкий В.А. Психология. - М.: Просвещение, 1980. - 352 с.
10. Колесов В.В. Культура речи - культура поведения. - Л.: Лениздат, 1988. - 2271 с.
11. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Психология: Словарь. -
М.: Политиздат, 1990. - 386 с.
12. Петровский А.В. Общая психология. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Просвещение, 1986. - 464 с.
Loading...

 
 

Цікаве