WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особистісні риси девіантного підлітка - Реферат

Особистісні риси девіантного підлітка - Реферат

відрізняються обережним та підозрілим ставленням до людей, виявляють потяг до зайняття лідерських позицій, при цьому залежать від думки та вимог групи.
Таким чином, проаналізувавши вищеназвані кількісні результати та отримані стени за факторами тесту Кеттела, ми можемо зробити порівняльну таблицю показників рівнів сформованості в учнів певнихякостей, зазначених згаданими факторами в межах комунікативного блоку.
Таблиця 8
Аналіз кількісних результатів та отриманих стенів за факторами тесту Кеттелла
Рівень Девіантні Просоціальні
Низький 21, 6% 29%
Середній 70% 59,9%
Високий 9,4% 15,7%
Отже, ми розглянули первинні фактори комунікативного блоку. При такому підході виникають певні протиріччя, тому необхідно розглядати всі ці фактори у взаємозв'язку та загалом.
Таблиця 9
Первинні фактори комунікативного блоку
Рівні
Фактор Низькій рівень Середній рівень Високій рівень
(х1-х) д. (y1-y) пр. (х1-х)д. (y1-y) пр. (х1-х)д. (y1-y)пр.
А 1,05 0,1 0,42 -0,23 -6,9 -0,31
H 0,85 0,2 0,12 -0,23 1,1 -0,11
F 0,85 -0,1 0,12 -0,83 1,1 -0,01
Q2 0,35 -0,1 -0,78 1,17 1,1 0,69
N -0,15 0,1 -0,08 -0,33 2,3 -0,31
L -2,95 0,2 0,22 0,47 1,3 0,9
Якщо взяти до уваги показники підлітків, що виявили низький рівень за комунікативним блоком, то виявляється, що в девіантних підлітків позитивно корелюють між собою фактори A, H, F, Q2 та негативно - фактори N, L. У підлітків з просоціальною поведінкою позитивно корелюють між собою фактори А, H, М, L та негативно - фактори F, Q2 (див. діаграму 7).
Діаграма 7. Порівняльня діаграма кореляційних зв`язків між складовими комунікативного критерію у девіантних підлітків до і після експерименту (низький рівень сформованості)
На підставі отриманих результатів ми можемо сказати, що внутрішні зв'язки щодо визначеного критерію одного рівня просоціальних та девіантних підлітків суттєво відрізняються. Так, ми звертаємо увагу на те, що замкнутість девіантних підлітків негативно корелює з підозрілістю та практичністю. Це свідчить про те, що замкнутість у спілкуванні в девіантних підлітків не пов'язана з їх підвищеною тривожністю та практичністю, а прямо залежить від їх стриманості, боязкості та конформізму. Проте замкнутість підлітків з просоціальною поведінкою залежить від підвищеної підозрілості, сміливості та практичності.
Якщо проаналізувати показники підлітків, що продемонстрували середній рівень за комунікативним критерієм, то виявляється, що у девіантних підлітків позитивно корелюють між собою фактори A, H, F, L та негативно - фактори N, Q2. У підлітків з просоціальною поведінкою позитивно корелюють між собою фактори Q2, L та негативно - фактори A, F, H, N (див. діаграму 8).
Діаграма 8. Порівняльна діаграма кореляційних зв`яків між складовими комунікативного критерію у девіантних підлітків до і після експерименту (середній рівень сформованості)
На підставі отриманих результатів ми можемо сказати, що внутрішні зв'язки у просоціальних та девіантних підлітків одного рівня суттєво відрізняються. Так, замкнутість девіантних підлітків залежить від боязкості, стриманості та підозрілості й негативно корелює з прямолінійністю та конформізмом. Проте замкнутість підлітків з просоціальною поведінкою в свою чергу залежить від підвищеної підозрілості та нонконформізму.
Якщо виокремити показники підлітків, що мають показники комунікативному критерію, то видно, що у девіантних підлітків позитивно корелюють між собою фактори H, F, Q2, L та негативно - фактор A. У підлітків з просоціальною поведінкою позитивно корелюють між собою фактори Q2, L та негативно - фактори A, F, H, N (див. діаграму 9).
Діаграма 9. Порівняльна діаграма кореляційних з'язків між складовими комунікативного критерію у девіантних підлітків до і після експерименту (середній рівень сформованості)
На підставі отриманих результатів ми можемо стверджувати, що внутрішні зв'язки у просоціальних та девіантних підлітків одного рівня суттєво відрізняються.
Ми звертаємо увагу на те, що замкнутість девіантних підлітків негативно корелює з підозрілістю, практичністю, стриманістю, конформізмом. Проте замкнутість підлітків з просоціальною поведінкою насамперед залежить від підвищеної підозрілості, сміливості та практичності.
Для об'єктивного доведення правильності отриманих даних за комунікативним критерієм ми скористаємося непараметричним критерієм Тспост для виявлення суттєвих відмінностей між результатами тесту підлітків з девіантною та просоціальною поведінкою. Перевірялось непідтвердження О-гіпотези (прийнятий рівень значущості =0,01).
Якщо Тспост буде меншим за Ттабл (Тспост - критерій, вирахуваний на основі даних, отриманих у девіантних підлітків та просоціальних підлітків за цим критерієм, Ттабл - таблична величина критерію), то нульова гіпотеза приймається, тобто розходження результатів, отриманих у підлітків, зумовлене випадковими факторами. Якщо ж Тспост більше Ттабл, то це дасть нам змогу стверджувати, що існують відмінності за цим фактором у девіантних та просоціальних підлітків і його можна рекомендувати для визначення відхилень у поведінці.
Обчислення критерію Тспост здійснювалося за формулою (1) [5]:
, (1)
де - абсолютна кількість підлітків у групі з девіантною поведінкою; - абсолютна кількість підлітків з просоціальною поведінкою; с - кількість рівнів сформованості когнітивного критерію; - абсолютна кількість підлітків з девіантною поведінкою, які виявили певний рівень сформованості комунікативного критерію у девіантних підлітків; - абсолютна кількість підлітків з просоціальною поведінкою, які виявили певний рівень сформованості комунікативного критерію.
Із наведених розрахунків видно, що Тспост = 18,3. Порівнюючи цей результат з табличним значенням [185, 419], який для ступенів вільності ? = с-1 = 2 та рівня значущості ? = 0,01 дорівнює 9,21, отже, Тспост > Ттабл, можна стверджувати, що О-гіпотеза виділяється і сприймається як гіпотеза, визначена нами.
ЛІТЕРАТУРА
1. Жемкочьян М.С., Палей И.М. Сопоставление некоторых коммуникативных свойств личности с показателями интеллекта // Общение как предмет теоретических и прикладных исследований / Под. ред. А.А.Бодалева. - Л.: Наука, 1973. - С.46-57.
2. Кузьмин Е.С., Степкан Ю.П. Системное социально-психологическое исследование сферы личности // Вестник МГУ. - 1981. - №11. - С.117-119
3. Русалинова А.А. Социальное самочувствие человека в современном мире как научная проблема // Вестник СпбГУ. - 1994. - №6. - С.49-59.
4. Суходольский Г.В. Основы математической статистики для психологов. - Л: Наука, 1972. - 118 с.
5. Шафранская К.Д., Суханова Т.Г. К вопросу о ценностных ориентациях личности // Личность и деятельность. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1982. - С.105-108.
Loading...

 
 

Цікаве