WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Моральне становлення підлітка як ланка розвитку його життєвої компетентності - Реферат

Моральне становлення підлітка як ланка розвитку його життєвої компетентності - Реферат

реалізацією, свідчить про звільнення особистості від ситуативних впливів, про її здатність до свідомого управління своєю активністю, в тому числі й соціальною. У зв'язку з цим моральні цінності набувають ролі внутрішнього механізму регуляції поведінки. Таке розуміння цінностей дає підстави розглядати їх не тільки як елементи мотиваційної структури особистості, а ще і як важливий елемент структури моральної свідомості, який виступає основою для здійснення людиною вибору тих чи інших соціальних нормативів. Оскільки цінності є за своєю суттю установкою на реалізацію у вчинках тих чи інших елементів матеріальної і духовної культури суспільства, їх вивчення - важлива ланка аналізу соціальної детермінації активності, а також соціально-психологічної адаптації особистості, свідченням якої є адекватне співвідношення її цінностей і цінностей суспільства (тобто індивідуалізоване відтворення у поведінці і діяльності соціально значущих норм і вимог). У зв'язку з цим очевидним стає тісне поєднання цінностей з ідеалами, оцінними критеріями особистості, які утворюють психологічну базу їх формування. У результаті такої функціональної єдності моральні цінності виступають у вигляді певного еталону для оцінки відповідних до конкретних умов зразків соціальної поведінки. Цінності, що характеризують моральне обличчя людини, не мають особливої форми реалізації, вони пронизують усю поведінку людини, всю її діяльність. Соціальний зміст діяльності, в якій виявляються моральні еталони об'єктивно характеризує ціннісну спрямованість особистості, і їй відповідає "...виникаюча в процесі життя й виховання людини стійко домінуюча система мотивів, в якій основні, провідні мотиви підпорядковують собі усі інші, характеризують будову мотиваційної сфери людини" [3, с.442].
Кожний віковий етап становлення особистості характеризується домінуванням певних уявлень про моральні цінності, що залежить від змісту її потреб, домагань, розвитку свідомості та самосвідомості в цілому, а також від тих соціальних умов, в яких вона перебуває. Характеризуючи такий складний компонент моральної свідомості, як моральний мотив, слід зазначити, що його правомірно розглядати як виявлення і як результат активності моральної свідомості, як такий його феномен, в якому дуже концентровано, хоча й неповно, виявляється моральна сутність особистості, як засіб, що забезпечує моральну цілісність особистості. Мотив, як обґрунтування вибору варіанта морального вчинку, являє собою сукупність причин й доводів, підсумком складного комплексу спонук та переживань особистості. За допомогою морального мотиву можна визначити рівень моральної свідомості й наміру учня.
Сутність морального мотиву обумовлена сутністю самої моралі. Все те, що сприяє регуляції людських взаємин на ціннісно-нормативній основі, відображене у спонуках до моральної дії і виступає як моральний мотив [10, с.71].
Як поведінковий компонент моральної свідомості, моральні відносини характеризують ставлення особистості до оточуючих. Під моральними відносинами розуміється ставлення людини, яке формується в результаті її взаємодії з оточуючими людьми та предметами на основі додержання норм моралі. Ставлення до оточуючих проявляється в поведінці підлітка, воно може здійснюватися у вчинках. Але ставлення може бути і прихованим, у цьому випадку тільки конфліктна ситуація може виявити позицію підлітка, його позитивну або негативну спрямованість, або байдуже ставлення до тих чи інших суспільних явищ. Моральні знання впливають на формування позитивного або негативного ставлення до суспільних явищ. Відповідне ставлення підлітків до людей, їх вчинків, їх взаємовідносин впливає на формування моральних знань. Моральні ставлення учнів до оточуючого соціального середовища, як і моральні знання, формуються в діяльності, у спілкуванні з однолітками, вчителями, батьками. Чим різноманітніший характер має діяльність школяра, чим ширше коло людей, з якими він спілкується, чим інтенсивніші і різноманітніші впливи на нього, тим складніше його суб'єктивне ставлення до суспільних явищ, до моральних норм та вимог, що найбільшою мірою характеризує моральне становлення особистості, яка формується.
За результатами проведеного нами дослідження, було виділено чотири групи підлітків з різними ставленнями до моральних норм: 1) підлітки, які активно, позитивно-стійко ставляться до моральних норм; 2) підлітки, які компромісно ставляться до моральних норм, в залежності від ситуації; 3) підлітки, які пасивно і недостатньо стійко ставляться до моральних норм; 4) підлітки, які негативно, нестійко ставляться до моральних норм.
Переважна більшість підлітків (80,3%) має компромісне ставлення до моральних норм, що вказує на залежність поведінки підлітка від ситуації та соціального оточення, в якому відбувається дія.
Підлітки з недостатньо стійким, пасивним ставленням до моральних норм (10,4%), на наш погляд, являють собою групу, що потребує пильної уваги з боку вихователів, бо в них в однаковій мірі ставлення до моральних норм може змінитися як на компромісне, так і на негативне.
Підлітки, що мають негативне, нестійке ставлення до моральних норм (6,2%), характеризуються стійкими формами аморальної поведінки, але ця група у відсотковому співвідношенні невелика; та не дивлячись на це, підлітки, що ввійшли до цієї групи, якнайбільше потребують пильної уваги як такі, що не можуть виконати соціально прийнятного завдання, тобто їх життєва компетентність у моральному відношенні зводиться нанівець.
На жаль, відсоток підлітків з активно, позитивно-стійким ставленням до моральних норм складає всього 3,1%, а це саме ті підлітки яких можна вважати життєво компетентними з точки зору моральності.
Психолого-педагогічне завдання, що постає перед учителем, - допомогти підліткам включитись у нову фазу становлення особистості, правильно зрозуміти суть принципів, що визначають поведінку дорослих. Необхідно дати їм відчути, наскільки підвищилась їх міра відповідальності за свої дії на даному віковому етапі, причому це конкретно має виявитися в їх нових підвищених обов'язках, у розширенні прав, у зміні ставлення до них з боку вихователів, бо саме з цього буде складатися їх моральна життєва компетентність у дорослі роки.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-метод. посібник. - К.: ІЗМН, 1998. - 204 с.
2. Божович Л.И. Психологический анализ условий формирования и строения гармонической личности // Психология формирования и развития личности. - М.: Наука, 1981. - С. 3-19.
3. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте (Психологическое исследование). - М.: Просвещение,1968. - 468 с.
4. Демиденко В.К. Деякі аспекти морального виховання: Практичний матеріал для класних керівників, вихователів і вчителів. - К., 1995. - 40 с.
5. Запорожец Л.А. Психологические особенности нравственного поведения у младших подростков. // Сб. науч. тр. "Психологические проблемы выявления и коррекции отклоняющегося поведения школьников". - М.: Изд. АПН СССР, 1990. - С. 18-26.
6. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1975. - 302 с.
7. Марьенко И.С. Основы процесса нравственного воспитания школьников. - М.: Просвещение, 1980. - 183 с.
8. Менчинская Н.А. Применение знаний в учебной практике школьников: Психологические исследования. - М.: Изд. АПН РСФСР, 1961. - 374 с.
Loading...

 
 

Цікаве