WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Моральне становлення підлітка як ланка розвитку його життєвої компетентності - Реферат

Моральне становлення підлітка як ланка розвитку його життєвої компетентності - Реферат


Реферат на тему:
Моральне становлення підлітка як ланка розвитку його життєвої компетентності
Життєва компетентність як результат соціалізації особистості не можлива без відповідної моральної позиції людини, що формується під упливом різних соціальних інститутів. У підлітковому віці основним таким інститутом є школа, де закладаються основи морального становлення особистості.
Моральне становлення підлітка включає в себе всі компоненти морального становлення дорослої людини. Воно визначає внутрішню позицію підлітка, в основі якої лежить прагнення бути відповідальним за себе, свої особисті якості, світогляд та здатність самостійно відстоювати власні переконання.
Аналіз різних підходів до морального формування школяра [1; 2; 4; 5; 11] дозволяє визначити такі важливі моменти механізму морального становлення підлітка: 1) моральне становлення і розвиток завжди пов'язані зі змінами, що відбуваються в особистості школяра; 2) потяг до самоствердження свого "Я" і до самовиховання та стійкі цілі, потреби, інтереси, ідеали, моральні самооцінки підлітка виступають як внутрішня сила, яка утворює стійкі властивості, що визначають його поведінку залежно від зовнішніх ситуацій; 3) моральна поведінка підлітка визначається його настановами, що детермінуються потребами та ситуаціями, в які він потрапляє, і регулюються позитивними чи негативними оцінками й санкціями з боку референтних осіб; 4) у системі колективних стосунків змінюється внутрішня діяльність підлітка, проте колектив не робить прямого автоматичного впливу на моральний розвиток особистості. Тільки виявляючи активність і відіграючи певну роль у колективі, підліток набуває морального досвіду; 5) у процесі накопичення життєвого досвіду у підлітків відбувається формування моральної свідомості, "яка не тільки допомагає їм правильно орієнтуватися у виборі необхідних способів поведінки та позбуватися шкідливих звичок" [8, с.114]. Цей процес є центральним у моральному становленні підлітка. Структура моральної свідомості школяра відносно стійка, хоча окремі її елементи змінні через постійне їх збагачення й уточнення моральних цінностей.
Одним з провідних компонентів моральної свідомості є моральні знання, що утворюються системою понять, під якою розуміють логічно оформлену думку, що відображає загальні та суттєві ознаки реальних стосунків. Теорія компетентності, як її розуміють у психології, це фактично теорія поведінки, що базується на розумінні понять. Тобто, розуміючи моральні поняття, підліток може виконувати будь-яку моральну дію і бути відповідальним за її результат.
Засвоєнню моральних понять у кожний віковий період передують необхідні уявлення про різні варіації дій та вчинків, процес накопичення яких здійснюється в безпосередній взаємодії з реальною дійсністю або під час спостереження за реальними типами поведінки. Характеризуючи моральні поняття як структурний компонент моральної свідомості, треба зробити наголос на тому, що сталість формування моральної свідомості значною мірою залежить від продуманої системи формування моральних понять. Система понять утворює необхідні моральні знання, які в процесі суспільно корисної діяльності і спілкування набувають суспільного та особистісного значення. Тому засвоєння моральних знань треба розглядати з позиції загальносуспільної і практичної значущості. В іншому випадку вони перетворюються для учнів на об'єкт споживчого інтересу або продукт пасивного засвоєння. У широкому колі суспільних явищ, які відбиваються у свідомості підлітка, виокремлюються та засвоюються ті аспекти явищ, що співвідносяться з моральними знаннями, які він уже має. Моральні проблеми, що виникають у вчинках людей, взаєминах, часто залишаються не поміченими підлітками, якщо раніше в їх свідомості не було відповідних моральних знань. Велика кількість та різний характер інформації з питань моральності призводить до значної різниці у змісті моральних знань, характері та засобах їх сприйняття, а отже, й до різного ставлення до одного й того ж суспільного явища.
Моральні знання є початковою ланкою у процесі опанування учнями моральних цінностей. Під моральними знаннями слід розуміти "відомості про моральні вимоги, оцінки, ідеали та наслідки порушень норм моралі" [7, с.68]. У процесі засвоєння моральних знань здійснюється взаємодія компонентів моральної свідомості особистості. Так, моральні знання являють собою передумову орієнтації в моральних цінностях та у виборі певної лінії поведінки, вони закріплюються в звичках та традиціях.
Специфічною формою прояву моральних знань є розуміння моральних норм, що являє собою здатність дитини осягнути їх смисл, значення і досягнутий завдяки цьому результат.
Проведене діагностичне дослідження, мета якого - визначення особливостей розуміння підлітками моральних норм, показало, що відповіді підлітків можна розподілити на такі групи: правильне повне визначення, правильне неповне, елементарне, неправильне визначення.
Правильне повне визначення моральної норми, що дали підлітки, ґрунтується на розумінні її сутності й розкривається шляхом виділення більшості її ознак. Конкретизуючи зміст кожної норми, учні використовують відповідні моральні якості (14,3%).
При правильному неповному визначенні моральної норми учні виявляють розуміння її сутності, але при визначенні моральної норми допускають деякі неточності або визначають одне поняття через інше (16,4%).
Елементарне визначення моральної норми основане на невиразному уявленні про неї, при цьому учні не можуть самостійно достатньо повно розкрити її зміст, визначення, як правило, ґрунтується на переліченні моральних або аморальних якостей (52,1%).
Неправильне визначення характеризується поясненням моральної норми, що не відповідає її сутності (17,2%).
Когнітивний компонент моральної свідомості являє собою фундамент, базу, на якій ґрунтується світоглядний компонент, тобто переконання, ціннісні орієнтації, інтереси. Діяльність педагогів щодо організації роботи із засвоєння учнями системи моральних знань не самоціль, а лише сходинка до того, щоб формувати у них на цій основі стійкі переконання, які в свою чергу виступають регулятором поведінки особистості. Моральні переконання - це тверді погляди, в яких виявляється впевненість в істинності моральних ідей і яким особистість готова слідувати.[7, с.69] В основі тієї чи іншої дії або вчинку завжди лежить переконання, яке виражає суб'єктивне ставлення до них.
У багатьох психолого-педагогічних дослідженнях [6; 9; 10] наголошується на тому, що наявність моральних цінностей є виявом небайдужості людини у ставленні до навкілля, яка виникає із значущості різних сторін, аспектів навколишнього світу для її життя. Вони, по суті, є результатом оволодіння середовищем з погляду його значення для задоволення потреб особистості і свідчать про рівень її соціальної зрілості. Засвоєні особистістю соціальні норми і вимоги, які становлять зміст її ціннісних уявлень, зумовлюють спрямованість її активності, вибір сфер і засобівреалізації нею своєї внутрішньої позиції, ставлення до тих чи інших явищ навколишнього життя. При цьому особистість починає будувати й узгоджувати свої взаємини з оточуючими, спрямовувати власні зусилля на самовдосконалення відповідно до своїх ціннісних орієнтацій, власних переконань і поглядів. Поведінка, яка підпорядкована системі власних моральних цінностей і є їх
Loading...

 
 

Цікаве