WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні основи моделювання процесу рівневого навчання - Реферат

Психологічні основи моделювання процесу рівневого навчання - Реферат

рівні навчання. Третій рівень навчання можна розглядати як бажаний, схвальний, але не обов'язковий для кожного учня. Цей рівень у більшості класифікацій носить назву "творчий". Для нього характерна також назва "просунутий". На третьому рівні діяльність учителя носитьсистемно-моделюючий характер, тобто вчитель ставить собі за мету навчити учня створювати нові об'екти та системи об'єктів на основі різних елементів раніше засвоєних учнем знань про об'єкти. Нові знання, отримані в такий спосіб, можна вважати творчими, тобто такими, що набуті самостійно і можуть використовуватись у будь-яких нестандартних ситуаціях.
На творчому рівні навчальної діяльності учень засвоює знання на узагальнюючому етапі, який передбачає їх синтез, оцінку та творче використання.
Рівень розвитку пізнавальних здібностей учня (за Блумом) на творчому рівні носить назви "синтез" і "оцінка". Синтез передбачає уміння учня об'єднати елементи в нове ціле, наприклад, написати творчу роботу, запропонувати план експерименту, використати під час відповіді знання з різних галузей науки. Оцінка передбачає вміння оцінити якість та значення матеріалу на основі певних критеріїв, які або запропоновані вчителем, або розроблені самим учнем.
На творчому рівні навчання навчальна мета може бути сформульована як формування в учня уміння самостійно осмислювати об'єкти пізнання, тобто самостійно конструювати алгоритми для встановлення суттєвих зв'язків та взаємозалежностей. Самостійне осмислення передбачає створення власних оригінальних комбінацій мислительних дій для пошуку засобів досягнення мети, чи навіть розробку власних цілей пізнання, чи знаходження власного самостійного оригінального результату пізнання.
На творчому рівні навчання учень складає власний алгоритм дій для пізнання об'єктів дійсності, що засвідчує його здатність переносити в нову для себе (нестандартну) ситуацію набутий у процесі навчання досвід осмислення і використовувати здобуті попередньо знання. Тут наочно спостерігається позитивний вплив раніше засвоєного учнем на оволодіння новим. Відкриття нового, яке відбувається як стрибок, перехід від кількісних пошуків до нової якості оригінального рішення, в психології отримало назву "інсайт". За думкою П.Я.Гальперіна, "інсайт", "осяяння", притаманне відкриттям, - це згорнутий алгоритм, і інтелектуальна творчість проявляється в умінні людини, знайомої з різними підходами до рішення наукових проблем, у потрібний момент "дістати" зі своєї пам'яті той чи інший алгоритм міркування [2, 27-28].
Третій, творчий рівень навчання збігається з найвищим рівнем навченості учня - рівнем перенесення. Учні вміють узагальнювати, творчо використовувати знання на практиці в новій нестандартній ситуації, переносити в нові умови засвоєні раніше поняття, закони, закономірності, знаходити нові, оригінальні підходи до розв'язання поставлених завдань. На цьому рівні навченість стає вже не безпосереднім продуктом викладання, а продуктом учіння, тобто самостійної пізнавальної діяльності учня. При цьому зовсім не обов'язково, щоб учень створював щось принципово нове з точки зору людства. Головне, щоб він постійно відкривав нове для себе за допомогою власного мислення. Творчий рівень навчання передбачає активний пошук учнем оригінальних засобів діяльності для досягнення навчальної мети, яка стає для учня власною ціллю пізнання. Вчитель при цьому відіграє роль консультанта, який ненав'язливо керує пошуковою пізнавальною діяльністю учня.
Здатність учнів до творчого мислення потрібно розвивати за допомогою творчих завдань, які пропонуються вчителем на уроці. Завдання творчого характеру адресуються всім учням класу. При їх виконанні слід оцінювати тільки успіх. Вчителю необхідно завжди уважно вислуховувати всіх учнів, спонукати їх до творчого пошуку. Успішне виконання творчих завдань оцінюється в межах від 10 до 12 балів. Творчі завдання можуть бути двох типів. Перші пов'язані з певною навчальною дисципліною, вимагають самостійності і розраховані на пошукову діяльність, нетрадиційний підхід і творче використання знань. Другі завдання відрізняються не тільки складністю, а й інтегративним характером. Їх вирішення вимагає використання знань з кількох шкільних дисциплін одночасно, тобто вони розраховані на інтеграцію знань і засобів діяльності в цілому.
Творчі пізнавальні завдання допомагають розвинути творчі здібності школяра за умови, що вони застосовуються в системі. Розвинуті ж творчі здібності учня дають йому змогу творчо мислити при вирішенні задач при вивченні будь-якої з дисциплін навчального циклу. Саме тому сьогодні актуальною стає проблема творчого навчання.
Інтегрована модель рівневого процесу навчання, яку ми пропонуємо, в певній мірі умовна. Скажімо, системно-моделюючий рівень діяльності вчителя не гарантує, що всі учні досягнуть навченості на рівні перенесення. І навпаки, навіть репродуктивний рівень діяльності вчителя не може перешкодити окремим учням завдяки високому рівню розвитку пізнавальних здібностей досягти успіхів у вирішенні творчих завдань. Але модель дозволяє простежити розвиток кожного з факторів процесу навчання окремо від нижнього до вищого рівня, а також встановити певні зв'язки між ними. Розгляд всіх факторів процесу навчання в комплексі дозволяє краще зрозуміти сутність рівневого процесу навчання та особливості кожного з рівнів. Ми вважаємо, що інтегрована модель рівневого навчання допоможе вчителю здійснювати процес навчання, свідомо спираючись на досягнення сучасної психолого-педагогічної науки.
ЛІТЕРАТУРА
1. Барна М., Гірний О. Оцінювання навченості учня: термінологія та методологія // Рідна школа. - 1999. - №12. - С. 34-39.
2. Винокурова Н.К. Управление процессом развития творческих способностей учащихся // Завуч. - 1998. - №4. - С. 21-30.
3. Коберник О. Управлінські засади психолого-педагогічної діагностики розвитку учнів загальноосвітньої школи // Освіта і управління. - 1999. - №1. - С. 79-85.
4. Козій М., Якиляшек В. Деякі аспекти новітньої парадигми навчання // Директор школи. - 1999. - №36. - С. 1-2.
5. Пастушенко Н., Пастушенко Р. Діагностика навчання та вимірювання рівнів навченості з гуманітарних дисциплін // Директор школи. - 1999. - №36. - С. 6-8.
6. Поліщук О. ЕФ1=, або як порахувати ефективність? // Директор школи. - 13 квітня 1998. - С. 1-3.
7. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія (нова редакція). 5-11 класи. - К., "Перун". - 1998. - 92 с.
8. Селектор С. Совместные исследования познавательных способностей // Директор школы. - 1998. - №4. - С. 11-19.
9. Наказ Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України
№ 428/48 від 04.09.2000р. "Про запровадження 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти" // Освіта України. - 2000. - № 36-37. - С. 7.

 
 

Цікаве

Загрузка...