WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні основи моделювання процесу рівневого навчання - Реферат

Психологічні основи моделювання процесу рівневого навчання - Реферат

учень буде сприймати і відтворювати їх без будь-якої суттєвої обробки. Рівень складності матеріалу (факти, поняття, правила, формули тощо) може бути різним. На першому рівні навчання учень засвоюєзнання на установчо-змістовному етапі. Відбувається сприйняття і запам'ятовування, яке реалізується в засвоєнні певних теоретичних знань.
На першому рівні навчання початковою його метою, а при досягненні її, то рівнем навченості є розрізнення. Розрізнення вважається першою категорією навчальних цілей. Мета вважається досягнутою, якщо учень розрізняє об'єкти, що вивчалися, або їх символьні зображення тоді, коли їх пропонують йому в готовому вигляді. Чуттєвий образ об'єкта пізнавальної діяльності залишається в пам'яті учня. Якщо учень може хоча б механічно відтворити отриману інформацію (факти, поняття, правила, формули, історичні дати, назви, імена, цифри, прочитати напам'ять вірш тощо), то це засвідчує, що він досяг другої мети навчальної діяльності - запам'ятовування.
Здатністю сприймати та запам'ятовувати певний обсяг навчального матеріалу володіє будь-який розумово нормальний учень. Але навіть на першому рівні навчання цього замало. Розрізнення та запам'ятовування не можуть вважатися прийнятним результатом навчання. Застосовувати навчальний матеріал можна лише розуміючи його. Розуміння предмета, явища є встановлення його суттєвих зв'язків з іншими об'єктами дійсності. При цьому учень повинен здійснити такі розумові дії, як порівняння, аналіз, абстрагування, узагальнення, класифікація. В результаті учень формує загальне уявлення про об'єкт пізнання а також його місце в певній класифікації (за групою, класом, родом, видом тощо). Таке загальне уявлення свідчить про поверхове розуміння учнем об'єкта пізнання. Досягнення розуміння констатується, якщо учень спроможний "своїми словами" переказати навчальний матеріал, скласти схему, заповнити таблицю, передати словами зміст малюнка. На цьому етапі учні знаходять ознаки і зв'язки в явищах і предметах, роблять простий аналіз і синтез, встановлюють причини, пояснюють, наводять приклади, можуть відтворити вивчений матеріал, пояснити його. Тобто розвиток пізнавальних здібностей учня на етапі розуміння означає засвоєння матеріалу та здатність до його інтерпретації та перетворення.
Досягнення учнем розуміння навчального матеріалу можна вважати прийнятним результатом навчання. Це мінімальний перший, репродуктивний обов'язковий рівень навчання. Як правило, цей рівень навчання притаманний учням з низьким рівнем потенційних можливостей до навчання.
Для учнів з середнім рівнем можливостей характерний другий, перехідний рівень навчання, який ми вважаємо нормою.
Перехідний рівень навчання передбачає, що учень на основі отриманих теоретичних знань набуває також практичні знання, вміння й навички. Діяльність учителя на другому рівні носить локально-моделюючий характер, тобто він навчає учня створювати певні моделі (виконувати завдання) за заздалегідь заданою схемою, зразком, алгоритмом. Розвиток пізнавальних здібностей учня, спираючись на розуміння, досягає рівня застосування, що означає уміння використовувати правила, теорії, методи насамперед в конкретних, а подекуди і в нових ситуаціях. Мета вважається досягнутою, якщо учень правильно користується отриманими знаннями в стандартних та змінених умовах, використовує знання, отримані в процесі шкільного навчання, в практиці реального життя. На цьому етапі розвиток пізнавальних здібностей досягає рівня аналізу. Під "аналізом" розуміють уміння виділяти окремі елементи структури матеріалу та з'ясовувати логіку взаємозв'язку між структурними елементами. Мета вважається досягнутою, якщо учень може розрізняти причини та наслідки, оцінювати значущість тих чи інших фактів.
Деякі пізнавальні здібності учня, які він проявляє на другому рівні навчання, зокрема, вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, а також уміння аналізувати навчальний матеріал, можна віднести також до третього рівня навчання. Місце цих пізнавальних здібностей в інтегрованій моделі рівневого процесу навчання можна вважати проміжним між другим та третім рівнями. В практиці реального навчання їх місце з'ясовується за якістю мислительних дій, які треба виконати, щоб проаналізувати та застосувати в змінених умовах навчальний матеріал певного рівня складності.
Етапи засвоєння знань на другому рівні навчання мають назви "смисловий" та "перетворюючий". Смисловий етап означає засвоєння знань, яке дозволяє виконувати практичні завдання за раніше засвоєним взірцем. Перетворюючий етап засвоєння знань означає, що учень здатний використовувати знання та уміння в новій ситуації. Таким чином, перетворюючий етап можна вважати проміжним між другим та третім рівнями навчання.
На другому рівні навчання його метою є формування елементарних навичок та умінь. Навичка - це дія, сформована шляхом повторення, яка характеризується високим ступенем засвоєння та відсутністю поелементної свідомої регуляції та контролю. Навичка є необхідним компонентом уміння. Уміння - це використання учнем наявних знань і навичок для вибору і здійснення прийомів дій відповідно до поставленої мети діяльності. Сформоване вміння може стати умовою набуття нових знань, умінь і навичок. На його основі в учня може сформуватись здатність до перебудови засвоєних прийомів діяльності, до застосування набутих знань у змінених умовах відповідно до поставленої мети, тобто до перенесення.
Уміння та навички допомагають учневі включити об'єкт пізнання в певну систему, встановити його сутнісні зв'язки та взаємозалежності. Учень виробляє для себе найбільш відповідну дійсності теоретичну модель цього об'екта і знаходить їй місце у власній ідеальній моделі дійсності. Це можливо при умові розвитку теоретичного мислення учня, зокрема таких його дій, як аналіз, сходження від абстрактного до конкретного, рефлексія, планування тощо.
На другому, перехідному рівні навчання учень має вміти виконувати такі мислительні завдання, які включають в себе набір певних умов та визначення мети, якої треба досягти. Якщо учень вміє досягти мети, віднайшовши схожі для даних умов засоби, тобто вміє діяти за певним алгоритмом, зразком, планом, то можна констатувати, що він володіє найпростішими уміннями та навичками і досяг другого рівня навченості. На цьому рівні учні вміють застосовувати на практиці здобуті теоретичні знання, розв'язують задачі, розкривають причинно-наслідкові зв'язки, вміють теоретичні положення пов'язати з життям. Цей другий рівень навченості можна вважати нормою для учнів, які мають середній рівень потенційних можливостей до навчання. Окремі завдання, які учень виконує шляхом перенесення знань, умінь та навичок у нові нестандартні умови, можуть оцінюватися як виконані на вищому рівні.
Діти, які мають високий рівень потенційних можливостей до навчання, можуть оволодівати знаннями, уміннями та навичками на третьому, найвищому
Loading...

 
 

Цікаве