WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Розробка моделей, які інтегрують зорові, слухові, мовленнєво-рухові та моторні компоненти мовленнєвої діяльності - Реферат

Розробка моделей, які інтегрують зорові, слухові, мовленнєво-рухові та моторні компоненти мовленнєвої діяльності - Реферат

викликає необхідність використати як завдання набір карток і абсолютно унеможливлює перевірку адекватності рішення завдань у межах зазначеної панелі.
Відсутність однакових кольорів та символів на ділянках поверхонь щонайменше двох рухомих елементів не забезпечує візуального визначення суб'єктом навчання безпосередньо в межах оглядового вікнаадекватності заданих і відтворених кольорів, символів, а також не дозволяє використати останні як ідентифікатор адекватності заданої й відтвореної пізнавальної інформації.
У результаті невиконання вищевказаних двох умов у суб'єкта навчання різко підвищується стомленість при визначенні результатів засвоєння лексичних одиниць, знижується рівень мотивації та пізнавальний інтерес до процесу й результату ігрової і навчальної діяльності.
Відсутність у зоні оглядового вікна рухомого непрозорого екрану знижує ступінь цікавості ігрової моделі й рівень непередбачуваності результату гри, сприяє прискореному насиченню пізнавального інтересу до процесу й результату ігрового моделювання а, отже, його швидкому згасанню.
Мета даної статті - розробка моделей для навчання мовленнєвої діяльності, моделей, які інтегрують зорові, слухові, мовленнєво-рухові та моторні компоненти мовленнєвої діяльності.
Варіант розробленої ігрової моделі, що розширює дидактичні функції в напрямі формування пізнавального інтересу до процесу й результату гри, представлений на мал. 1.1. Група рухомих елементів 1 і 2, виконаних у вигляді площинних кіл з можливістю їх обертання навколо своєї вісі, доповнені ділянками 3 і 4 з нанесеною на них пізнавальною інформацією. Модель містить панель 5, оглядове вікно 6, рухомий непрозорий екран з ручкою керування (на мал. 1.1 не показані). У цьому випадку ігрова модель дозволяє використати зафарбовані в різні кольори ділянки 7 і 8 в іншій ігровій ситуації як ідентифікатор адекватності заданої і відтвореної пізнавальної інформації.
Більш компактний, "похідний" варіант розробленої ігрової моделі представлений на мал. 1.2. Відмінною рисою зазначеної моделі є те, що в ігровій моделі на мал. 1.1 вісі обертання рухомих елементів роз'єднані на панелі 5, а на мал. 1.2 - поєднані.
Мал. 1.1. Варіант ігрової моделі з нанесеними дисками для формування й відтворення завдань
Суб'єкт навчання з ігровими моделями (мал. 1.1 і 1.2) встановлює рухомий екран (не показаний) у положення, при якому він закриває ділянки 7 і 8 рухомих елементів 1 і 2 у межах оглядового вікна. Після цього той, хто навчається, обертанням рухомого елементу і відтворює в межах оглядового вікна еквівалентну за змістом інформацію (у нашому випадку лексична одиниця "apple" для англо-російського лінгвоеквіваленту).Для суб'єктів навчання з низьким рівнем підготовки еквівалентом може служити зоровий образ (графічний образ яблука).
Перевірку ступеня адекватності відтворення за значеннєвим еквівалентом, розшифровку завдання здійснюють відкриттям за допомогою екрану ділянок 7 і 8 пари рухомих елементів, які використовуються як ідентифікатори. У випадку правильного відтворення завдання ділянки 7 і 8 зафарбовані в однакові кольори.
Як показали дані психолого-педагогічних експериментальних досліджень, у різних за рівнем підготовки групах розроблена ігрова модель характеризується підвищеним інтересом та розширенням дидактичних функцій щодо розвитку пізнавального інтересу.
Експериментально виявлено, що за рахунок запобігання визначенню результату гри після її закінчення поштучним порівнянням розфарбованих у різні кольори клітинок карток з відтвореною комбінацією цього сполучення в оглядових вікнах панелі суб'єкт навчання підвищує кількість рішень комбінацій за 1 годину в середньому з 12 до 18. При цьому безперервне рішення завдань у випадку гри з аналогом становило 16?18, а на розробленій моделі - 30?32.
Мал. 1.2 Варіант ігрової моделі з суміщеними вісями обертання дисків для формування й відтворення завдань
Також встановлено, що у віковій групі до 8 років перевага віддається моделям без зміни параметрів оглядового вікна, тоді як старші школярі, студенти й молоді фахівці в моделях зі змінними параметрами оглядового вікна відзначають ненасиченість ігрової ситуації, підвищений інтерес до процесу засвоєння лексичних одиниць.
Ігрові моделі й навчальні посібники, що дозволяють відтворювати завдання за значеннєвим еквівалентом, актуальні в плані вивчення лексичних одиниць. Введення змінних рухомих елементів дозволило досягти ненасиченості пізнавального інтересу до іншомовної мовленнєвої діяльності, у якій як ідентифікатори виступають ділянки, зафарбовані в різні кольори або з нанесеними різними символами.
Розроблена модель забезпечує інтерфункціональну взаємодію зорового сприйняття лінгвоеквіваленту і його вербального позначення, а розміри оглядових вікон, лексичних одиниць, символів відповідають допустимим здатностям зорового та мовленнєво-рухового аналізатора.
Переконуємося, що, якщо початкова стадія знання мовних символів, тотожність сенсорного кодування та відповідність характеристик допустимих здатностей двох аналізаторів є необхідною умовою самої реалізації інтерфункціональної взаємодії, то ефективність цієї взаємодії визначається відповідністю інтерпретаційних можливостей суб'єктів навчання при перекодуванні зорового образу в мовленнєво-руховий.
Об'єктивно оцінюємо, що в основі проектування й розробок моделей, які реалізують мовленнєву діяльність, лежить пошук алгоритму інтерпретації та інтерпретаційних можливостей суб'єктів навчання як процесу встановлення всієї ієрархії значеннєвих зв'язків. Ієрархія включає зв'язок побаченого, почутого, відчутого, вимовленого та імпліцитного, заданого. Це і є процес вираження смислу, значеннєвого сприйняття мовленнєвого повідомлення. Дж.Міллер дає коротку, але містку характеристику інтерпретації як приписування значень окремим словам і комбінування цих значень у граматично правильних реченнях [3, с. 381].
При використанні розробленої моделі переконуємося, що зорово сприйнятий лінгвоеквівалент дає можливість інтерпретувати, розуміти або не інтерпретувати, не розуміти комунікативний зміст мовленнєвого повідомлення, його предметний зміст. Отже, розуміння і є осмисленням позалінгвістичної інформації.
Природно, що інтерпретаційні можливості індивіда ґрунтуються на таких характеристиках його мнемічної і розумової діяльності, як обсяг пам'яті, точність і швидкість актуалізації й установлення асоціативних зв'язків між усіма образами, що зустрічаються в мовленнєвих повідомленнях. Результати досліджень [1] доводять, що розширення інтерпретаційних можливостей суб'єктів навчання іншомовної мовленнєвої діяльності принципово
Loading...

 
 

Цікаве