WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психолого-педагогічний моніторинг ефективності навчального процесу в загальноосвітній школі - Реферат

Психолого-педагогічний моніторинг ефективності навчального процесу в загальноосвітній школі - Реферат

Поліна Т. (7-й клас).
Рівень потенційних навчальних можливостей Рівень навчальних досягнень
за результатами І семестру за результатами навчального року
вище адекватно нижче вище адекватно нижче
д * *
Рис. 4. Фрагмент таблиці відповідності рівня навчальних досягнень рівню потенційних навчальних можливостей учнів 7-го класу
Тобто, у І семестрі учениця не повністю реалізувала свій навчальний потенціал і в цілому навчалася нижче від своїх можливостей. Деякою мірою це пояснювалось, зокрема, тим, що показник словесно-логічного мислення дівчинки знаходився на межі достатнього та середнього рівнів. Високі ж оцінки зі спеціальних предметів можна було пояснити інтересом Поліни до цих занять і її старанністю. За результатами навчального року, згідно з підсумковою атестацією, спостерігається вже інша картина: Поліна зуміла підвищити свої оцінки та закінчити навчальний рік із навчальними досягненнями достатнього рівня, тобто адекватно до своїх потенційних навчальних можливостей. Результати аналізу класний керівник заносив до таблиці відповідності рівня навчальних досягнень рівню потенційних навчальних можливостей (рис. 4).
Таблиця 2
Результати психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів
Клас Кількість учнів Рівень потенційних навчальних можливостей
на початок року Рівень реальних навчальних досягнень
за підсумками року Відповідність навч. досягн. потен. можл.
вище адекватно нижче
в д с н в д с п
5-А 18 1 14 3 - 3 12 3 - 2 16 -
5-Б 18 - 7 9 2 - 9 8 1 4 13 1
6-А 23 4 14 5 - 2 16 5 - 3 15 5
6-Б 21 - 9 12 - - 8 11 2 1 17 3
7-А 20 1 10 6 3 - 7 7 6 1 10 9
7-Б 22 1 10 9 2 2 13 6 1 6 16 -
8-А 26 2 10 12 2 3 7 14 2 2 21 3
8-Б 21 - 5 12 4 2 5 6 8 4 13 4
9-А 17 2 5 9 1 3 3 9 2 2 12 3
9-Б 27 3 10 14 - 2 9 13 3 1 19 7
Зага-лом 213 14 94 91 14 17 89 82 25 26 152 35
% 100 6,6 44,1 42,7 6,6 8,0 41,8 38,5 11,7 12,2 71,4 16,4
Аналіз адекватності рівня навчальних досягнень кожного учня рівню його потенційних навчальних можливостей, як правило, виявляв певну розбіжність цих показників. Це свідчило про те, що значна частина учнів не повністю використовувала свої пізнавальні можливості і, відповідно, мала резерви для більш ефективного розумового розвитку. З метою оптимізації цього процесу з'ясувались причини порівняно низької успішності кожного конкретного учня з конкретних предметів та розроблялись відповідні засоби корекції.
Висновок щодо ефективності розумового розвитку учнів робився на основі аналізу відповідності рівня реальних навчальних досягнень кожного школяра рівню його потенційних можливостей до навчання за підсумками навчального семестру або року. Реальним рівнем навчальних досягнень учня, на відміну від формального, ми вважаємо той рівень досягнень, у межах якого знаходиться 80-100% оцінок, отриманих школярем за результатами навчальної діяльності.
Результати психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів 5-9 класів ЗОШ №6 у 2001/2002 н. р. відображені у табл. 2.
Як видно з таблиці, адекватно до своїх потенційних можливостей за підсумками 2001/2002 н.р. навчалось 71,4% учнів 5-9-х класів вищезазначеної школи. Не реалізували свої розумові можливості (навчалися нижче від виявлених у них навчальних потенцій) 16,4% учнів. Дещо вищі від своїх можливостей навчальні досягнення мали 12,2% учнів.
Якщо учень навчається адекватно до своїх можливостей, то, на нашу думку, він повністю реалізує свій навчальний потенціал, що дозволяє констатувати, що його розумовий розвиток відбувається достатньо ефективно. За даними нашого чотирирічного дослідження адекватно до своїх потенційних навчальних можливостей навчається близько 70,0% учнів основної школи.
У процесі здійснення психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів паралельно доцільно проводити моніторинг ефективності праці вчителів. Наведемо деякі дані нашого дослідження цієї проблеми.
Спираючись на дані психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів, ми будували діаграми по кожному класу, у яких наочно відображали кількість школярів, що навчалися вище чи нижче від своїх потенційних можливостей по кожному з предметів, який вивчався протягом навчального року у даному класі. Ці дані аналізувалися на психолого-педагогічних консиліумах, у яких брали участь психолог, класний керівник та всі вчителі, які працювали в цьому класі. Зведені дані діаграм подано у табл. 3.
У цій таблиці ми не відображали дані, які стосуються 71,4% учнів, що у 2001/2002 н.р. реалізували свої потенційні можливості до навчання.
Другий стовпчик таблиці показує невідповідність навчальних досягнень учнів основної школи їх потенційним навчальним можливостям за результатами психолого-педагогічного моніторингу на кінець навчального року. Так, наприклад, у 6-Б класі один учень за результатами навчального року мав реальні навчальні досягнення вищі, ніж прогнозувалося на основі виявлених у нього на початку навчального року потенційних навчальних можливостей, а три учні фактично навчалися на нижчому рівні, ніж за прогнозом мали можливість згідно з їх навчальними потенціями. Натомість, у 7-Б класі шість учнів були в цілому оцінені вище, ніж формально могли бути оцінені згідно з їх потенційними навчальними можливостями, і жоден учень не навчався нижче від своїх потенцій. Таким чином, у цілому об'єктивно 26 школярів 5-9-х класів вищевказаної школи навчались вище від своїх потенційних можливостей, а 35 учнів, відповідно, - нижче (див. табл. 1). Ці дані є відправними, адже вони засвідчують досить об'єктивний стан навчальних досягнень як учнів певного класу, так і учнів основної школи в цілому.
Наступні стовпчики показують, скільки учнів певного класу виявили неадекватні своїм потенційним можливостям знання, вміння й навички по кожному конкретному предмету, який вивчався протягом навчального року.
Нижня частина таблиці містить розрахунки, скільки учнів з якого предмета могли б об'єктивно формально мати більш високі чи, відповідно, більш низькі навчальні досягнення, та скільки учнів фактично за результатами навчального року були оцінені вчителями неадекватно до їх навчальних можливостей.
Останній рядок таблиці показує різницю як по оцінках, які відносно вищі за формально можливі, так і по оцінках, які нижчі за формально можливі, виходячи з визначеного в
Loading...

 
 

Цікаве