WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні умови формування технічного мислення учнів засобами нових інформаційних технологій навчання - Реферат

Психологічні умови формування технічного мислення учнів засобами нових інформаційних технологій навчання - Реферат

мислення. Навпаки, відсутність такої структури мислительної діяльності, недостатній розвиток будь-якого одного або кількох компонентів, мабуть, можуть призвести до невдач у розв'язанні конструктивно-технічних задач" [9]. Було проведено кілька серій дослідів, у ході яких використовувалися різні конструктивно-технічні задачі (в тому числі з використанням спеціально створених моделей механічних пристроїв). Методичний прийом полягав у тому, що піддослідного ставили в такі умови, коли йому приходилося діяти у понятійному, образному чи практичному планах, або у двох чи трьох одночасно [9].
Виявилося, що більш складний характер технічних задач вимагає ускладнення структури мислительної діяльності. Співвідношення між поняттям і образом змінюється при включенні у діяльність практичного компонента. Практичні дії різноманітного характеру (і передусім пробно-пошукові, контрольно-регульовані дії, а також дії, які сприяють виникненню нових ідей) сприяють правильному структуруванню діяльності, встановленню необхідних взаємовідношень між її понятійними й образними компонентами.
Позитивна роль кожного з трьох компонентів відбивається на успішності розв'язання передусім у тому випадку, якщо відкрита можливість для їх взаємодії. Можна також стверджувати, що порушення процесу розв'язання задач при виключенні хоча б одного із компонентів проявляється тим більше, чим менший вік учнів. Наприклад, у молодшому шкільному віці при відносно невисокому рівні розвитку кожного із компонентів компенсаторні можливості дітей порівняно невеликі. Те, що кваліфікований технічний спеціаліст при необхідності може зробити у розумовому або образному планах, дитина виконати не зможе [9; 19].
При розкритті структури технічного мислення особливої уваги заслуговують праці В.Моляка [12; 13]. З початку формування конструкторського задуму з асоціації виникають образи, поняття, із яких конструктор обирає ті, що максимально відповідають вимогам. Потім він уточнює, конкретизує, поступово видозмінює образи-поняття, все більш наближаючи їх до умови і перетворюючи в гіпотезу - образ-ідею-задум. В.Моляко розглядав задум як образ-ідею, яка складається в уяві конструктора внаслідок певних розумових дій. Образ-ідея повинна визначати напрямок подальшого розв'язання задачі, сприяючи складанню певного плану дій. Проте задум, хоча він і містить у собі частину розв'язання задачі (в певному смислі образ-ідея є не що інше, як незавершений варіант розв'язання), більшою мірою є гіпотезою, яка у процесі подальшого розв'язання задачі може не реалізуватися [12; 13].
На першому етапі формування задуму у піддослідних переважали образи-поняття й зорові образи. Це говорить про те, що в активізації розумової діяльності суттєву роль відіграє уява.
Розглянемо процес трансформації первинних образів і понять у задум (гіпотезу) (рис. 2).
Образ-поняття (головний компонент технічного мислення) є переважаючою формою первісного конструкторського замислу. Це пояснюється тим, що конструкторська діяльність вимагає від суб'єкта високорозвиненого вміння оперувати, з одного боку, образами технічних деталей, вузлів, механізмів, а з іншого - технічними поняттями, якостями, законами. Тому у суб'єкта виникає в першу чергу образ конструкції, яку він повинен створити, її структури і поняття про її особливе призначення (функції).
На відміну від образу ідеї, яка складає основу гіпотези про розв'язання задачі, образ поняття містить у собі тільки відокремлене уявлення про конкретний механізм і його призначення, без уявлення про шлях розв'язання даної задачі.
Процес трансформації вихідного образу-поняття в образ-ідею розв'язання задачі пов'язаний з використанням цілої низки розумових прийомів, які проявляються в процесах мислення. Так, з'єднання частин (наприклад, з'єднання двох валів в один) на першому етапі виконується шляхом абстрагування, аналітичного виділення певного рівня на всій конструкції, а в подальшому це ж з'єднання вже пов'язано з синтетичним об'єднанням усього механізму в одне ціле. На цьому етапі постійно проявляється також порівняння розробленої конструкції з конструкцією, яка задана умовою задачі, постійна конкретизація уявлень про окремі вузли й деталі механізму всередині корпусу [12; 13; 23].
Рис.2. Процес переходу образу-поняття в образ-ідею
Зорові образи пов'язані у багатьох випадках з уявленнями про структуру механізмів, і вже на початковому етапі формування замислу ці образи починають відігравати допоміжну роль у розкритті функції тієї чи іншої частини механізму.
У подальшому початковий образ розвивається, поступово "обростаючи" понятійним змістом; до образу деталі, вузла або цілого механізму "приєднується" уявлення про призначення цієї деталі, вузла або всього механізму. Може також відбуватися і приєднання до одного образу інших образів, їх поєднання або навпаки "витіснення" одним образом іншого.
У процесі розвитку зоровий образ передусім має наповнитися понятійним змістом, піддослідні повинні усвідомлювати сутність механізму, його призначення, технічні якості. Тому при трансформації зорового образу в образ-ідею операції мислення застосовуються передусім у плані доповнення, розвитку, конкретизації за рахунок мовного осмислення, понятійного усвідомлення.
Вихідне поняття на стадії початкового формування замислу нерідко виникає як зоровий образ, асоціативно, тільки в цьому випадку домінує поняття. "Чисте" (абстрактне) поняття з'являється тоді, коли конструктор тільки уявляє принцип дії механізму, його призначення, тобто він фактично розуміє, що потрібно зробити, але не знає, як це зробити конструктивно. Іноді появу поняття, а не образу-поняття або зорового образу можна пояснити відсутністю певних знань, нерозумінням умови, суттєвою новизною всієї задачі в цілому або окремих її частин [12; 13].
Співвідношення між частотою появи зорових образів і абстрактних понять, які асоціативно виникають у піддослідних на перших етапах формування замислу, приблизно таке: зорових образів виникало - 50%, образів-понять - 40%, абстрактних понять - 10% (ці дані були отримані при вивченні діяльності професійних конструкторів) [12; 13].
Важливо відмітити, що переважання зорових образів і образів-понять говорить про специфіку діяльності в цілому - конструювання пов'язано із мисленням конкретними образами деталей, механізмів, конструкцій у статичному і динамічному поєднанні елементів [12;
Loading...

 
 

Цікаве