WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні умови формування технічного мислення учнів засобами нових інформаційних технологій навчання - Реферат

Психологічні умови формування технічного мислення учнів засобами нових інформаційних технологій навчання - Реферат


Реферат на тему:
Психологічні умови формування технічного мислення учнів засобами нових інформаційних технологій навчання
Сучасному виробництву стають потрібні працівники, які вільно володіють комп'ютерними технологіями, мають широкий технічний кругозір, здатні оперативно реагувати на миттєві зміни у стані керованих ними технічних засобів праці чи перебігу технологічного процесу, вміють передбачати можливі наслідки цих змін, в уяві планувати свої дії, самостійно визначати найбільш раціональні прийоми трудових дій. У виробничій діяльності сучасного інженера все більш важливу роль відіграють розумові операції та творчі рішення. Отже, технічне мислення є дуже важливим компонентом професійної діяльності людини, особливо в сучасних умовах. Науково-технічний прогрес, розвиток промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, впровадження до технологічного процесу автоматики, електроніки, комп'ютеризації, широкий розвиток механізації в усіх галузях народного господарства висувають нові вимоги до розвитку технічного мислення, рівня загальної і спеціальної освіти. Тому розвиток технічного мислення стає могутнім фактором прискорення науково-технічного прогресу і є рушійною силою будь-якої творчої діяльності.
У психології, як зарубіжній, так і вітчизняній, до цього часу не існує єдиного підходу до визначення поняття "технічне мислення". Є різні точки зору, і часто технічне мислення порівнюють з практичним або наочно-образним.
На думку В.Зинченко і Б.Мещерякова, технічне мислення підпорядковане тільки практичному. "Практичне мислення - це процес мислення, який здійснюється під час практичної діяльності" [цит. за: 18]. Практичне мислення існує для вирішення виробничих завдань і може мати складну або елементарну форму й завжди базується на узагальненні попереднього практичного досвіду. У свою чергу розв'язання практичних завдань є засобом, основою формування технічного мислення, наприклад, при розв'язуванні конструктивних задач, у процесі навчання тощо.
Г.Кайзер зазначає, що для технічного мислення не потрібні певні особливі розумові операції, "особливість технічного мислення в тому, що воно включається до практичної виробничої діяльності й здійснюється, виходячи з реальних умов цієї діяльності" [цит. за: 18].
На думку Т.Кудрявцева, технічне мислення - це теоретико-практичне і понятійно-образне мислення [цит. за: 18; 19]. І ця риса є однією з найважливіших суттєвих його особливостей. Теоретичні і практичні дії взаємно переходять одна в одну. Існує думка, що швидкість і легкість переходу з одного плану в інший (з теоретичного в практичний і навпаки) може бути одним з показників розумового розвитку людини.
Формування інженерних ідей і їх реалізація можливі на базі розвинутого технічного мислення. Як показав Т.Кудрявцев, таке мислення містить три основних, тісно пов'язаних між собою структурних компонента - поняття, образ і дія [19].
Третій структурний компонент технічного мислення утворюється із системи певних операцій, які виступають як способи здійснення дії. У процесі розв'язання технічних творчих задач велике значення мають операції з розумової реконструкції й удосконалення технічних об'єктів.
Характеристика технічного мислення спирається на важливу концепцію вітчизняної психології про взаємозв'язок наочно-образних і абстрактно-понятійних компонентів мислительної діяльності. Зокрема, С.Рубінштейн показав, що навіть у чисто логічних міркуваннях певну роль відіграють наочні схеми. Для інженера це особливо важливо тому, що мовою техніки є такі наочні засоби, як креслення, схема. Найважливіша функція інженера будь-якого профілю - це вміння відображати узагальнено й разом із тим у наочній графічній формі принципи конструкції і роботи технічних об'єктів, а також оперувати наочними засобами, на яких ці принципи представлені [64], наприклад, найважливішу сторону технічного об'єкта визначає принцип його роботи, його функція. Він утілює в собі спосіб розв'язання багатьох технічних задач.
Разом із тим у діяльності інженера повністю виключити словесну інтерпретацію неможливо. Мова йде про взаємозв'язок образу й поняття, конкретного й абстрактного. Слід також мати на увазі, що в сучасній дидактиці принцип наочності розглядається в єдності із розвитком теоретичного мислення. "У будь-якому акті наочного навчання, - пише М.Скаткін, - сприймання злито з абстрактним мисленням" [цит. за: 19].
Створення образів і оперування ними входить безпосередньо у процес засвоєння наукових понять, тож разом із уведенням і відпрацьовуванням наукового поняття виникає й система адекватних йому образів. Цей складний процес поданий у низці досліджень (Л.Виготський, А.Ботвінніков, Е.Кабанова-Меллер, І.Якиманська, В.Моляко, Т.Кудрявцев та інші) [1; 7; 9; 19; 21].
У процесі створення креслення конструйованого об'єкта мислительні операції і виконання графічних побудов знаходяться у діалектичній взаємодії. Мислення спрямовано на пізнання об'єкта - виявлення його суттєвого змісту, виділення конструктивних елементів у цьому об'єкті. Тобто мислительні операції спрямовані на створення внутрішнього образу об'єкта конструювання.
Сутність мислення полягає у взаємодії його образних і понятійних компонентів [1; 19]. У складній технічній і виробничо-технічній діяльності розглянуті компоненти технічного мислення можуть проявляти себе відносно самостійно. Наприклад, при розв'язанні одних задач на перший план може виступати понятійно-образний компонент технічного мислення, при розв'язанні інших задач (зокрема, конструктивно-технічних) не менш важливе значення має сформованість теоретико-практичного компонента.
Наукові роботи, проведені Т.Борковою, Т.Данюшевською, Д.Куповим, Е.Серебряним, І.Терешкіною, Е.Фарапоновою, дозволяють висунути гіпотезу про трикомпонентну структуру технічного мислення, в якому понятійний, образний і практичний компоненти мислительної діяльності займають рівноправне місце й знаходяться у складній взаємодії між собою [9; 19].
Схематично це можна представити так:
Рис. 1. Компоненти технічного мислення
Т.Данюшевська в одній з робіт висловила припущення, "що умовою успішного розв'язання конструктивно-технічних задач, понятійно-образно-практичних за своєю структурою, є відповідна структура мислительної діяльності учнів, яка характеризується єдністю і взаємодією понятійного, образного і практичного компонентів
Loading...

 
 

Цікаве