WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психолого-педагогічна характеристика сенсорних умінь - Реферат

Психолого-педагогічна характеристика сенсорних умінь - Реферат

аналіз сенсорного вміння з точки зору механізму його утворення. Для цього звернемося до однієї з найважливіших проблем психології - проблеми інтеріоризації, поставленої ще Л.С.Виготським, який досліджував вищі психічні процеси і розробив учення про природу цих процесів як специфічних операцій чи дій, аналогічних діям зовнішнім, практичним. У ході розвитку вищі психічні операції проходять своєрідний шлях інтеріоризації або "врощування" таким чином, що зовнішні дії, які виконуються за допомогою зовнішніх засобів, перетворюються у внутрішні дії і здійснюються вже внутрішніми засобами. Так виникають мова, пам`ять, увага та інші вищі психічні функції, котрі складають специфічну особливість людини і надають її діяльності розумний характер. Стосовно так званих нижчих, неопосередкованих психічних процесів, зокрема процесів сприймання, то на думку Л.С.Виготського, вони залишаються незмінними, а нові якісні особливості людського сприймання утворюються лише тою мірою, якою воно вступає в міжфункціональні відношення з вищими психічними процесами [3; 371].
У ході подальших досліджень процесів сприймання було встановлено, що закономірності інтеріоризації, які Л.С.Виготський вважав характерними лише для утворення вищих, опосередкованих процесів, специфічно виявляються і при формуванні неопосередкованих перцептивних процесів, що свідчить про універсальне психологічне значення даної закономірності.
Так, О.М.Леонтьєв, спираючись на положення Л.С.Виготського, відзначає: "Головне в тому, що психічне відображення спричиняється процесами, за допомогою яких суб'єкт вступає в практичні контакти з предметним світом ... і для того, щоб в голові людини виник дотиковий, зоровий або слуховий образ предмета, необхідно, щоб між людиною і цим предметом склалися діяльнісні відношення" [7; 33]. Потім здійснюється інтеріоризація, тобто перехід, в результаті якого зовнішні за своєю формою процеси перетворюються в розумові і зазнають трансформації - узагальнюються, вербалізуються, скорочуються [7; 95].
Важливе значення для розробки проблеми, що розглядається, мали дослідження П.Я.Гальперіна, в яких встановлено, що розумові дії формуються на основі зовнішніх матеріальних дій з предметами, потім обробляються в плані мовлення і, проходячи ряд послідовних скорочень і узагальнень, виконуються вже в ідеальній формі [4; 29].
Інтеріоризація перцептивних дій, нагадуючи в деяких відношеннях встановлені П.Я.Гальперіним етапи формування розумових дій, відбувається, однак, іншими шляхами.
О.В.Запорожець виділив три етапи формування перцептивних дій:
"На першому етапі ... процес починається з того, що проблема вирішується в практичному плані, за допомогою зовнішніх матеріальних дій з предметами. Це, звичайно, не означає, що такого роду дії виконуються наосліп, без усякої попередньої орієнтації в завданні. Але оскільки остання базується на минулому досвіді, а завдання ставляться нові, ця орієнтація виявляється недостатньою, і необхідні виправлення вносяться у процес неопосередкованого зіткнення з матеріальною дійсністю, в ході виконання практичних дій.
На другому етапі сенсорні процеси, побудовані під впливом практичної діяльності, самі перетворюються у своєрідні перцептивні дії, які здійснюються за допомогою рухів рецепторних апаратів і випереджають наступні практичні дії.
На третьому етапі перцептивні дії згортаються, час їх перебігу скорочується, їхні ефекторні ланки відгальмовуються і сприймання починає справляти враження пасивного, бездіяльного процесу. Зовнішня орієнтувально-дослідна дія перетворюється в дію ідеальну, в рух уваги полем сприймання" [5; 116-118].
Необхідно відзначити, що дослідження, які дозволили встановити механізм утворення перцептивних дій, проводилися переважно на матеріалі зорового сприймання форми, розміру, просторових відношень і кольору (З.М.Богуславська, Л.А.Венгер, Т.І.Данюшевська, О.В.Запорожець, В.П.Зінченко, В.К.Котирло, О.В.Проскура, А.Г.Рузська, В.В.Холмовська та ін.). Однак, аналогічні результати отримані також у галузі досліджень слухового і дотикового сприймання - мовних і музичних звуків, сприймання форми на дотик (Б.Г.Ананьєв, Н.О.Ветлугіна, Т.В.Єндовицька, О.М.Леонтьєв, М.І.Лісіна, Б.М.Теплов та ін.).
Наведені дані дозволяють стверджувати, що механізмом формування сенсорних умінь як системи перцептивних дій є інтеріоризація зовнішніх орієнтувальних дій, які складаються на основі розгорнутої практичної діяльності з предметами у тісному зв'язку з виконавчою частиною і лише поступово набувають своєї відносної самостійності і своєї ідеальної форми.
З'ясувавши сутність, структуру і механізм формування перцептивних дій, конкретизуємо визначення сенсорного вміння як особливої категорії. На нашу думку, сенсорне вміння - це виконання системи інтеріоризованих перцептивних дій щодо обстеження властивостей предметів на основі оволодіння перцептивними операціями і засвоєння сенсорних еталонів.
Сенсорні вміння неоднакові у зв'язку з відмінностями рецепторних апаратів, за допомогою яких відбувається сприймання різноманітних властивостей предметів і явищ. Відповідно до складу чуттєвого відображення класифікуємо сенсорні вміння на такі групи:
І. Зорові
1. Кольорові - уміння сприймати кольори спектра та їх відтінки.
2. Просторові - уміння сприймати форму, розмір предметів, а також просторові відношення між ними.
ІІ. Слухові
1. Звукові:
а) уміння сприймати звуки мови;
б) уміння сприймати музичні звуки.
2. Шумові - уміння сприймати шуми живої і неживої природи.
ІІІ. Дотикові
1. Шкірні:
а) тактильні - вміння сприймати контури предметів при їх переміщуванні відносно спокійної руки (пасивний дотик);
б) температурні - уміння сприймати температурні властивості предметів.
2. Кінестезичні - вміння сприймати на дотик контур, форму, пружність, твердість, фактуру предметів (активний дотик).
ІV. Нюхові
- уміння сприймати запахи як специфічні властивості предметів.
V. Смакові
- уміння сприймати смакові властивості харчових і нехарчових речовин.
Подане раніше визначення сенсорного вміння, так само, як його структура і механізм утворення, є справедливими щодо кожного виду сенсорних умінь, але з тією різницею, що зорові вміння - це система зорових перцептивнихдій, слухові - система слухових перцептивних дій, дотикові - це виконання дотикових перцептивних дій тощо.
Практика початкової освіти свідчить, що основна увага в 1-4 класах приділяється формуванню зорових, слухових і дотикових сенсорних умінь; уміння ж розрізнювати на нюх і смак відповідні властивості предметів формуються в умовах сімейного виховання і на момент систематичного навчання в школі їх розвиток знаходиться на достатньому рівні. Тому формування саме зорових, слухових і дотикових умінь і складає зміст сенсорного виховання молодших школярів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Державний стандарт початкової загальної освіти // Освіта України. - 2000. - 07.06. - С. 5, 9.
2. Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи // Освіта. - 2000. - 30.08. - С. 3-6.
3. Выготский Л.С. Собрание сочинений. В 6-т. Т. 2. - М., 1982. - 504 с.
4. Гальперин П.Я. К учению об интериоризации // Вопросы психологии. - 1966. - ? 6. - С.25-32.
5. Запорожец А.В. Избранные психологические труды. В 2-х т. Т. 1. - М., 1986. - 320 с.
6. Зинченко В.П. Восприятие как действие // Восприятие и действие. Симпозиум 30. - М., 1966. - С. 54-66.
7. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1975. - 304 с.
Шехтер М.Р. Зрительное опознание: закономерности и механизмы. - М., 1981. - 264 с.
Loading...

 
 

Цікаве