WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічний аспект проблеми формування у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти - Реферат

Психологічний аспект проблеми формування у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти - Реферат

можливі випадки, коли розуміння смислового сегмента відбувається ще до того, як лектор закінчив фразу, що містить смисловий сегмент або читач не дочитав абзац до кінця. У таких випадках ми маємо справу з вірогідним прогнозуванням (антиципацією), що, за твердженням В.Павлової, значно полегшує процес розуміння [9, 13 ].
Проте для конспектування не достатньо одного розуміння. Під час такого аудіювання відбувається дворівневий відбір інформації. При первинному - конспектуючий, оцінюючи інформацію як зайву, продовжує аудіювання доти, поки не отримає інформацію, яку треба (на його думку) зафіксувати. Інформація, яку відібрано, піддається вторинному відбору за ознакою новизни і важливості. Оскільки швидкість мислительних процесів набагато перевищує швидкість говоріння, то первинний і вторинний відбір відбувається одночасно із процесом аудіювання. Інформація, яка була залишена під час другого відбору, згортається до смислової віхи. Спосіб її фіксації буде залежати від того, наскільки нова і важлива ця інформація. На цьому етапі розуміння важливу роль відіграє так зване внутрішнє мовлення, без якого неможливе процес згортання інформації. На етапі розуміння у процесі вторинного відбору інформації відбувається семантичне зважування елементів тексту, тобто відбір семантично значущої інформації за ознаками новизни та значущості. Реципієнт ніби "розшаровує" попередньо скомпресовану до "смислових опорних пунктів" інформацію на значущу для нього та надмірну або неістотну. Зауважимо, щопоняття "головна інформація" досить індивідуальне.
Наступний етап конспектування полягає у переформулюванні отриманої інформації та її фіксації. Особливістю цього процесу в умовах такого виду діяльності полягає в тому, що умови конспектування потребують максимальної компресії, тобто такого згортання мовлення, при якому зберігається лише найнеобхідніша (зважаючи на мету спілкування) інформація.
Оскільки головний мозок людини в певний момент може бути охоплений лише однією діяльністю[9, 6], то сприймання, опосередковане мислительними операціями (відбір, згортання), переформулювання і фіксація не можуть відбуватися одночасно, як це вимагає процес конспектування (особливо почутого) на другому етапі. Забезпечують цей складний процес механізми таких психічних процесів, як пам'ять та увага. Таким чином, між двома мікропаузами за допомогою промовляння інформація фіксується у короткочасній пам'яті, а коли цей уривок стає достатнім, щоб виділити опорні пункти, то відбувається переформулювання. Оскільки переключення уваги є короткочасним, то його частота не впливає на цілісність процесу конспектування.
При конспектуванні оперативна пам'ять має тісний зв'язок із короткочасною та довготривалою. Сприймаючи певні мовленнєві сигнали, з яких складається висловлювання, реципієнт зберігає їх у пам'яті (короткочасній); виконуючи операції згортання, переформулювання, користуючись попереднім досвідом (із довготривалої пам'яті) і щойно одержаними даними, слухач використовує дію оперативної пам'яті. Останнім етапом процесу конспектування є відтворення вихідного тексту за складеним конспектом. Причому, якщо конспект не повинен служити цілям комунікації, то для самого автора він має залишатися зрозумілим через достатньо великий проміжок часу, тобто будь-який запис має піддаватися розгортанню без втрати вихідної інформації [9, 26].
1. Конспектування - це процес мислительної переробки і письмової фіксації прочитаного чи проаудійованого тексту; результатом якого є запис, що дозволяє його автору одразу чи через деякий час із необхідною повнотою відновити отриману інформацію.
2. Процес конспектування прочитаного або почутого можна поділити на такі етапи: 1. Сприймання. Розуміння. Відбір отриманої інформації. 2. Переформулювання. Фіксація. 3. Відтворення.
3. Необхідною умовою ефективності конспектування є якісне сприймання та розуміння тексту.
4. До механізмів, які обслуговують процес конспектування, належать антиципація, пам'ять, увага, внутрішнє мовлення, відбір істотної інформації, компресія, перефразування, кожен із них має певні особливості відповідно до умов конспектування.
5. Особливої уваги потребує вивчення психологічних особливостей старшокласників, рівня розвитку психічних процесів, які задіяні при конспектуванні.
ЛІТЕРАТУРА
1. Андросюк В.Г. Психологические особенности понимания научного текста учащимися. - Дисс. канд. психол. наук: 19.00.07. - К.,1980.
2. Антонов А.В. Сприйняття та розуміння тексту. - К., 1977.
3. Доблаев П.П. Психологические основы работы над книгой. - М.:Книга, 1970.
4. Корніяка О.М. Лабіринти розуміння. Текст як об'єкт розуміння. - К., 1990.
5. Маркова А.К. Бурштина Н.Е. Усвоение учащимися обобщённых способов конспектирования как важная сторона самообразования. // Психологические проблемы учебной деятельности школьников. М.: Советская Россия, 1977. - С. 76-79.
6. Мехедькина Т.А. Обучение конспектированию лекций на материале научного стиля речи в условиях подготовительного факультета.- Автореферат дисс. канд. пед. наук:13.00.02. - М.,1988.
7. Нехрюк А.Н. Психологические особенности конспектирования при аудировании речевого сообщения. - Дисс. канд. психол. наук. - М., 1977. - 208 с.
8. Новиков А.И. - Алгоритмическая модель смыслового преобразования текстов.- Автореферат дисс. канд. психол. наук: - 19.00.07. - М.,1973.
9. Павлова В.П. Обучение конспектированию (теория и практика).- М.: Русский язык., 1989. - 100 с.
Loading...

 
 

Цікаве