WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічний аспект проблеми формування у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти - Реферат

Психологічний аспект проблеми формування у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти - Реферат


Реферат на тему:
Психологічний аспект проблеми формування у старшокласників уміння конспектувати навчальні тексти
Пріоритетним напрямом сучасної освіти визначено формування мовної особистості, яка володіє достатнім обсягом знань та самоосвітніми навичками, що створюють умови для самореалізації людини, здатної навчатися упродовж усього життя. Це, в свою чергу, зумовлює потребу формування у старшокласників не тільки спеціальних, але й загальнонавчальних освітніх компетенцій, таких як складання доповіді, написання реферату, анотації, складання плану, тез та конспекту.
Мета дослідження полягає у створенні науково обґрунтованої, експериментально перевіреної методики формування у старшокласників умінь і навичок конспектувати навчальні тексти.
Розробка раціональної системи та ефективної методики навчання конспектування залежить від знання процесу конспектування як виду мовленнєвої діяльності. Це дозволяє виділити завдання статті, вирішення яких дасть можливість виробити вихідні позиції розвитку в учнів уміння конспектувати: визначити етапи процесу конспектування; з'ясувати, які психологічні механізми задіяні на кожному з цих етапів; окреслити особливості психологічних механізмів, ураховуючи різні способи надходження інформації.
Вивченням психологічних особливостей процесу конспектування займалися вчені-психологи В.Г.Андросюк, Н.Є.Бурштина, А.К.Маркова, А.Н.Нехрюк, В.П.Павлова. Вони визначали процес конспектування як особливий вид діяльності, що інтегративно об'єднує в собі її рецептивні і продуктивні сторони [1, 20 ], як аналітико-синтетичний мовленнєвий процес, особливості якого пояснюються специфічною обробкою отриманої інформації [5, 13]. Найбільш повним вважаємо визначення В.Павлової: "під конспектуванням ми розуміємо процес мислительної переробки і письмової фіксації прочитаного чи проаудійованого тексту; процес, результатом якого є запис, що дозволяє його автору одразу чи через деякий час із необхідною повнотою відновити отриману інформацію" [9, 4]. Процес конспектування прослуханого і прочитаного складається з певних психологічних складників. Беручи за основу поділ, зроблений В.П.Павловою [7, 12], пропонуємо розподілити процес конспектування прочитаного або почутого на етапи таким чином:
1. Сприймання. Розуміння. Відбір отриманої інформації.
2. Переформулювання. Фіксація.
3. Відтворення.
Останнім етапом процесу конспектування є відтворення вихідного тексту за складеним конспектом. Причому, якщо конспект не повинен служити цілям комунікації, то для самого автора він має залишатися зрозумілим через достатньо великий проміжок часу, тобто будь-який запис має піддаватися розгортанню без втрати вихідної інформації [9, 26].
Основними видами сприймання, що беруть участь у процесі конспектування, є слухове та зорове, залежно від того, що необхідно зробити: законспектувати прочитаний текст чи прослухане повідомлення. Характеризуючи сприймання на слух певного мовленнєвого повідомлення, сучасні вчені користуються терміном "аудіювання" (В.П.Павлова, Н.В.Чепелева, З.А.Кочкіна, І.О.Зимня, О.М.Соколов). Причому, "якщо ця робота не має чітко вираженого навчального характеру, вживають термін "слухання", якщо ж вона переслідує навчальну мету з наступним контролем розуміння, вживають термін "аудіювання" [13, 11]. У нашому випадку ми будемо послуговуватись терміном "аудіювання", вважаючи слухання і розуміння складовими цього процесу.
Оскільки повідомлення може бути побудоване так, що думка розкривається не одразу, то в такому випадку збільшується час аудіювання і відповідно розширюється об'єм смислового сегмента. А це, в свою чергу, сприяє підвищенню ефективності сприймання [13, 20].
Хоча основним аналізатором при сприйманні усного висловлювання є слуховий, проте слід зауважити, що зорові відчуття теж відіграють позитивну роль у процесі аудіювання, тому на початковому етапі навчання конспектування не слід використовувати аудіотексти, оскільки усне висловлювання із вуст вчителя сприймається легше.
Сприймання інформації при читанні відбувається за допомогою зорового аналізатора, який, як зазначає В. Павлова, охоплюючи текст по абзацам, дає можливість розпізнавати друкований на рівні букв, слів, фраз, абзаців. Чим краще розвинута навичка читання, тим більший абзац може бути розпізнаним. Можливість повторних дій при читанні створюють умови для "утримування в оперативній пам'яті фраз більшої довжини, ніж при аудіюванні" [9, 19]. Результатом цього процесу стає іноді зміна ціннісної орієнтації по відношенню до тієї чи іншої сприйнятої інформації, що полягає в зміні структури вихідного тексту, тобто в переході до його внутрішньої структури [14,70].
Сприймання як прочитаного тексту, так і прослуханого повідомлення тісно пов'язане із процесом розуміння, оскільки інформація, що надходить, неодмінно піддається смисловій обробці. У роботах таких вчених О.Н.Соколова, П.П.Доблаєва, О.В.Антонова, відзначається, що розуміння не завжди тотожне мисленню, що воно є складним комплексним процесом, який охоплює більшість психічних процесів. Слід зазначити, що у процесі розуміння, "утворюються нові системи понять, що поєднують у собі продукти сприймання з відповідними елементами знань, здобутими у попередньому досвіді" [2, 24].
Одним із головних механізмів розуміння тексту, за твердженням вчених [10, 14], є його переструктурування, встановлення ієрархії смислів, синонімічні заміни і згортання (компресія, стискання).
У процесі аудіювання і читання
Loading...

 
 

Цікаве