WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Ранні прояви психічних захворювань - Реферат

Ранні прояви психічних захворювань - Реферат

це і шкільна дезадаптація, коли дитина раптом перестає навчатися у школі, у неї порушуються стосунки з однолітками і вчителями, розлад здоров'я, тривога за близьких чи за своє здоров'я. Але у всіх випадках привертає увагу втрата життєрадісності, властивого дітям оптимізму, може спостерігатися типовий для депресивного стану добовий ритм коливання настрою, коли зранку дитина особливо в'яла, дратівлива, плаксива, важко "розходиться", а до вечора стає більш активною, її важко покласти спати, стає здатною щось робити, наприклад, вчити уроки.
Років до 11-12 виразність депресивного стану стає більш виразною, дитина може висловлюватись про власну малоцінність, непотрібність, винність ("я найслабший у класі", "ніхто не хоче з мною дружити", "у мене нічого не виходить"), може відзначити у себе уповільнений плин думок. Іноді відзначається загальмованість рухів, уповільнене мовлення, тужливий вираз обличчя. Причому зовнішні прояви в хлопчиків і в дівчинок можуть значно різнитися. У хлопчиків частіше зустрічаються порушення поведінки, пов'язані з підвищеною дратівливістю, невдоволенням навколишніми, з потребою на комусь "зірвати зло", схильністю до реакцій протесту (деякі психіатри затверджують, що не менше половини дітей і підлітків з асоціальною поведінкою мають депресивні розлади); у дівчат на перший план частіше виступають пасивність, млявість, "замисленість", надмірна слухняність - лікарі називають це "синдромом Попелюшки". Як правило, обов'язковий компонент депресивних розладів у школярів - значне стійке, не пояснюване зовнішніми причинами зниження шкільної успішності.
Найяскравішу почуттєву насиченість мають депресії у підлітків, коли емоційна сфера немов виривається вперед, стає "керівником" усього життя в цілому. До суму, туги, можуть приєднатися ідеї власної нікчемності, ущербності, не цікавості для однолітків, хворобливості. Прояви можуть бути різними: підліток може стати млявим і апатичним, немов загальмованим чи грубим і неслухняним, потягтися до алкоголю чи наркотиків, може стривожено говорити і думати тільки про своє здоров'я чи зовнішність. Іноді з'являються ідеї самозвинувачення, власної гріховності, негідності. Загальна пригніченість, втрата звичайних інтересів, зниження успіхів у школі повинні насторожити дорослих. Діти середнього шкільного віку і підлітки, що переживають депресивний стан, викликають велику тривогу через небезпеку здійснення суїциду, тому що в них поруч зі зниженням загального тонусу, інтересу до навколишнього світу, нерідко притупляється й інстинкт самозбереження.
Якщо депресія виражена несильно, вона може пройти мимовільно, без втручання фахівців. - тут, необхідна увага до душевного стану дитини. Особливість дитячих депресій полягає насамперед у тім, що дитина не прийде до дорослого зі скаргами на душевну недугу, вона і при розпитуванні, як правило, не може сформулювати, що її турбує. У старшому віці вона може спробувати пояснити свій стан якимись зовнішніми причинами, а в молодшому - у кращому випадку скаже, що їй просто "нудно". Скарга на "нудьгу", що означає зниження інтересу до навколишнього життя, - одна з найчастіших ознак дитячих депресій. Усі інші внутрішні переживання зазвичай не фіксуються дитиною, і ми не можемо одержати від неї мовний звіт про переживання. Замість цього перед нами постає картина різних "масок" емоціонального розладу: починаючи з порушень здоров'я, сну й апетиту і закінчуючи "неправильною" поведінкою з порушенням адаптації до школи.
Значно рідше, ніж зниження емоційного тла, відзначається його хворобливе підвищення - маніакальний стан. Прояви маніакальних станів у дитячому віці ще більш атипові, ніж прояви депресії. У молодшому шкільному віці вони виявляються переважно на рівні психомоторного реагування: дитина може бути розгальмованою, метушливою, імпульсивною (швидко переключається з однієї діяльності на іншу, не закінчує почате). Можуть підсилитися інстинкти й потяги: підвищений апетит, онанізм, іноді переоцінюються свої фізичні сили, досягнення. Про хворобливе походження такого підвищеного пожвавлення необхідно думати в тих випадках, коли порушується поведінка дитини, її адаптація до шкільних умов, причому ці зміни визначені у часі: можна більш-менш чітко зафіксувати початок подібного стану, оскільки відсутня психологічна причина пожвавлення, реакція обмежується на яку-небудь подію, затягується. У старшому віці у проявах манії підвищене тло настрою стає більш помітним, але, як і раніше, на першому плані знаходяться порушення поведінки, що можуть бути ще більш грубими. Підліток у маніакальному стані може бути надто активним, просторікуватим, агресивним, він переоцінює свої можливості, втрачає почуття дистанціївідносно дорослих, у нього підвищується апетит і сексуальність, він усім задоволений. Рідше зустрічається "гнівлива манія" з підвищеною дратівливістю, вимогливістю, нестриманістю. Про можливість емоційного розладу в підлітка варто задуматися, коли його поведінка значно змінюється, стає нетиповою для нього.
Для того, щоб вчасно виявити емоційні розлади і проконсультувати дитину в лікаря, необхідно бути уважним до змін його стану, емоційного тла, вчасно помічати нетипові для нього особливості поведінки. Дуже важливо, щоб прагнення "виправити" неправильну поведінку, не погіршило його стан. Не варто проводити "лобову" атаку, читаючи нотації, закликаючи до вольових зусиль висуваючи вимоги. Така поведінка дорослих може збільшити наявні розлади: підсилити почуття провини чи власної неповноцінності, замкнутість, протестні реакції. Діти в подавленому стані часто роздратовано реагують на спроби "залізти до них у душу", схильні до замкненості і відмови від контактів. Але у розслабленому, відносно комфортному стані дитина може не тільки розповісти про те, що її тривожить і засмучує, але і краще прийняти оптимістичну на станову на майбутнє, на тимчасовість проблем зниженого настрою.
Основні ознаки хворобливості змін емоційного тла, що відбулися в дитини: психологічна незрозумілість чи надмірність реакції, затягненність у часі, зміна загального тонусу, так званих "вітальних" функцій (сну, апетиту і тощо), зниження інтересу до навколишнього світу, дезадаптація до звичних умов, насамперед до школи. Виявлення і своєчасне лікування таких станів має велике значення - він потребує досить серйозного і тривалого медикаментозного лікування (до речі, можливості лікарської допомоги при депресивних розладах як у дорослих, так і в дітей досить високі). Чим раніш дитині буде надана допомога, тим легше вийде вона із хворобливого стану, тим менше можливість несприятливих наслідків у навчанні, взаєминах з однолітками, ризику зробити щось небезпечне для себе.
ЛІТЕРАТУРА
1. Батигина Г.З. Депресивні розлади як причина шкільної дезадаптації в підлітковому віці // Дис. канд., 1996.
2. Северний А.А.. Про деякі прояви соматопсихічного синергізму // Терапевт, арх. - 1987. №11. - С.50-54.
3. Albert N., Beck A. T. Incidence of depreccion in early adolescence // J.Youth. Adol. - 1975. V.4. №4 - P.301-307.
4. Barton-Hall M. Our present knowledge about manic-depressive states in hildhood // Nrv. Child. 1962. V.9.№3.P.319-325.
5. Бомба Я. Юнацька депресія (епідеміологічне дослідження) // Журн. невропатол. і психіатр. 1987. Т.87. Вип.10. С.1501-1503.
6. Corboz R. Gibtest Geisteskrankheiten im Kindesalter // Schwiez. Med. Wochenschr. 1958. Bd.88. S.703-712.
7. Daw's J.A. Depression in childhood (letter) // Lancet. 1984. V.2. №8393. P.45.
8. FelderR.R., Gibbons P. Depression in childhood ayd abolescence // Ther. Arsch. 1983. V.40. №9. P.769-773.
9. Makita M.S. The rarity of "Depression" in Childhood //Acta Paedopsychiatrica. 1973. V.40, №1. P.37-44.
10. Mahler M.S. On child psychosis and schizophrenia: autism and sybiotic infantile psychosis // Psychoanal. Study Child. 1952. V.7. P.285-293.
11. Meierhofer M. Depressive Veratimmungen in fruchekindesalter // Depressive States in Chilhood and Adolesscence. Stockholm. 1972. P. 159- 162.
12. Rochlin G. The loss complex: a contribution to the etiology of depression // J. Am.Psychoanal. Assoc. 1959.V.7, №2. P.299-316.
Loading...

 
 

Цікаве