WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості сприйняття студентами музичних радіо – і телепередач - Реферат

Особливості сприйняття студентами музичних радіо – і телепередач - Реферат

педагогічної проблеми,як укомплектування навчальних закладів відповідною апаратурою,її поширення в музичному побуті млоді.
Порівняно з радіопередачами сприйняття музичних телопрограм відбувається регулярніше, більш цілеспрямовано й планово. Це можна пояснити тим, що у пошуках специфічних шляхів залучення глядачів до музики, активізації їхньої уваги телебачення використовує попутні зорові форми інтерпретації музичних творів, позамузичні компоненти впливу на реципієнтів, котрі поширюють коло молодих телеглядачів. Слушною видається думка, що з появою аудіовізуальних інформаційних засобів людство вступило до нової ери розвитку культури, функціонування якої у найближчі роки остаточно закріпиться за телебаченням [3,143].
Як відомо, за сучасних умов творчі й технічні можливості телебачення використовує і розвиває його наступник - відео, що набуває значного поширення у суспільстві й якому належить майбутнє. Проте нині саме телевізійну інформацію як "масову, популярну енциклопедію культурного життя", котра охопила майже всі його сфери, слід вважати провідною у спілкуванні індивіда зі світом мистецтва [6, 25]. Із телебаченням пов'язано процеси демократизації художньої творчості, зростання рівня освіти, розширення сфери культурного дозвілля" [7, 126-127].
Величезний вплив телебачення позначається навіть на тому, що поширений раніше тип культури - "літературоцентричний" (або "книжковий"), тепер поступається місцем "видовищно - центричному" типу, за умови якогоінформація сприймається аудиторією здебільшооого у вигляді образу, а не знаку [3, 142].
Такий факт нерідко спричиняє розвиток у молодих телеглядачів телеманії, тобто пасивно - споживчого ставлення до аудіовізуальної інформації, що гальмує їхнє творче уявлення, фантазію, вміння самостійно інтерпретувати побачене й почуте. Водночас було б нерозважливим відносити цю тенденцію інформаційного спілкування лише на рахунок телебачення як засобу зорово - пластичної передачі образу. Можна думати, що вона зумовлена передусім вадами глядацької та слухацької культури реципієнтів, недоліками їх підготовки до сприйняття, процес якого інформаційний вплив на особу лише доповнює й інтенсифікує [10,13].
У сучасному телебаченні нагромаджено значний та цікавий досвід створення музичних передач, жанрова палітра яких досить різноманітна. Телеконцерти, телемузична журналістика, музичні телефільми, екранні монографії, музично-театральні форми, рубрики і цикли про композиторів, виконавців, творчі колективи дають змогу врахувати різнобічні вподобання телеглядачів. Однак сама по собі технічна оснащеність не є гарантією виховного впливу на молодь. Його реалізація стає можливою лише тоді, коли у реципієнта спостерігається активність сприйняття, вибірковість ставлення до телеінформації, відповідна підготовка до "спілкування" з нею: розуміння специфіки виразної мови телемистецтва, двомірності зображення, відбиття просторово-часових зв'язків реального світу, впливу на зорові й слухові аналізатори тощо [5, 15].
Відсутність культури сприйняття музичних структур, передач телезасобами, призводить до того, що увага студентів зосереджується переважно на розважальних програмах і майже не звертається на інформаційні ( наприклад, "У концертних залах України"), освітньо-виховні (наприклад, "Музичні зустрічі") та спеціальні навчальні передачі, кожна з яких полі функціональна за своєю сутністю і спрямована на інформування, освіту, виховання молоді. Недостатність спілкування з такими передачами зрештою негативно впливає на духовний розвиток телеглядачів, звужує їхні музичні потреби.
Обмеженість і стереотипність музичних смаків молоді зумовлені певною мірою репертуарною політикою засобів масової інформації, котрим бракує оперативності у висвітленні подій музичного життя, охоплення його різноманітності, пропаганди того нового, що вносить у мистецтво наше сьогодення. У музичному ефірі й на телеекрані звучить стійкий репертуар творів, який, безумовно, привчає молодь до поверхового, шаблонного сприйняття музики і відтак звужує широту вибору глядачами телепередач.
Викладене є підставу зробити висновок, що відсутність спеціальної підготовки студентів до інформаційного спілкування обмежує його дієвість і негативно позначається на духовному розвитку майбутнього вчителя. Одним із головних умов такої підготовки є наявність у майбутніх педагогів музичного інтересу, що зумовлює ступінь уваги й активності сприйняття. Виходячи з трибічної структури музичного інтересу, який є "пізнавально-емоційно-вольовим сектором діяльності", Інформаційне спілкування студентів доцільно розмежувати на два рівня.
Низький рівень характеризується мимовільною увагою суб'єктів, відсутністю настанови на цілеспрямований контакт із джерелами масової інформації, внаслідок чого з усієї передачі сприймаються та залишаються у пам'яті лише окремі фрагменти. На цьому рівні музика справляє на слухача емоційне враження, але не досягає повністю свого духовного впливу.
Вищий рівень інформаційного спілкування пов'язаний з виникненням короткочасного інтересу до певного фрагменту передачі (наприклад, виступу популярного естрадного виконавця, цікової інформації про зарубіжні рок - групи). Такий інтерес, що грунтується на жанрових уподобаннях студентів, їхніх стильових орієнтаціях, може надалі викликати інтерес до всієї передачі й активізувати її сприйняття в цілому. Новий етап розвитку навчального телебачання пов'язаний з можливостями відеозапису, котрий на відміну від телебачення дає змогу повторювати всю передачу чи її окремі фрагменти, виявляти найважливіші аспекти інформації й таким чином регулювати подання матеріалу, диференціювати його відповідно до рівня підготовки студентів.
Отже, можна стверджувати що, соціально - культурні потреби вдосконалення досвіду інформаційного спілкування молоді вносять відповідні корективи до структтури підготовки майбутнього вчителя та методики її дослідження. Психолого - педагогічні діагностування рівнів сформованності музичного сприйняття мають уключати результати обговорення зі студентами освітньо-виховної функції радіо і телепередач, можливостей їх ефективного застосування на практиці. Це дозволить висвітлити особливості впливу засобів масової інформації на музичну свідомість майбутнього вчителя та врахувати їх у процесі розвитку його педагогічної культури.
ЛІТЕРАТУРА
1. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Искусство, 1968. - 379 с.
2. Капустин Ю.В. Музыкант- исполнитель - и публика. - Л.:Музыка, 1985. - 144 с.
3. Контуры будущего. Перспективы и тенденции развития средств массовой коммуникации в художественной культуре. - М.: Искусство, 1984. - 238 с.
4. Костюк А.Г. Культура музыкального восприятия // Художественное восприятие. - Л., 1971. - Вып. 1. - С.334-347.
5. Кузнецов М.Б. Проблемы телевидения как искусства: Автореф. дис…. д-ра искусствоведческих наук. - М., 1979.- 48 с.
6. Мировоззренческое содержание категорий и законов материалистической диалектики / Отв. Ред. В.И. Шинкарук. - К.: Наук.думка, 1981. - 368 с.
7. Рапсодии телеэкрана. - М.: Искусство, 1983. - 324 с.
8. Роль телевидения и радиовещания в формировании культуры молодёжи / Исследования отдела социологических исследований Украинского телевидения.- К., 1985. - 28 с.
9. Семашко А.Н. Художественные пторебности и их развитие у молодёжи. - К.: Выща шк., 1977. - 159 с.
10. Шерковин Ю.А. Психологические проблемы массовых информационных процессов. - М.: Мысль, 1973. - 215 с.
Loading...

 
 

Цікаве