WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Генетична психологія - Реферат

Генетична психологія - Реферат

здібність - механізм. Створення психічних механізмів діяльності людини здійснюється за такою схемою: становлення - зміни - рух - розвиток - творчість.
Ключові поняття: задатки, здібності, механізми, становлення, зміна, рух, розвиток, дія, експериментально-генетичний метод, діяльність, творчість.
Підходи до проблеми.
Для психології ключовим, що задає напрям будь-якому дослідженню або теорії, і разом з тим, визначаючим стратегію пізнавальної діяльності є поняття "людина".
Вважається, що якраз це поняття повинно бути покладено в основу світоглядної установки, що визначає характер різних предметів психологічної науки, так і способу їхнього розгортання, як у різнихпредметах психологічної науки, так і способах проектування його діяльності.
Якщо допустити, об'єктом психології виступає сутність людини - сукупність суспільних відносин, в яких вона живе і діє, тоді таке розуміння людини визначає межі категоріального бачення і задає світоглядну функцію для розбудови системи предметів різноманітних досліджень психічних явищ. Зокрема, це стосується і генетичної психології, предмет дослідження якої має бути визначений з дотриманням усіх методологічних умов об'єктивності.
Мета генетичної психології людини - вивчити умови, за яких вона у процесах перетворення змісту і форм своїх психічних явищ, станів свідомості і способів дій може досягти такого рівня досконалості психічних механізмів діяльності, коли виникне здібність здійснювати відкриття, винаходи або створювати художні образи. Тобто, мета - знайти закономірностей генезису змісту, недиференційованої чутливості людини, для створення механізмів творчості.
Генетичні ідеї, ідеї зародження, виникнення і наступного процесу функціонування, який приводить предмет чи явище до певного стану, виду, змін того-таки предмета або явища - були в центрі уваги вже античних філософів і мудреців, які замислювалися над питаннями виникнення і становлення явищ. В наступному, внаслідок тривалого дослідження процесів генезису, ще задовго до побудови теорії генезису, був створений генетичний метод наукового пізнання.
Як і у давнину, для якої характерне міфологічне знання, так і на сучасному етапі розвитку методів науки, генетичний метод дослідження передбачає аналіз певного вихідного стану предмета чи явища і розбудова з цих знань наступних перетворень.
Історично генетичний метод виник внаслідок утвердження в науці, (починаючи з ХУП ст.) ідеї розвитку: у математиці - диференційного обчислення, в геології - теорії Лайєля, в космогонії - гіпотези Канта-Лапласа, в біології - теорія Ч.Дарвіна і тощо.
Основна мета генетичного дослідження - вияв зв'язків явищ, які вивчаються, у часі, вивчення переходів від менш розвинутих до більш досконалих форм існування і функціонування предметів і явищ. У філософії Гегеля генетичний метод покладено в підвалини феноменологічного аналізу свідомості, який має на меті показати історичні метаморфози форм свідомості і розкрити становлення науки як способу добування наукового знанням.
Проникнення генетичного аналізу в науки, які вивчають процеси розвитку, привело до утвердження генетичного методу як особливого методу пізнання і виникнення спеціальних галузей знання: теорії еволюції, походження видів, генетичної соціології, генетичної епістемології, генетики поведінки тощо.
Можна констатувати певну сталість загальної спрямованості еволюції теоретичних поглядів у психології, які дедалі більше прагнуть залучити до арсеналу своїх загальнопсихологічних теорій дослідження і результати генезису психіки, свідомості і діяльності.
Разом з багатьма розділами психології, які почали посилено розвиватися наприкінці Х1Х - на початку ХХ ст., привернула до себе увагу і дитяча психологія. Поштовх до розвитку цієї галузі психології був зроблений Ч. Дарвіним, який випустив у світ книжку "Биографический очерк одного ребенка", де були наведені ретельні спостереження над процесами психічного розвитку. Найбільшої популярності набули в той час праці В. Прейера "Душа ребенка" і В. Штерна "Психология раннего детства". В подальшому розвитку науки застосування генетичного методу в психології пов'язане з іменами Д. Болдуіна, К. Гросса, Карла і Шарлотти Бюлер, А. Біне, А. Валлона, Е. Клапареда, Р. Заззо, Ж. Піаже та інших.
Генетичний метод у дослідженні проблем дитячої психології широко використовувався К. Д. Ушинським, П. К. Каптеревим, А. Ф. Лазурським, і. А. Сікорським в дореволюційній Росії. У розуміння законів розвитку психіки дитини, а тим самим і в загальну психологію зробили П. П. Блонський, Л. С. Виготський, А. В. Запорожець, Г. С. Костюк, О. Н. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн та інші.
При цьому помилковою вважаємо думку, що саме лише використання генетичного методу в психологічному дослідженні, відразу відносить автора та його праці до галузі генетичної психології. Генетичний метод, використаний в певній галузі психології, є способом дослідження її предмета, заснований на аналізі його створення і становлення до повноцінного функціонування.
Але коли йдеться про конкретну науку, ми міркуємо, що вона визначається наявністю відрефлексованих компонентів: пізнавальної ситуації, предмета дослідження, сукупності психічних фактів, на основі яких розгортається предмет дослідження. При цьому до складу поняття "пізнавальна ситуація" входять такі елементи:
а) пізнавальні труднощі, зумовлені усвідомленням суперечності між знанням і незнанням;
б) "білі плями" в предметі дослідження;
в) вимоги до продукту дослідження, який треба одержати;
г) засоби організації та реалізації наукового дослідження.
Предмет генетичної психології - більш складне явище. Він включає в себе:а) дійсність, над якою дослідник працюватиме; б) завдання чи низка завдань, які він повинен розв'язати; в) різні наукові описи, що містять у собі відображення цієї дійсності; г) дослідницькі засоби - наявні або які треба створити; д) згадувані вже вимоги до продукту дослідження, який є результатом застосування засобів і смислу задачі; є) продукт дослідження - елементи теорії предмета і технологічні рекомендації про його подальше вивчення або практичне вдосконалення.
Практична сфера розгортання предмета дослідження спирається безпосередньо на методи спостереження та експерименту.
Loading...

 
 

Цікаве