WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Теорія і метод в філософії і психології - Реферат

Теорія і метод в філософії і психології - Реферат

наукового дослідження.
Загальними ??????м? дослідження користується не одна окремо взята наука, а цілий ряд наук. Але жодна з них спеціально не досліджує ці методи, не розробляє теорію цих методів, оскільки це входить у методологію наукового пізнання. Саме методологія наукового пізнання є середнім рівнем методології в широкому розумінні. На цьому рівні складається система методологічних понять, які відбивають конкретну практику наукових досліджень, відображену через призму діалектичного методу.
Такерозуміння методології наукового пізнання дає змогу визначати певну проміжну ланку, що пов'язує філософію з конкретними методами дослідження, які склалися в конкретній галузі наук.
Характерною ознакою цього рівня методології (методології наукового пізнання) є те, що метод стає об'єктом спеціального вивчення. Крім наукового методу тут розглядаються також об'єкт та предмет дослідження, методологічні принципи, шляхи пізнання (теоретичний та емпіричний), а також понятійно-категоріальний апарат. Головна ж функція методології наукового пізнання полягає в тому, щоб служити теорією методів для всіх наук.
Третій методологічний рівень утворюють теорії методів конкретних наук.
Методи цього рівня розробляються, удосконалюються, вивчаються окремими, спеціальними науками. Розділи наук, пов'язані з вивченням методів дослідження, можна назвати спеціальними методологіями.
Для усіх трьох розглянутих методологічних рівнів основним є поняття "метод".
Але якщо на конкретно науковому рівні це поняття розглядається в контексті окремої дослідницької задачі, то на філософському рівні задаються найбільш загальні принципи пізнання дійсності.
Одним з важливих методологічних питань, що постійно привертають увагу дослідників, є проблема співвідношення методу й теорії.
Спробуємо співставити ці поняття, виділивши їх змістовні та функціональні особливості.
Співставлення між методом і теоретичною системою передбачає не абстрактну тотожність, а їх діалектичну єдність. Теорія не повністю реалізується в методі, за змістом вона набагато ширша від нього. Метод же є більш рухливим: виникаючи на основі теорії, він виходить у своєму розвитку за межі теоретичної системи, веде до зміни системи знань і створення нової.
Єдність теорії й методу зумовлена єдністю теорії й суспільної практики. Відсутність істинної теорії є перепоною на шляху пізнання, позбавляє дослідника критеріїв для визначення тієї межі, що допускає або, навпаки, забороняє використання певних прийомів у процесі вивчення об'єкта дослідження.
Відтак теорію можна визначити як форму існування наукового знання про певну галузь об'єктивної реальності, вона застосовується як спосіб організованої системи логічно взаємопов'язаних суджень, що описують, пояснюють і дають можливість передбачити явища даної предметної дійсності.
Теорія ????????????? в єдине ціле з допомогою певних логічних принципів.
Суттєвою характеристикою теорії є можливість переходу в ній від одного твердження до іншого без безпосереднього звертання до чуттєвого досвіду, спираючись на логічні операції з поняттями. Подібні операції з поняттями в теорії дозволяють їй не лише описувати, пояснювати явища дійсності, але й передбачати їх.
Отже, теорія - це перевірені знання в будь-якій галузі об'єктивної реальності. В цьому ?? слід відрізняти від гіпотези. яка містить неперевірені знання.
У теорії зафіксовано знання об'єктивних закономірностей, властивих предмету (об'єкту) дослідження. Будучи знанням про об'єкт, теорія відображає протиріччя сутності цього об'єкта. Найглибші протиріччя об'єкта полягає в тому, що він розпадається на явище та сутність і разом з тим виступає як їх єдність. Відображенням цього в теорії служить наявність емпіричного та абстрактного знання, єдність яких і утворює власне теорію.
Теорія, як повне пізнання об'єкта, складається з його опису й пояснення. Опис об'єкта є пізнання його з боку явища, а пояснення - з боку сутності.
Теорія є знання про об'єкт, що відображає його суттєві закономірні зв'язки. Метод же - це шлях пізнання, шлях досягнення істини, Іншими словами, теорія - знання про предмет пізнання, а метод - знання організації пізнавальної діяльності, завдяки якій одержано знання про предмет.
У методі здійснюється своєрідне "обертання" об'єктивно-істинних знань у систему вимог до наукової діяльності, перетворення одержаних знань у знаряддя для одержання нових знань.
Це зумовлює й розбіжність функцій, що виконуються теорією й методами в процесі пізнання. Теорія виконує функції опису, пояснення й прогнозування, метод - функції отримання, застосування (перевірки) й розвитку теорії. Тим самим метод робить теорію (і науку в цілому) здатною до розвитку.
Але метод - не тільки шлях, спосіб пізнання, а й об'єкт пізнання. В цьому випадку знання про метод як об'єкт пізнання має бути оформлено у вигляді теорії.
Таким чином, в реальності теорія і метод нерозривні.
З одного боку, теорія створюється з допомогою певних методів, з другого, - вона сама може розглядатись як своєрідний метод пізнання. Відповідно до цього й метод не можна визначати лише як засіб, інструмент пізнання, його слід розуміти ? як теоретично оформлений засіб, і як певний спосіб існування теоретичного знання.
Іззовні метод є сукупністю певних нормативних вимог до пізнавальних дій суб'єкта. В той же час він грунтується на розумінні об'єктивних закономірностей об'єкта та його відображення, що зафіксоване в універсальних наукових поняттях. Для теоретичного оволодіння предметом дослідження вчений має бути озброєний попереднім досвідом пізнання, понятійним апаратом, відповідними методичними прийомами. Все це акумулюється в методі. І справжня наука є єдністю теорії й методу.
Теорію можна розглядати відповідно до дійсності як відображення того, що досліджується. Метод при цьому є своєрідним моментом опосередкування, тобто таким, що притаманний суб'єкту і співвідносить його з об'єктом. Внаслідок цього метод (порівняно з теорією) характеризується вищим ступенем загальності - теорія відбиває закономірності певної предметної галузі, а метод - загальні закономірності процесу пізнання. Звідси, злиття теорії й методу досягається лише в межах загальної теорії, якою є матеріалістична діалектика. Вона уособлює знання про найбільш загальні закономірності розвитку об'єкта пізнання, ? в той же час є загальним методом пізнання. Тут предметне знання збігається з методологічним.
Loading...

 
 

Цікаве