WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Мотивація і поведінка людини - Реферат

Мотивація і поведінка людини - Реферат


Реферат
на тему:
"Мотивація і поведінка людини"
Розуміння змісту мотивацій - головний показник професійної майстерності доброго керівника громадської організації. Знання про те, чому люди роблять те, що вони роблять - необхідна передумова для того, щоб допомогти їм реалізувати власні мотиви та попередити випадки, коли мотивації можуть викликати певні ускладнення. Кожна людина має свої інтереси та потреби, цінності, у задоволені яких полягає зміст людського життя.
Мотивація - це вид управлінської діяльності, який забезпечує процес спонукання особи до дієвості, спрямованої на досягнення особистих цілей чи цілей організації.
Теоретичний аналіз різноманітних моделей мотивації показав як позитивні, так і негативні аспекти їх використання, і це природній процес, оскільки в "теорії і практиці керівництва немає ідеальної моделі стимулювання, яка відповідала б різноманітним потребам індивідів" [2]. Запропонована нижче класифікація традиційно застосовується у різних країнах. Це такі моделі як: "батога та пряника", первинної та вторинної потреби, внутрішньої та зовнішньої винагороди, факторна модель стимулювання, теорія справедливості, сподівання, соціальної справедливості та інші. Існуючі моделі мотивації надзвичайно різноманітні за своєю спрямованістю та ефективністю, при чому більшість з них придатні для використання лише у комерційному секторі.
Проблема вивчення мотивацій лише з психологічного аспекту, не дає можливості чітко визначити, що ж спрямовує людину до діяльності. Однак дослідження поведінки особистості у процесі активності подає певні загальні трактування мотивації діяльності суб'єкта, але навіть вони дозволяють розробляти прагматичні моделі.
Різноманітні теорії мотивації вчені розподіляють на дві категорії:
" ? змістовні (теорія потреб Туган - Барановського, ієрархія потреб Маслоу, теорія потреб Маккеланда, двофакторна теорія Герцберга);
" ? процесійні (теорія сподівань Врума, теорія справедливості, комплексна процесійна теорія Портера і Лоулера);
Для чіткого розуміння та дефініції теорій змістовних та процесійних мотивацій, потрібно засвоїти трактування засадничих понять - потреб, інтересів.
Потреби - це усвідомлена відсутність чогось, що викликає прагнення до відповідної діяльності. Первинні потреби закладені генетично, а вторинні виробляються в процесі пізнання і здобуття життєвого досвіду.
Потреби не можна безпосередньо спостерігати чи виміряти. Про існування потреб свідчить поведінка людей. Потреби - це реальні причини виявлення інтересів, які послуговують мотивом до діяльності.
Інтерес - це об'єктивно зумовлений мотив діяльності суб'єкта (окремої людини, соціальної спільноти), який формується з усвідомлення самої потреби та з'ясування умов і засобів її задоволення. В процесі реалізації інтересу, людина неодмінно бере до уваги не лише сам предмет потреби, а ще й обставини та умови його здобуття - існуючі норми та регламенти людських стосунків, соціальні інституції та установи. Зміст інтересів виражає внутрішню сутність суб'єкта, світогляд, його сприйняття навколишнього світу, наявні матеріальні та духовні цінності культури. Найміцніше гуртують людей спільні інтереси. Це не просто сума індивідуальних інтересів членів спільноти і не просто чийсь один інтерес, який прийнято вважати спільністю для багатьох. Це інтегроване, узагальнене вираження одиничних інтересів, інтерес, який є справді спільним для сукупності людей, причетність до якого є визначальною ознакою членів певної групи.
Політика також є "змаганням інтересів, не відсторонених, абстрактних ідеалів, а цілком реальних, земних потреб конкретних людей та сукупних угрупувань" [3]. Тому досліджуючи індивідуальні інтереси та потреби, можемо їх вважати основою для формування більш складніших парадигм - громадських організацій.
Змістовні теорії мотивації окреслюють потреби, які спонукають людей до дій, активності.
Згідно теорії Маслоу є п'ять основних типів потреб (фізіологічні, безпеки, соціальні, успіху, самовираження), які формують ієрархічну структуру, що визначає поведінку особистості. Учений твердить, що потреби вищих рівнів не є мотивами для людини, доки не задоволені (хоч частково) потреби нижчого рівня. Однак ця ієрархічна структура не є абсолютною та незмінною.
Ієрархія потреб (модель Маслоу)
Самореалізація, здійснення свого потенціалу, відкриття та дослідження власних можливостей
Самоповага, самопошана, почуття успіху, авторитет у колег, визання особистих заслуг
Соціальний контакт, почуття приналежності, любов, дружба, задовільна атмосфера праці
Безпечне оточення, забезпечення, порядок, стабільність
Фізіологічні потреби (голод, спрага, втома, житло, сон)
У цьому дослідженні не передбачено висвітлення усіх методів ієрархії потреб. Спробуємо об'єднати вище згадані потреби в три групи:
? соціальні потреби
? потреби поваги особистості
? потреба самовираження
Соціальні потреби поділяємо на декілька різновидів:
1. Діяльність, яка б сприяла спілкуванню з іншими.
2. Створення колективного клімату, психологічної атмосфери в досягненні поставленої цілі.
3. Постійна участь.
4. Спокійне сприйняття утворення неформальних груп, якщо їх діяльність не спрямована на шкоду неформальній організації.
5. Створення умов соціально-економічної активності.
Потреби поваги особистості:
1. Створення умов для регулярного та систематичного підвищення кваліфікацій.
2. Залучення членів до розробки цілей розвитку організацій, прийнятті рішень.
3. Забезпечення умов для посадового росту по службовій сходинці.
4. Об'єктивна оцінка результатів праці й відповідна матеріальна та моральна винагорода.
Потреби самовираження:
1. Створення умов для розвитку творчого потенціалу та його використання.
2. Формування різноманітних видів праці, які вимагають максимальної віддачі.
Вважаючи, що класифікація потреб, запропонована Маслоу, не повна, Маккеланд розширив її, додавши поняття потреби влади, успіху та приналежності.
Потреба влади виражається як бажання впливати на інших людей. В схемах ієрархічної структури Маслоу, потреба влади знаходиться у проміжку між потребами поваги та самоповаги. Люди, котрі мають здатність до керівництва, потребують влади, оскільки остання забезпечує можливості для її прояву, реалізації.
Потреба успіху знаходиться також по середині потреб поваги та потреб самовираження. Дана потреба є задоволеною не проголошенням успіху відповідної людини, який лише підтверджує її статус, а процесом доведення роботи до успішного завершення.
Зупинимося на процесійних теоріях мотивації, що ґрунтуються на потребах і пов'язаних з ними чинниками, які визначають поведінку особистостей. Процесійні теорії аналізують те, як людина розподіляє власні зусилля, для досягнення різноманітних цілей, як обирає конкретний вид поведінки. Процесійні теорії не заперечують існування потреб, але вважають, щоповедінка людей визначається не лише ними. Відповідно до цих теорій, поведінка особистості є функцією її сприйняття та сподівань, пов'язаних із відповідною ситуацією, і можливих наслідків вибраного людиною типу поведінки.
Є три основні процесійні теорії мотивації: теорія сподівання, теорія справедливості та модель Портера-Лоулера.
Теорія сподівання заснована на припущенні, що людина спрямовує власні зусилля для досягнення певної мети лише тоді, коли впевнена у задоволенні своїх потреб чи досягненні цілі. Мотивація є функцією фактора сподівання "витрати праці задля результатів", а сподівання "результати - нагорода" і валентності (тобто відносного ступеня задоволення). Найбільш ефективно мотивація досягається, коли люди вірять, що зусилля обов'язково допоможуть досягнути мети і допоможуть отримати цінну винагороду. Мотивація слабшає, якщо ймовірність успіху чи вартість винагороди оцінюється людьми низько.
В
Loading...

 
 

Цікаве