WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Діяльність Карла Густава Юнга та її наукове значення. Значення вчення К. Г. Юнга про архетипи у різних галузях науки - Курсова робота

Діяльність Карла Густава Юнга та її наукове значення. Значення вчення К. Г. Юнга про архетипи у різних галузях науки - Курсова робота

психології?
3) На основі яких дослідів та експериментів К. Юнг робив свої відкриття і чи мають вони наукову основу?
Всі дослідники його біографії наголошують, що Карл Густав Юнг народився 26 липня 1875 р. в маленькому селі Кесевілі в кантоні Тургау, на березі мальовничого озера Констану в сім'ї пастора Швейцарської Реформаторської Церкви; дід і прадід зі сторони батька були лікарями. Він був єдиною дитиною в родині. Американські дослідники Д. Шульц і С. Шульц підкреслюють, що в дитинстві маленькому Карлу прийшлось відчути на собі певні негативні впливи від емоційної неврівноваженості батьків через те, що "батько в кінці кінців втратив віру, а мати страждала від емоційних розладів і відрізнялась вкрай нестійкою поведінкою. З раннього дитинства він навчився не довіряти нікому із батьків, а потім не довіряти зовнішньому світу взагалі. Замість цього він звернувся до світу внутрішнього, світу снів, видінь і фантазій, світу несвідомого" [20, с.437]. Тому автори роблять висновок, що Юнг у найкритичніші моменти свого життя прислухався не до голосу розуму, а до голосу інтуїції [20, с.438].
Карл Густав прекрасно навчався в Базельській гімназії, а улюбленими предметами гімназійних років були біологія, зоологія, археологія та історія. У 1895р. поступив в Базельський університет, де вивчав медицину. Окрім цих дисциплін глибоко цікавився культурою, історією, окультизмом, філософією, теологією [22]. Після закінчення медичного факультету Юнг написав дисертацію "Про психологію і патологію так званих окультних явищ"[16, с.601], що стало початком його наукової діяльності, яка тривала майже 60 років. Він здобув медичний науковий ступінь за спеціальністю психіатрія та психологія [19, с. 198; 20, с. 198]. Його перша наукова робота ґрунтувалася на детально підготовлених спіритичних сеансах зі своєю надзвичайно обдарованою кузиною Хелен Прейсверк, дисертація Юнга є описом її свідчень, отриманих в стані психологічного трансу. Важливо підкреслити, що з самого початку своєї професійної кар'єри К. Юнг цікавився несвідомими продуктами психічного і їх значенням для суб'єкта. Вже в цьому дослідженні легко можна помітити логічну основу всіх його наступних праць в їх розвитку - від теорії комплексів до архетипів [24; 27; 32; 33].
В 1900р. Юнг переїхав в Цюрих і став працював асистентом у відомого на той час лікаря-психіатра Євгена (Юджина) Блейєра в лікарні для душевно- хворих. Він поселився на території лікарні, і з цього моменту життя молодого лікаря стало проходити в атмосфері психіатричного монастиря. Скоро він почав публікувати свої перші клінічні праці, а також статті. Юнг прийшов до висновку, що за допомогою словесних зв'язків можна встановити взаємозв'язок з думками, уявленнями людини і тим самим, дати виявитись хворобливим симптомам. Тест працював, оцінюючи реакцію пацієнта по тимчасовій затримці між стимулом і відповіддю. В результаті виявилось взаємовідношення між словом - реакцією і самою поведінкою пацієнта. Значне відхилення від норми відмічало присутність ефективно-нав'язливих несвідомих ідей, і Юнг ввів поняття "комплекс", щоб описати їх цілісну комбінацію [31, с.40].
В 1903р. Юнг оженився на 25-річній дочці фабриканта Емме Райшенбах 1882-1955), з якою прожив разом 52 роки, ставши батьком чотирьох дочок і сина. До того ж його дружина була йому не тільки дружиною, але і його науковим помічником.
У 1907р. Юнг почав викладацьку діяльність у Цюріхському університеті, але потім відмовиввся від педагогічної діяльності, щоб продовжити свою дослідницьку діяльність. Ось чому у тому ж 1907р. Юнг опублікував дослідження про ранню розумову неповноцінність (цю роботу він відіслав Зігмунду Фрейду). Очевидно, що саме під впливом досліджень Юнга завідувач кілінікою Є. Блейлер, в якого Юнг працював, запропонував термін "шизофренія" та дав визначення й клініку цієї хвороби. Це підтверджують і дослідження Д. Шульц, С. Шульц, Л. Х'єлла та Д. Зіглера [19;20].
В цій праці Юнг запропонував, що саме "комплекс" відповідає за утворення токсину, що затримує розумовий розвиток та саме "комплекс" напряму спрямовує свої психічні імпульси в свідомість. В такому випадку маніакальні ідеї, афективні зміни при психозі є в тою чи іншою мірою викривленим проявом комплексу пригніченості.
Зустріч з Фрейдом символізувала початок важливої віхи в науковому поступі Юнга. До моменту особистого знайомства у 1907 році у Відні, куди Юнг приїхав після короткої переписки, він був уже відомий як своїми дослідами у словесних асоціаціях, так і відкриттям чуттєвих комплексів. Використовуючи у дослідах теорію Фрейда, праці якого він добре знав, Юнг не тільки пояснив свої власні результати, але і підтримував психоаналітичний рух, як такий. Зустріч дала початок тісній співпраці і особистій дружбі, що тривала до 1912р. Фрейд був старшим і досвідченим, то ж немає нічого дивного, що він став для нього батьківською фігурою. Зі своєї сторони, Фрейд, сприйняв підтримку і розуміння Юнга з величезним ентузіазмом і схваленням, повірив в те, що врешті, знайшов свого духовного "сина "і послідовника. Освіченість Юнга зробила глибоке враження на Фрейда. Він вважав, що Юнг міг би ідеально представляти психоаналіз на світовій арені [19, с.198].
В 1909 р. Юнг разом з Фрейдом та іншими психоаналітиками приїхав у США, де прочитав курс лекцій про метод словесних асоціацій. Університет Кларка у штаті Масачусетс, що запросив європейських психоаналітиків і святкував своє 20-є існування, присудив Юнгу разом з іншими вченими почесний ступінь доктора. Саме під час цієї поїздки Юнг побачив, що Фрейд не завжди є чесний у відборі наукових фактів, спричинило його сумніви щодо фрейдівських теорій.
Міжнародна наукова відомість, а з нею і приватна практика, приносила непоганий дохід, поступово зростала й досвідченість, так що у 1910 р. Юнг залишає свою посаду в Бурхгольцькій клініці, приймаючи все більш багаточисельних пацієнтів у себе в Кюснахті, на березі Цюріхського озера. В цей час Юнг стає першим Президентом міжнародної асоціації психоаналізу і занурюється у свої глибинні дослідження міфів, легенд, казок в контексті їх взаємодії зі світом психопатології. З'являються публікації, в яких досить чітко окреслюються області пізніших життєвих і академічних інтересів Юнга. Тут також проявилась і межа ідеологічної незалежності Юнга від Фрейда у поглядах обох на природу несвідомого психічного.
Перш за все розбіжності проявились в розумінні змісту лібідо, як терміну, визначаючого психічну енергію індивіда. Фрейд вважав, що психічні розлади, розвиваються через стримування сексуальності і переміщення еротичного інтересу з об'єктів зовнішнього світу у внутрішній світ індивіда. Юнг вважав, що контакт зі зовнішнім світомпідтримується і іншим способом, крім сексуального, а втрату контакту з реальністю, характерну, переважно для шизофренії, не можна зв'язувати лишень з сексуальним витісненням. Тому Юнг став використовувати поняття "лібідо" для визначення всієї психічної енергії, не обмежуючись її сексуальною формою (Див. працю К. Г. Юнга "Метаморфози і символи лібідо") "[12, с. 709]. В подальшому розходження у поглядах виявились і з інших питань. Наприклад, Фрейд вважав, що невроз зароджується
Loading...

 
 

Цікаве